Відповідно до вимог щодо захисту географічних зазначень в Україні остаточно завершився етап використання назв "коньяк" і "шампанське" для напоїв, виготовлених за межами однойменних французьких провінцій. Віднині такі назви закріплені виключно за автентичною продукцією з регіонів походження.
Однак це не всі зміни на вітчизняному ринку напоїв, бо критерій походження застосовується і для мінеральної води через позначення водного походження.
Особливе значення це має для карпатських вод, зазначення про карпатське походження яких приваблює споживачів, асоціюючись з оздоровчими властивостями.
Саме тому на полицях українських магазинів можна зустріти багато брендів, які користуються цим, не маючи, однак, жодного стосунку до Карпат.
Надія країни
Сьогодні Карпатський регіон є джерелом понад 40% загальних запасів води України, і в ньому працює велика частка із зареєстрованих в Україні 200 виробників бутильованої води.
Особливого значення карпатські водні ресурси набули під час війни, бо екологічна ситуація стрімко погіршується через проблеми з якістю повітря та зниженням доступності безпечної та якісної питної води.
Негативний вплив війни на клімат України накладається на загальносвітові кліматичні зміни, через які наша країна має проблему зникнення малих річок. У результаті, за даними WWF, більша частина території України перебуває в зоні низької забезпеченості водними ресурсами та має високу вразливість до наслідків зміни клімату. Експерти цієї організації також наводять результати досліджень, які свідчать про зростання інтенсивності стихійних гідрометеорологічних явищ в Україні, зокрема посух, які ще більше погіршують ситуацію з водними ресурсами.
Отже, Карпатський регіон є зараз тиловим бастіоном зі стратегічними запасами якісних підземних вод. Якщо у Херсонській області місцевий водний ресурс становить лише 0,14 км³ на рік, то у Закарпатській — 7,92 км³ на рік.
Водна правда
На хвилину абстрагуймося від трагічних подій сьогодення і згадаймо географію. Українські Карпати є так званою фізико-географічною провінцією Альпійсько-Карпатської гірської країни, яка тягнеться смугою через території 13 країн Європи: від південного сходу Франції до наших західних регіонів. Завдяки підземним тектонічним структурам лише на Закарпатті є понад 400 джерел із різним хімічним складом, рівнем мінералізації та температурою: вуглекислі, лужні, сірководневі, хлоридні, борні, кремнієві води.
Усі водні пласти Карпат поділяються на два типи. Перший – вуглекисло-азотні води, що формуються під впливом органічних речовин, які містяться в гірських породах, і територіально цей пласт покриває Прикарпаття (Трускавець, Східниця). Другий пласт – на Закарпатті – це вуглекислі гідрокарбонатно-натрієві води (на території Поляни, Сваляви, Солочина).
Підземні прісні води добуваються з надр Карпат через глибинні свердловини та із самовиливних джерел. Для промислового видобутку води в Карпатах компанії, що випускають бутильовані води, іноді використовують каптажі – інженерні споруди, призначені для збирання та використання джерельної води, яка самовиливом виходить на поверхню.
До речі, природна фільтрація води в Карпатах відбувається завдяки проходженню води крізь численні шари ґрунту, піску та гірських порід, що очищує її від механічних домішок і забруднень. А далі вже виробники води для досягнення усіх затверджених в Україні норм використовують тонку механічну фільтрацію від піску та мулу. Найголовнішою вимогою до виробників, які позиціонують свою продукцію як природну мінеральну воду, є збереження її хімічного складу.
Державний захист імені
Маючи такий унікальний скарб, як Карпати, Україна має юридично захищати його автентичність, так само, як Франція свій коньяк із провінції Коньяк (Cognac) чи шампанське з провінції Шампань (Champagne).
На щастя, перші кроки на цьому шляху вже зроблено. Антимонопольний комітет України ухвалив рішення № 713-р, науковим обґрунтуванням якого стало експертні заключення Національної академії наук про географічні межі Українських Карпат, позначені фізико-географічного районування України в Національному атласі України (2007 рік, с. 228–229) (див. карту). Відповідно, називатися карпатськими можуть тільки ті води, які видобуті в межах цього регіону (наприклад, "Моршинська", "Нафтуся", "Лужанська", "Трускавецька", "Поляна Квасова").
До речі, підставою для цього рішення АМКУ була ситуація з водою "Aqua Karpaty", виробник якої (ТОВ "Моршинські джерела") на упаковках своєї продукції та в описі на різних маркетплейсах зазначав місцем походження води Моршин, але насправді розливав воду зі свердловини у Миргороді Полтавської області – дуже і дуже далеко від Карпатського регіону.
Іншим прикладом використання Карпат із метою збільшити продажі продукції фактично засобами недобросовісної конкуренції є торгова марка "Карпатська Джерельна". Минулого року АМКУ також розпочав розслідування проти компанії "Карпатські мінеральні води", яка продає бутильовану питну воду під торговою маркою "Карпатська Джерельна" за порушення правил добросовісної конкуренції та введення споживачів в оману.
По-перше, "Карпатська Джерельна" не стосується Карпат, бо розливається зі свердловини в селі Струтин Золочівського району Львівської області за межами визначеної Національною академією території. По-друге, ця вода видобувається зі свердловини, тому не може називатись джерельною (такою, яка виходить на поверхню самовиливом).
"Предметом справи № 127-26.4/116-24 є, зокрема, дії ТОВ "Карпатські мінеральні води" у вигляді поширення інформації щодо води торговельної марки "Карпатська Джерельна", а саме щодо походження та характеристик такої продукції. Такі дії, за відсутності у ТОВ "Карпатські мінеральні води" відповідного належного підтвердження таких відомостей, містять ознаки порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману", – йдеться у повідомленні АМКУ.
Відповідальність виробника
За даними аналізу, проведеного ProConsulting, обсяг українського ринку газованої води зріс на 15% у 2024 році – до 1008,4 млн літрів, а ринку негазованої води на 15% – до 780,4 млн літрів. До ТОП-5 виробників питної води, відповідно до дослідження, увійшли такі відомі компанії, як "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (вода BonAqua), IDS Ukraine (ТМ "Моршинська", "Миргородська", "Аляска"), ТОВ "Карпатські мінеральні води" (ТМ "Карпатська Джерельна"), ДП ПРАТ "Оболонь Красилівське" (вода "Прозора", "Збручанська 77", "Оболонська"), ТДВ "Свалявські мінеральні води" (води "Поляна Квасова", "Свалява", "Лужанська"). Два з п’яти виробників, а саме IDS Ukraine та ТДВ "Свалявські мінеральні води", виробляють природні мінеральні води з Карпатського регіону, а ТОВ "Карпатські мінеральні води", ймовірно, потрапив до п’ятірки цих виробників саме завдяки декларуванню карпатського походження свого продукту, що насправді є введенням в оману споживача згідно з рішенням № 713-р АМКУ.
Кількість виробників постійно зростає, а з нею і конкуренція за споживача, яка, на жаль, не завжди буває добросовісною – як ми бачимо у кейсах Aqua Karpaty та "Карпатської Джерельної", чию недобросовісну ринкову поведінку засвідчив Антимонопольний комітет.
Тому ще приємніше бачити компанії, які впевнені у своїй бізнес-стратегії та чесні зі споживачами. Наприклад, компанія "Юрія-Фарм", що виробляє воду Izota і ReO, в описах своєї продукції прямо зазначає, що ці води штучно домінералізовані.
Хочеться думати, що таких прикладів відповідальної поведінки буде все більше, бо в умовах війни та екологічної вразливості добросовісна конкуренція та правдиве маркування є питанням не лише закону, але й соціальної відповідальності.
Зі свого боку держава створює умови для юридичного захисту географічних позначень Карпатського регіону походження. Рішення Антимонопольного комітету Україну – один із тих прикладів, коли держава стає на захист прав споживача та запроваджує справедливі стандарти економічної конкуренції. Бізнес-спільнота дає оцінку діям виробників стосовно соціальної відповідальності та ділової репутації. А покупці бутильованої питної води, як водиться, голосують гаманцем.