"Самий розумний" – це русизм. Як правильно говорити українською

"Самий розумний", "самий красивий", "самий важливий" — такі конструкції можна почути щодня. Проте вони є калькою з російської мови та грубо порушують норми української граматики.

Багато хто помилково вживає слово "самий" для позначення найвищого ступеня якості. Однак в українській мові є значно кращий спосіб показати, що щось чи хтось перевершує всіх інших.

Як правильно?

В українській мові найвищий ступінь порівняння прикметників утворюється за допомогою префікса "най-". Ось кілька прикладів правильного вживання:

• найрозумніший (не "самий розумний"),
• найкращий (не "самий кращий"),
• найсильніший (не "самий сильний"),
• найщасливіший (не "самий щасливий"),
• найважливіший (не "самий важливий").

Додаткові способи підсилення

Українська мова пропонує й інші способи підкреслити винятковість:

Додавання префікса "що-":

• щонайкращий,
• щонайшвидший,
• щонайсильніший.

Використання слів-підсилювачів:

• надзвичайно розумний,
• винятково талановитий,
• особливо важливий.

Мовні нюанси

Цікаво, що в українській мові є слово "самий", але воно вживається в інших значеннях:

• для підкреслення точності: "той самий", "в самому центрі",
• для вказівки на межу чогось: "від самого ранку", "до самого вечора".

Використання префікса "най-" замість помилкового "самий" — це не просто правило граматики, а й спосіб зберегти чистоту та красу нашої мови. Адже Українська мова має власні, притаманні лише їй способи висловлення найвищого ступеня якості.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно говорити "їх" чи "їхній. Мовознавець пояснив різницю.