Що відбувається на могилі Фаріон через тиждень після її вбивства: фоторепортаж та розповіді очевидців

Поки поліція оприлюднює деталі вбивства мовознавиці та колишньої народної депутатки Ірини Фаріон, до її могили щодня приходять люди віддати останню шану. Поховали вбиту на центральній алеї Личаківського цвинтаря, на полі номер 22.

Навколо могили — сотні букетів, лампади, останні обіцянки та присвячення від тих, хто ще за життя цінував Ірину Фаріон. "Ви були силою для нас", — написала Анастасія Бабій у вірші, присвяченому мовознавиці. "Ви змінили нас. Україна буде", — сказано в записці, залишеній невідомою людиною.

Поруч з одним із фото Фаріон фраза: "мова — це зброя". Саме за українську мову та її захист мовознавицю вбили. Так вважає Мирослава, що зайшла на могилу шляхом через кладовище. Жінка вважає, що Фаріон знала, що з нею може щось статися, але шокована байдужістю людей: "Вона загинула за Україну. І дуже шкода, бо таких людей не так вже і багато є, що виступають і не бояться. Це так нагло, як просто людину взяли, вбили серед білого дня. І люди бачили, що хтось там сидить і не звернулися в поліцію, що якась підозріла людина в дворі. Отака бездіяльність людей у всьому є причиною того".

Вшанувати пам'ять Ірини Фаріон приходять не тільки львів'яни. Василь та Наталія з родиною приїхали з Хмельниччини — зробили гак у 200 км, коли їхали у справах, аби принести на могилу квіти. Мовознавицю вони знали з початку 2000-х, адже були членами "Свободи" (Ірина Фаріон була членом політради ВО "Свобода" з 2005 року, — Ред.), а також неодноразово відвідували зустрічі з Іриною Фаріон присвячені українській мові.

"Дуже розумна жінка була. Це енциклопедія. Вона скільки знала. Напевне, в питаннях про мову рівних їй в Україні не було. Це такий скарб знань, що дивуєшся, як взагалі в голові, стільки може вміститися", — згадує Наталія.

"Неординарна особистість була. Якби її слухали, звичайно, все було б по-іншому. Кожне її слово було гостре, правдиве і дуже раціональне. Треба слухати таких людей. І буде все добре", — вважає Василь та шкодує, що багато людей замислились про слова Фаріон лише після її смерті.

Вони також поклали квіти до могили Володимира Івасюка — одного з основоположників української естрадної музики. Він похований на тому ж полі, що й Ірина Фаріон. Саме він створив "Червону руту". Писати пісні виключно українською в Радянському Союзі було небезпечно. 24 квітня 1979 Івасюк загадково загинув.

Його прізвище часто ставлять в один ряд з прізвищами Кузьми Скрябіна, В’ячеслава Чорновола, а тепер серед них і Ірина Фаріон.

"Її вбили за мову, бо вона говорила багато правди, — каже Юлія, що прийшла поставити лампаду в пам’ять про мовознавицю, — це схоже на випадок зі Скрябіним".

Поруч з Іриною Фаріон на Личаківському кладовищі також поховані й інші визначні діячі культури та освіти — видатний український композитор і музикознавець Мирослав Скорик, композитор та народний артист України Богдан Янівський, український мовознавець, доктор філологічних наук Михайло Онишкевич.

Віддати шану мовознавиці люди приходять не тільки на кладовище. На місці вбивства Фаріон — меморіал з квітами та фото. Тутешні мешканці бачили вбивцю і розповіли, чи схожий він на затриманого в Дніпрі юнака. Йому тим часом оголосили підозру у скоєнні умисного вбивства. Поліція з’ясувала не тільки як він готувався до злочину, так і розслідує його можливі мотиви.