Як в СРСР обходились без кондиціонера: геніальні хитрощі, на які йшли радянські водії (фото)

В авто радянського виробництва (тих, які призначались для пересічних громадян) не було кондиціонера. При +30 в авто з невеличкими вікнами, як у ГАЗ-М20 "Побєда", наприклад, було неймовірно спекотно.

То на які хитрощі змушені були йти радянські водії, аби було не так спекотно? Розповідаємо в деталях.

Хитрощі радянських водіїв у боротьбі зі спекою

Звісно, перше, що придумає водій, коли йому стало спекотно, — відчинить вікна. А вони були маленькими. Часто відкривались лише кватирки у формі трикутників. Якщо в авто був люк — його відчиняли чи підіймали.

На панель приладів кріпили маленькі вентилятори, які працювали від прикурювача. Такі, які згодом опанували водії маршруток.

Хто не мав можливості роздобути такий портативний вентилятор (а він був страшенною рідкістю), клеїв різні шторки на вікна. Це були різні плетені шторки, фіранки тощо.

Деякі власники авто, які мали навички конструювання, створювали кондиціонери власними силами. В історії відомі випадки, коли використовували шланги від холодильників, картон, трубки з найближчих розборок та інші речі.

Маловідомим фактом є те, що в кінці 80-х на Запоріжжі на Вільнянському заводі імені Шевченка збирали перші кондиціонери для авто. Вони називались "Прохолода" і був готовим комплектом для встановлення на автомобіль. Та цей екземпляр не отримав широкого розповсюдження.

Та, попри поширену думку, в СРСР таки вміли складати кондиціонери. Просто вони були недоступними для звичайних громадян. Наприклад, ЗІЛ-111 мав кондиціонер. Та, ймовірно, поширення кондиціонера було обмеженим через те, що в часи СРСР він не був надійним, ламався, а ремонтувати його було важко. Крім того, тоді комфорт не був пріоритетом — на це мало звертали увагу.

Раніше "Телеграф" писав про машини, про які мріяли усі громадяни того часу. Порівняно з сучасними автомобілями, машини в СРСР були малопотужними.