Олена Говорова про "нейтральних атлетів" у Парижі: "Я не бачу цих людей на Олімпійських іграх"

Через три місяці у Парижі стартують літні Олімпійські ігри Париж-2024. Це перші для України Ігри в умовах повномасштабного вторгнення, яке розпочалося за кілька днів після завершення зимової Олімпіади Пекін-2022.

Попри усі величезні проблеми насамперед психологічного характеру, українські спортсмени готуються до змагань й досі виборюють олімпійські ліцензії. В деяких видах спорту кваліфікаційні змагання ще тривають.

Про нюанси підготовки українських атлетів до Ігор, боротьбу з присутністю на головних спортивних змаганнях 4-річчя так званих "нейтральних" атлетів з Росії та Білорусі, міжнародну допомогу, яку отримувала Україна від олімпійської родини, в ексклюзивному інтерв’ю "Телеграфу" розповідає бронзова призерка Ігор Сідней-2000 у потрійному стрибку, а нині радник керівника Офісу президента з питань спорту й заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олена Говорова.

Наскільки президент залучений у питання підготовки до Олімпіади саме зараз, у воєнний час, коли питання спорту в принципі не можуть бути пріоритетними для держави?

Почнімо спочатку – що таке спорт під час воєнного стану. Якщо ми будемо глибоко дивитись, то спорт — це ресурс. І сказати, що він не першочерговий, не можна, тому що спорт – важлива частина нашого суспільства й важлива частина нашого життя. Якщо ми беремо масовий спорт, то ми можемо говорити, що за допомогою спорту людина може відновитися. І це науково доказаний факт. На сьогодні, якщо ми хочемо бути в ресурсі, ми повинні йти не в аптеки, а в спортзали, на доріжки, в парки. А ресурс для нас дуже важливий. Ми повинні зрозуміти: якщо ми в ресурсі, ми зможемо більше допомагати нашим захисникам й захисницям.

Якщо ми беремо міжнародний спорт, коли наші атлети виїжджають за кордон, то це ще одна можливість, й дуже велика можливість, нагадати всьому світу, що відбувається в нашій країні. Спортсмени популярні люди, до спортсменів дослуховуються, їх читають, їх бачать, з ними спілкуються. І в них є ще одна можливість розказати всьому світові, що відбувається в Україні, що в нас війна, що наша країна захищає світ від терору і нам потрібна допомога. Тому я б сказала, що спорт – важлива частина нашого життя, навіть під час воєнного стану.

Президент тримає руку на пульсі — і стосовно міжнародного спорту, і стосовно масового спорту. Якщо ви пригадаєте виступ президента минулого року, 24 серпня, він зробив акцент, він казав у своїй промові про програму активних парків. Йдеться саме про ресурс нації. У нас ростуть діти. І ми з вами сьогодні, як ніхто, відповідальні за покоління, яке росте. Я розумію, що це важко, розумію, що це складно. Але приклад мого сина, який казав: "Мамо, пішли на тренування, тому що я там забуваю про війну", — говорить про величезну важливість цього питання. Й ми повинні це пам’ятати – саме спорт, фізична активність допомагає бути в ресурсі.

Чи повністю профінансована підготовка українських олімпійців (у відсотках)?

Я не можу вам сказати у відсотках, але я була на нараді з приводу Олімпійських ігор, де був в. о. міністра молоді та спорту Матвій Бідний. На сьогодні олімпійська збірна, спорт вищих досягнень має кошти для того, щоб готуватися до Олімпійських ігор. Це – перший момент.

Плюс на початку війни Міжнародній олімпійський комітет створив фонд солідарності саме для українських атлетів, які деякий час мали фінансування з того фонду, якщо я не помиляюся, 7 млн доларів було зібрано. І це не тільки гроші МОК, а це й гроші ЄОК, це й міжнародні федерації. Тобто це олімпійська солідарність, й вперше в історії МОК саме для однієї країни був створений такий фонд.

Багато чого зробив Сергій Назарович Бубка, тому що він напряму спілкувався з президентами міжнародних федерацій з видів спорту, з приводу того, щоб спортсмени безкоштовно мали змогу певний час тренуватися за кордоном, щоб у них була змога продовжувати виступати на міжнародних змаганнях. На початку війни у березні 2022-го участь наших спортсменів у міжнародних стартах була під великим питанням. Але ми робили все для того, щоб спортсмени мали змогу виїжджати на змагання, розказувати світу, що відбувається в країні, доводити світу нашу незламність. Юнацький олімпійський фестиваль у той час був… Я пам’ятаю, як ми збирали екіпіровку, як прораховували логістику, як збирали спортсменів, долали усі перепони для того, щоб наші юні спортсмени поїхали на Юнацькій олімпійський фестиваль та інші змагання.

Сьогодні процес йде, я не буду порівнювати це з Токіо, бо тоді були свої моменти в підготовці... Але я вірю, що ми побачимо цього року нашу сильну збірну на Олімпіаді. Вже те, що вона буде в Парижі, показує нашу силу й наш характер.

Скільки, на вашу думку, медалей може завоювати збірна України?

Ви ж знаєте, я спортсменка, у нас не прийнято рахувати медалі вголос (посміхається).

Я взагалі не розумію рахування медалей, тим паче золотих. Я вам наведу приклад. Яна Клочкова у Сіднеї-2000 завоювала три медалі (два золота й срібло), в Афінах-2004 ще два золота – чотири золоті медалі. Це говорить про розвиток спорту в країні, чи це говорить про те, що талановита людина вийшла, підготувалась належним чином й завоювала медалі для країни. На що ми звертаємо увагу, якщо говоримо про розвиток спорту в країні? На наші найсильніші види спорту ми маємо дивитись взагалі, а не тільки рахувати медалі. Говорячи про плавання, ми пам’ятаємо Сідней і Афіни, і який ступор був після цього. Лише в останні роки ми бачимо що Михайло Романчук та Владислав Бухов виходять на новий рівень, демонструють результати. Якщо ми говоримо про розвиток спорту, то треба дивитися не тільки на медалі на Олімпійських іграх. Є таланти, які виборюють нагороди на Олімпійських іграх, є певний відсоток вдачі теж… Бувають й такі випадки на Олімпійських іграх.

Медалі будуть на Олімпійських іграх, я впевнена. А скільки і якого гатунку, це вже час покаже.

Є певні моменти, певні обставини, певна підготовка, я не буду рахувати і ніколи не рахувала "золото" на Олімпійських іграх. Бо це ніяк не відображає 100-відсоткову дійсність у розвитку спорту.

Повторення результату Токіо-2021 за нинішніх умов – успіх чи невдача?

За нинішніх умов будь-яка медаль, яку завоюють наші спортсмени, це вже успіх.

Як держава може вплинути на те, щоб футбольна збірна зібрала найсильніший склад на Олімпіаду, включно з гравцями національної збірної, які виступатимуть на Євро, — Трубіним, Забарним, Бражком, Судаковим, Мудриком?

Є Закон України про громадські об’єднання, де чітко прописано, що держава не має права втручатись в діяльність громадських об’єднань. І це перше правило, якого дотримується держава. Разом з тим я думаю, що свідомість гравців, взагалі наша українська свідомість й те, що ми вперше відібралися на Ігри у футболі, до того ж в такі складні часи, я думаю, що всі причетні зроблять все можливе для того, щоб ми там достойно виступили.

Ще повинна бути свідомість "Динамо", "Шахтаря", іноземних клубів, де виступають наші легіонери…

Я дуже на це сподіваюсь.

Зрозуміло, що виступ збірної на Іграх — це не лише спортсмени, а й велика офіційна делегація (тренери, лікарі, масажисти, судді тощо). Чи немає побоювань, що повернуться не всі, хто виїхав?

Кількість делегації не така вже велика. Половину від кількості спортсменів складає офіційна делегація. Відповідно, якщо у нас буде 100 спортсменів, то склад офіційної делегації має налічувати не більше 50 осіб, які їдуть на ОІ. Це перший момент. Другий – спортсмени, які їдуть на Ігри, вони їздили на чемпіонати світу, на чемпіонати Європі, Кубки світу, відбіркові змагання. Й вони ж їздили не завжди самі. Є команда людей, яка певний час знаходиться разом з ними. Навіть на НТЗ (навчально-тренувальних зборах) вони завжди поруч.

Тому мова не йде про те, що всі масово зараз поїдуть на Олімпійські ігри. Я впевнена, що ми не побачимо людей, які випадково поїхали на Ігри. Це будуть люди, які постійно виїжджають разом з командою і працюють зі спортсменами не один рік як складова частина команди.

Чи проводиться інструктаж для спортсменів на випадок зустрічі з нейтральними атлетами у разі знаходження поруч на арені або п’єдесталі пошани (спільне фото, рукостискання, таке інше)?

Міжнародна федерація тенісу проводить курси медіаграмотності серед тенісистів світу, які входять у Топ-100, на різні випадки, наприклад, певні умови, як себе поводити перед камерою тощо. Подібну роботу треба проводити й нам з нашими олімпійцями. Й це не те що вказівки — робіть так чи робіть так. Людина під час змагань, великого психологічного навантаження на підсвідомості повинна розуміти, чого не треба робити, як би її провокували. Наші атлети – свідомі й відповідальні, але провокації можуть бути. І тому треба попередити наших спортсменів, що провокація може бути в будь-який момент. І це треба враховувати. Наприклад, людина може говорити українською мовою, а ставити провокаційні питання. Людина, яка може навмисно підійти й обійняти, а ти не готовий до цього. Ці всі моменти треба обговорювати, аби наші спортсмени готові були уникнути цих провокацій.

Близько 50 російських олімпійців можуть отримати путівки до Парижу. Також активно за путівки змагаються білоруси. Ви є радником з питань спорту ОП. Як українська держава протистоїть намаганням росіян та білорусів потрапити на Ігри?

З початку війни Мінмолодьспорт, НОК України, профільні федерації, Комісія атлетів НОК на чолі з Георгієм Зантараєю збирає всі докази того, як російські спортсмени можуть бути пов’язані зі своєю державою. Я знаю, що нещодавно Комісія атлетів МОК зустрічалася з нашою комісією, вони проводили онлайн-зустріч з приводу того, які є докази, як буде працювати комісія, що можуть самі атлети зробити на цьому шляху. І ця робота не тільки сьогодні ведеться, вона ведеться протягом останніх півтора років, тому що, як тільки ми бачимо якісь порушення, ми одразу ж їх фіксуємо. І це не тільки спортсмени, не тільки працівники НОК, міністерства, чи федерацій, це й величезна кількість активістів, які допомагають відстежувати активність "нейтральних" спортсменів. Наше завдання сьогодні – боротися за наше право змагатися на Іграх, без участі спортсменів РФ та РБ. Не існує статусу нейтрального атлета, вони все одно представляють свою країну, все одно асоціюються з країною-агресором. Тому наше завдання сьогодні – надати якомога більше доказів порушень так званого статусу нейтрального атлета.

Окрім того… Ми пам’ятаємо скільки разів РФ порушувала олімпійське перемир’я, ми пам’ятаємо скільки було скандалів зі спортсменами цієї країни щодо допінгу. Тому, якщо Росія повертається в олімпійський рух, навіть якщо це нейтральні спортсмени, – це завжди хаос, завжди порушення, це не про олімпійські принципи. І всі ці докази ми збираємо, прописуємо й надаємо МОК.

З іншого боку, ті ж російські боксери, гімнасти не беруть участі навіть у кваліфікаційних змаганнях. Чому саме федерації з цих видів спорту відмовляються від змагань? Це наш плюс?

Мене не цікавить їхня думка, взагалі. Я вам скажу більше. Ігри дружби, які вони збираються проводити у вересні, це якась нісенітниця, тому що це не про світовий спорт й не про розвиток спорту. Ми всі розуміємо, що вони хочуть зробити розкол в олімпійському русі.

Мене дійсно не цікавить їхня думка. Їх не повинно бути в олімпійському русі. Це не та країна й не ті люди, які можуть бути представлені на Олімпіаді. Що таке олімпійський рух – це про повагу, про мир, про найкращі якості людини, які вона може показати під час Ігор й взагалі під час змагань. Тому я не бачу цих людей на Олімпійських іграх.

Ви особисто багато спілкуєтесь з мером Парижу Анн Ідальго. Які настрої панують у столиці Франції перед Іграми щодо російських спортсменів?

Щодо російських спортсменів пані Ідальго чітко висловилася, коли приїжджала останнього разу до Києва, це, до речі, вже четвертий офіційний візит мера Парижа під час повномасштабного вторгнення. Дослівно: "Я хочу сказати російським і білоруським спортсменам, що їм не раді в Парижі". Що стосується українських спортсменів, вона на зустрічах постійно наголошувала, що "ми вас дуже чекаємо, хочемо бачити, вражені вашою силою волі, вражені вашою країною. Ми вас дуже чекаємо на Олімпійських іграх". І знаєте, це дуже відчувається. Я декілька разів була у Парижі з приводу Ігор, і це відчувається навіть у повітрі – наскільки вони чекають й наскільки вони захоплені українським народом.

До речі, й допомога, яка йде з Франції, вона дуже й дуже велика. Ми домовилися з мером Лілля, що цього літа наші діточки поїдуть на відпочинок, на навчально-тренувальні збори. А коли країна живе Олімпійськими іграми, я думаю, для них це буде свято. Я звернулася з проханням про допомогу у зібранні спортивного інвентарю – мені вже через пару днів друзі з Франції відзвітували, що зібрано. Я пам’ятаю, як на початку війни гуманітарний штаб НОК отримав першу допомогу саме від Франції.

Дуже хочеться побачити під час Олімпіади Париж українським. Й в нас є все для того, щоб ми це зробили.

У регламенті МОК чітко записано, що будь-яка людина, яка має офіційну акредитацію на Ігри (спортсмен, тренер, суддя, журналіст тощо), має право потрапити в країну, де проводиться Олімпіада. Чи може Франція в односторонньому порядку закрити свої кордони для атлетів із Росії та Білорусі?

На жаль, ні. Яким чином, якщо в них є акредитація? Акредитація — це є той документ, який надає тобі право заїхати в країну. Тут йдеться про те, що наше завдання – унеможливити участь цих спортсменів, навіть у статусі нейтральних. І в нас ще дуже багато роботи. Нехай залишилося й не так багато часу. Але ми повинні робити те, що ми повинні робити.

Президент Франції нещодавно заявив, що вимагатиме від Кремля припинити вогонь в Україні під час проведення Олімпійських ігор. Що думають в ОП з цього приводу?

Перше, що ми повинні розуміти, кожного разу перед Олімпійськими іграми ООН підписує декларацію з усіма країнами про олімпійське перемир’я. Це є офіційний документ, й перед зимовими іграми в Пекіні ми були серед перших країн, яка підписала олімпійське перемир’я. Так і цього разу у березні була підписана декларація про перемир’я під час Ігор у Парижу. Хто її не підписав? Всього дві країни, одна з них Росія.

Хто б що за "порєбріком" не казав з цього приводу, це є офіційний документ. Тому… Як може бути інакше, коли проходять Олімпійські ігри…

Відомо, що МОК проводить фільтрацію нейтральних атлетів, але "вибірково". Наприклад, білоруська тенісистка Арина Соболенко, яка активно підтримує Лукашенка, вже має путівку на Ігри. Разом з тим російський борець Муса Євлоєв не зможе потрапити на Ігри. Як відбувається процес фільтрації? Чи причетна до цього процесу Україна?

Зараз питання ліцензій — на рівні міжнародних федерацій. Але щодо участі в Олімпійських іграх остаточне рішення буде ухвалювати МОК. Створена спеціальна комісія МОК, яка буде аналізувати документи щодо порушення статусу нейтральності, буде ухвалюватися рішення по цих спортсменах. Ми надсилаємо в МОК всі матеріали, які в нас є, ці документи беруть для подальшого розгляду. Щобільше, ця комісія працює і буде працювати під час Олімпійських ігор, й буде працювати після Ігор. Тому я сподіваюсь, що в нас вистачить сил довести, що ці спортсмени порушують олімпійські принципи, порушують навіть рекомендації МОК. Наше завдання — надати якомога більше доказів того, що спортсмени порушують статус нейтральності.

Україна дуже важливий гравець у цьому процесі, але ми не можемо діяти на емоціях, просто казати, що вони погані. Факти і докази порушення статусу нейтральності — основний аргумент. Якомога більше їх зібрати. Щоб кожне висловлювання, кожна фотографія, кожне порушення… Щоб Комісія отримала все це й мала все, аби довести їхнє порушення нейтральності й ухвалити відповідне рішення.

Чи залишається ймовірність того, що Україна буде бойкотувати Олімпійські ігри-2024 через росіян та білорусів?

На сьогодні наше основне завдання — боротися за те, щоб ми виступали на Олімпійських іграх. І якомога більше робити для того, щоб ми не побачили атлетів з РФ та РБ на цих змаганнях. А українські спортсмени повинні тренуватися, виборювати право, завойовувати якомога більше й більше ліцензій.

А слово "бойкот", скажімо так, воно має дуже негативні наслідки для країни, яка бойкотує Олімпійські ігри. До того ж наслідки на перспективу. Якщо країна бойкотує ОІ, то її відсторонюють від подальших змагань, на неї накладають санкції, які вона повинна витримати. МОК ухвалює окреме рішення по тій країні, яка бойкотує Ігри, – це правило організації.

Під час Ігор Лондон-2012 ви вели Олімпійський щоденник разом з Савіком Шустером. Чи відомо вам, як українське ТБ буде транслювати Ігри у Парижі, які телеканали, в якому об’ємі?

Права першочерговості на трансляцію Ігор має державний канал Суспільний. А далі, я думаю, що команда, яка працює на цьому каналі, вже вирішила, як будуть показувати Ігри, в якому об’ємі, які будуть родзинки цих трансляцій і чи передаватимуть права на трансляції іншим каналам…