Більше ніж удвічі. Чому уряд скорочує бюджет Мінветеранів і чи вплине це на захисників України

Кожен восьмий українець буде пов'язаний з ветеранською спільнотою

Щодня суспільство поповнюється новими ветеранами. Їх уже понад 1,3 мільйона і, за прогнозами, після війни ця цифра з урахуванням родин ветеранів може сягнути 5-6 мільйонів, що зробить кожного 8-го українця дотичним до ветеранської спільноти.

Така перспектива вимагає ретельного планування та підтримки, проте реальність демонструє протилежне: у публічному просторі все гостріше постає питання відсутності комплексної ветеранської політики. Ветерани застерігають: без чіткого перспективного бачення держава ризикує опинитися в ситуації колапсу, коли тисячі військових повернуться до цивільного життя, а система виявиться неспроможною запропонувати їм актуальні послуги.

У вересні уряд схвалив проєкт держбюджету, що передбачає суттєве скорочення видатків на міністерство. Бюджет зменшують більш ніж удвічі – з 13 мільярдів гривень у 2024 році до майже 6 мільярдів у 2025-му.

"Телеграф" спробував розібратися яка причина таких планів, чи все так однозначно, чи постраждають спеціалізовані програми та що про це думають власне ветерани.

Скільки у попередні роки виділялося коштів на ветеранську політику

Міністерство у справах ветеранів стикнулося з низкою викликів ще з моменту свого заснування. Цей орган має розробляти програми доступного житла, виконувати пенсійне забезпечення, допомагати у працевлаштуванні і перекваліфікації, підтримувати ветеранське підприємництво, займатися питаннями реабілітації, працювати з родинами та й загалом створювати всі умови для повноцінної адаптації ветеранів до цивільного життя.

Реалізація ветеранської політики неминуче ставить питання: а чи достатньо коштів виділяється на ці потреби? Звернімося до цифр, щоб оцінити ситуацію.

У 2020 році бюджет Міністерства у справах ветеранів України становив 987 мільйонів гривень. Найбільшу частину фінансування було спрямовано на заходи з психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, а також санаторно-курортне лікування учасників АТО/ООС та постраждалих учасників Революції Гідності.

У 2021 році витрати Міністерства за всіма бюджетними програмами залишилися на схожому рівні — приблизно 989 мільйонів гривень. З цієї суми 615,9 мільйона гривень було виділено на забезпечення житлом захисників.

Напередодні 2022 року Верховна Рада України зробила історичний крок у підтримці ветеранів. Ухвалений 2 грудня 2021 року державний бюджет передбачив колосальне збільшення видатків на ветеранську політику. Міністерство отримало фінансування у розмірі понад 6 мільярдів гривень, що в шість разів перевищило попередні показники. Приблизно 5,5 мільярдів гривень були передбачені на забезпечення житлом захисників та їхніх сімей.

Однак після початку повномасштабної війни витрати довелося суттєво урізати, тож міністерство отримало лише пів мільярда гривень. Найбільше з цих коштів — близько 277 мільйонів гривень — пішло на реабілітацію та адаптацію.

Всю інформацію про бюджет та його реалізацію можна знайти на сайті Міністерства фінансів. В той самий час на офіційному сайті Міністерства у справах ветеранів зазначено, що всі звіти про використання коштів призупинені.

У 2023 році на фінансування державної ветеранської політики було закладено 6 млрд 838,6 млн грн. Пріоритетом залишилося виділення 5,5 млрд грн на забезпечення житлом ветеранів війни, членів родин загиблих захисників і захисниць, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Вже у 2024 році витрати на Міністерство у справах ветеранів України збільшили вдвічі – до 13,6 млрд гривень.

На компенсацію купівлі житла заклали 5,7 млрд гривень. Вперше було виділено кошти на впровадження інституту помічника ветерана (3,8 млрд), а також збільшено фінансування програм з психологічної, фізичної та соціальної реабілітації.

Щоправда, у 2024 році Міністерство у справах ветеранів не поспішає зреалізувати бюджетні кошти, тому до липня було використано всього 3,4 млрд грн.

Як пояснюють"Телеграфу" у Мінветеранів, це пов'язано з необхідністю підготовки нормативної бази та початком фактичної роботи фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Але зараз юридичні питання вже вирішені, і ці фахівці скоро почнуть свою роботу.

Крім того, економію за видатками, які передбачені на фахівця із супроводу, зараз перерозподілять на інші важливі програми — зокрема, на забезпечення ветеранів житлом. Завдяки цьому близько 2000 сімей ветеранів зможуть отримати помешкання.

Здавалося б, що виділені кошти на міністерство повинні зростати, але на 2025 рік уряд планує значно зменшити бюджет — до 5,8 мільярда гривень. З цієї суми 2,9 мільярда передбачатиметься на супровід і підтримку ветеранів, 1,7 мільярда — на реабілітацію та адаптацію, а 0,5 мільярда — на одноразову грошову допомогу.

Сума, яку пропонує Міністерство фінансів, є буквально більш ніж удвічі меншою за торік, що цілком закономірно ставить під питання реалізацію всіх налагоджених або обіцяних програм.

Як вдалося дізнатися "Телеграфу", у міністерстві вже проводили розрахунки мінімально необхідного фінансування для забезпечення базових потреб ветеранської спільноти. Тож орієнтовна сума на 2025 рік, з урахуванням капітальних витрат, становить близько 16 мільярдів гривень.

"Зарано робити висновки"

У міністерстві не приховують свого занепокоєння ситуацією та загалом комунікацією у цьому питанні. Водночас у відомстві зазначають журналістам "Телеграфу", що остаточні висновки робити зарано.

— Бюджет України на 2025 рік ще не прийнято і наразі триває процес узгодження. В тому числі це стосується видатків на пріоритетні напрями, серед яких житло для ветеранів, будівництво Національного військового меморіального кладовища, розвиток ветеранських хабів, — говорять "Телеграфу" у міністерстві.

Як вважає Міністерство, "ці проєкти будуть фінансуватися коштом капітальних видатків (розвитку)".

— Видатки на всі пріоритетні напрями ветеранської політики чітко можна буде проаналізувати лише після остаточного прийняття бюджету на 2025 рік. Наразі все ж таки немає підстав говорити про те, що якісь програми будуть нереалізовані або призупинені, — вважають представники міністерства.

Крім того Мінветеранів активізувало співпрацю з міжнародними партнерами. Однак ця активізація, як пояснює пресслужба, пов’язана виключно із нарощуванням динаміки реалізації спільних проєктів.

У Мінфінансів кажуть, що нова сума враховує всі потреби

Аби отримати повноцінні роз'яснення про ситуацію, що склалася навколо фінансування ветеранських програм, "Телеграф" звернувся й до Міністерства фінансів.

І от що цікаво. У Мінфіні стверджують, що нова прорахована сума "у повному обсязі враховує обраховану Міністерством у справах ветеранів потребу на забезпечення підтримки ветеранів війни".

Ключовим моментом у поясненні Мінфіну є зміна підходу до розподілу капітальних видатків. За словами представників відомства, тепер рішення щодо витрат на великі проєкти, як-от будівництво, будуть приймати публічно. Для цього запроваджено нову систему управління інвестиційними проєктами (PIM).

Це означає, що рішення про виділення коштів на капітальні проєкти, включаючи ті, що стосуються ветеранської політики, тепер прийматиме Стратегічна інвестиційна рада.

Мінфін наголошує, що в проєкті Державного бюджету на 2025 рік не планується зменшувати витрати на підтримку ветеранів та їхніх сімей. Замість цього змінено лише підходи до розподілу коштів на великі проєкти через нову систему управління інвестиціями.

— Перенаправлення бюджетних коштів з програм підтримки ветеранів на інші напрями не передбачено. Щобільше, з урахуванням безпрецедентних викликів, які постають перед Україною в умовах повномасштабної війни, та аналізу потреб ветеранів ведеться активна співпраця між Міністерством у справах ветеранів та іншими центральними органами виконавчої влади для розробки ефективних заходів підтримки, — відповідають у Міністерстві фінансів на питання про можливі ризики соціальної напруги через скорочення видатків.

Як приклад такої співпраці, Мінфін наводить нещодавнє схвалення пропозицій Мінветеранів щодо перерозподілу бюджетних коштів. Це рішення, за словами пресслужби, дозволить забезпечити своєчасні виплати одноразової допомоги ветеранам, підтримати їхні бізнес-ініціативи та завершити виплати компенсацій за житло.

Що про новий бюджет думають ветерани?

У розмові з "Телеграфом" ветеран Максим Притуляк зазначив своє бачення цієї ситуації. За його словами, він особисто й без того не відчуває впливу ветеранських програм на своє життя. Після поранення чоловік опинився у цивільному житті і самостійно створив для колишніх військових школу IT.

— Вважаю, що держава не готова до збільшення кількості ветеранів після війни і просто відпускає ситуацію на самоплив. Немає жодних всебічних програм, які б розв'язували питання ветеранів. На жаль, ефективність держави у цій сфері на нулі. І я, в принципі, нічого особливого не очікую від держави, — говорить він.

За його словами, якщо державна підтримка зменшиться, її зможе компенсувати громадський сектор, і ці ініціативи вже домінують. Є багато людей, які щиро готові допомагати.

Натомість директор Міжнародного благодійного фонду "Ветерани" Андрій Смірнов вважає, що громадський сектор вже зараз вичерпується через постійні запити на допомогу: дрони, спорядження і навіть протези. Це все лежить на плечах волонтерів і свідомих громадян.

За його словами, по селах залишаються ветерани без кінцівок, які навіть не можуть отримати інвалідність, бо не мають змоги дістатися лікарень або пройти медико-соціальну експертну комісію (МСЕК). Це елементарні питання реабілітації, і таких людей сотні, тисячі.

— Аналіз бюджету на 2025 рік свідчить про повну відсутність фінансування програм, спрямованих на забезпечення житлом ветеранів, людей з інвалідністю та родин загиблих. Уявіть собі, як будуть воювати люди, які думатимуть, що їхні соціальні права порушуються, — говорить він.

Зрештою Мінфін спростовує те, що комплексні програми, як-от житла, будуть урізані. Однак схоже, що відкритої комунікації з суспільством, а головне, з ветеранами, проведено не було — можливо, через те, що бюджет-2025 поки не прийнятий остаточно. В будь-якому разі, "Телеграф" продовжуватиме слідкувати за цим процесом.