Сьогодні це місто з найболючішою назвою в Україні: як виникло Щастя на Луганщині

На березі Сіверського Дінця, за 15 кілометрів від Луганська, розташоване місто з назвою, яка сьогодні звучить як болюча насмішка долі – Щастя. Колись тут шукали кращого життя втікачі від кріпацтва, потім будували найпотужнішу теплоелектростанцію регіону.

А з 2014 року мешканці виживають під обстрілами та окупацією. "Телеграф" розповість про місто і його назву детальніше.

Коли назва була обіцянкою

Легенда про походження назви сягає кінця XVII століття. Біглі селяни з центральних губерній перетинали прикордонний тоді Сіверський Донець, прямуючи на вільні слобідські землі. Вони йшли сюди "за щастям" – рятуючись від кріпацтва й шукаючи волі. Саме цей образ пошуку кращої долі й закріпився як офіційна назва поселення, хоча паралельно побутувала й Ковалинка – від прізвища місцевого поміщика.

До початку ХХ століття Щастя залишалося скромним селом із поміщицьким маєтком та Свято-Катерининським храмом, освяченим у 1914 році. Радянська влада створила тут колгосп "Нове життя", закрила церкву, а справжню революцію в житті села спричинила не ідеологія, а промисловість.

Народження міста енергетиків

У 1952 році розпочалося будівництво Луганської ТЕС – масштабного проєкту, який назавжди змінив долю Щастя. Навколо станції виросли бараки, "фінські" будиночки для будівельників, гуртожитки. Населення збільшилося в рази за лічені роки.

1963 року селище офіційно стало містом з населенням близько 13 тисяч осіб. Наступні десятиліття принесли типову радянську забудову – багатоповерхівки, школи, лікарню, стадіон "Енергетик". Місто жило ритмом теплоелектростанції, яка давала роботу, тепло, стабільність.

Довоєнне Щастя мало все для затишного життя: Донець поруч, озера Чисте, Окуньове, Зимівне, ліси, дачні масиви. Зручне транспортне розташування біля залізничної станції Огородний робило його привабливим промисловим містечком на воді.

Коли назва стала іронією

2014 рік перетворив географію на долю. Щастя опинилося на лінії зіткнення – місто залишилося під контролем України, але поруч вирували бої. Постійні обстріли, близькість фронту, життя між двома світами стали новою реальністю.

Адміністративно Щастя вивели зі складу Луганська, згодом зробили центром укрупненого району. Тут облаштували КПВВ "Щастя" – контрольний пункт в'їзду-виїзду, який мав стати гуманітарним коридором між підконтрольною Україні та окупованою територіями. Назва міста на дорожніх знаках виглядала все більш сюрреалістично.

Повномасштабне вторгнення 2022 року принесло нові руйнування та окупацію. Російські війська на 80% знищили Щастя, обстріли у ньому не вщухали. Місто, де люди колись шукали щастя й будували майбутнє, перетворилося на зону війни.

Парадокс назви

Сьогодні Щастя – це більше ніж топонім на карті. Це символ того, як історія може переписувати значення слів. Назва, що народилася з надії вільних людей, через століття стала жорстокою іронією для тих, хто втратив дім, спокій, майбутнє.

Щастя на Луганщині – це нагадування про те, що найпростіші слова можуть нести найважчі смисли. І про те, що назва, яка колись означала мрію, обов'язково знову стане реальністю.

Раніше "Телеграф" розповідав про місто, яке не могло називатися інакше. Його назва-легенда так само промовиста, як і історія.