В Україні можуть з'явитися нові підстави для відстрочки: кого стосуються

Читать на русском
Автор
2591
Нові зміни наберуть чинності у разі ухвалення закону Новина оновлена 18 березня 2024, 12:44
Нові зміни наберуть чинності у разі ухвалення закону. Фото Колаж "Телеграфу"

Умови відстрочки зазнають чималих змін

В оновленому законопроєкті про мобілізацію, який у неділю, 17 березня, Кабмін передав до Верховної Ради, зазначено, які категорії громадян матимуть право на відстрочку. Наразі за закон ще не проголосовано, але зазначені у 23 статті зміни набудуть чинності у разі його ухвалення.

Громадяни, які мають "бронь" від держави, матимуть право на відстрочку, але їм необхідно буде перебувати на спеціальному військовому обліку. Про це йдеться у тексті законопроєкту.

Тим, хто тимчасово не придатний до військової служби за станом здоров'я, також буде надана можливість відстрочки. Однак, на відміну від чинного закону, який передбачає "максимум шість місяців", новий законопроєкт пропонує збільшити цей період до 12 місяців.

Призову підлягатимуть жінки та чоловіки, які мають трьох і більше дітей, але не сплачують аліменти понад три місяці.

Мати чи батько, які виховують дитину самі, не будуть мобілізовані, якщо інший з батьків "помер, позбавлений опіки, пропав безвісти або оголошений померлим".

Також законопроєкт містить пояснення щодо призову усиновлювачів. Їхній призов буде відкладений, якщо другий з батьків "помер, позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим".

У цьому ж абзаці разом з опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями тепер згадуються і патронатні вихователі, на утриманні яких "перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років".

Чинне законодавство наразі передбачає, що право на відстрочку мають громадяни, які доглядають за "батьками або чоловіком/дружиною". Новий законопроєкт пропонує обмежити відстрочку і надавати її лише тим, хто доглядає за батьками, які потребують постійного догляду, згідно з висновками медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії медичного закладу.

Окремо в документі згадуються українці, які доглядають за особою з інвалідністю. У новій редакції цей пункт детально роз'яснює, хто має право не служити в армії. У ньому зазначено, що "члени сім'ї до першого ступеня споріднення (не більше однієї особи) та члени сім'ї до другого ступеня споріднення (не більше однієї особи, якщо немає члена сім'ї до першого ступеня споріднення або якщо особа фізично не здатна здійснювати такий постійний догляд) інваліда 1 групи" та "члени сім'ї до першого ступеня споріднення (не більше однієї особи) інваліда 2 групи та будь-яка інша особа, яка може здійснювати такий постійний догляд за інвалідом 1 групи". Якщо немає члена сім'ї першого ступеня споріднення або якщо особа є фізично недієздатною".

Законопроєкт додає до переліку народних депутатів, які не підлягають призову на військову службу, керівників міністерств та їхніх заступників, "керівників державних органів, органів виконавчої влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України".

Також пропонується не призивати суддів, суддів Конституційного Суду України, членів Вищої ради юстиції та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У пункті, де йдеться про цивільних працівників правоохоронних органів, тепер включені працівники Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України та спеціалізованих установ Міністерства внутрішніх справ. Їм також дозволено отримати відстрочку.

Водночас хочуть позбавити відстрочки працівників підприємств, установ та організацій Міноборони, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України.

Окремо в законопроєкті згадуються студенти. Згідно з новою редакцією "здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у частині другій статті 10 Закону України "Про освіту" (крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту)". Особи, визначені частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" (крім аспірантів, які здобувають освітній рівень за кошти фізичної або юридичної особи на умовах контракту), докторанти та особи, які проходять стажування.

У пункті, де йдеться про наукових і науково-педагогічних працівників, пропонується додати "педагогічних працівників спеціалізованих вищих навчальних закладів" і також надати їм відстрочку.

Чинний закон визначає, що громадяни, чиї родичі загинули або зникли безвісти під час російсько-української війни, мають право не служити в збройних силах. Законопроєкт змінює цей перелік. Як наслідок, українці, чиї дідусі, бабусі або зведені брати чи сестри загинули або пропали безвісти, більше не зможуть претендувати на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Військовозобов'язані під час мобілізації не призиватимуться протягом двох років з дня звільнення з військової служби, які проходили військову службу під час воєнного стану та були звільнені в запас у зв'язку із закінченням строку служби. Такі особи можуть бути призвані на військову службу в цей період за їхньою згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані з-поміж громадян, які проходили військову службу та звільнені в запас у зв'язку зі звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Раніше "Телеграф" писав, що новий законопроєкт про мобілізацію стосується не лише змін у призовному віці та можливості отримувати повістки онлайн, а й змін термінів контракту. Вони можуть стосуватися військових, окрім офіцерського складу.