Південна Корея не хоче співпрацювати з Києвом через гроші

Південна Корея, де нещодавно раптово було введено надзвичайний воєнний стан, не поспішає співпрацювати з Києвом через низку причин. Насамперед це пов’язано з тим, що Україна не входить до топ країн, які приваблюють південнокорейських інвесторів для спільного ведення бізнесу.

Про це заявила доктор філософії з політології та спеціаліст з міжнародних відносин Аліна Гриценко в інтерв’ю "Телеграфу". Вона підкреслила, що Сеулу банально невигідно розпочинати співпрацю з Києвом.

"Поки Україна перебуває в стані війни, то вона не розглядається як бізнес-партнер для Південної Кореї. Для них привабливіші інші європейські країни, в тому числі і Польща", — заявила Гриценко.

Крім цього вона наголосила, що Південна Корея може похвалитися однією з наймодернізованіших армій у світі та активно торгує зброєю з багатьма регіонами у світі, але їх "стримує" наявність у Північної Кореї ядерної зброї.

"Якщо ми говоримо про потенційний конфлікт між Північною та Південною Кореєю, то тут виникає питання з приводу ядерної зброї. І Північна Корея має цей потужний потенціал. І війна їм невигідна", — наголосила експерт.

Також Аліна Гриценко наголосив на тому, що солдати Кім Чен Іна, яких він направив до РФ, набираються там досвіду і це стає реальною загрозою для Південної Кореї. Крім цього, КНДР отримує від Росії доступ до новітніх технологій та ресурсів.

І в Південній Кореї уважно стежать за розвитком цієї ситуації, але не поспішають приймати щодо цього будь-які рішення.

Більше про ситуацію в Кореї, війну між лівими та правими за владу в країні, як це може вплинути на війну в Україні та яка роль у цьому Китаю дивіться у великому інтерв’ю "Телеграфу" з Аліною Гриценко.

Що відомо про запровадження у Південній Кореї воєнного стану

У вівторок, 3 грудня, о 23:00 за Сеулом президент Республіки Корея Юн Сок Йоль виступив із терміновим зверненням до народу, де оголосив про запровадження надзвичайного військового стану в країні через загрозу національній безпеці. За його словами, рішення ввести військовий стан прийнято, щоб "не дати просіверокорейським силам позбавити громадян Південної Кореї їхньої свободи та щастя".

Після цього біля головної будівлі парламенту країни почали збиратися протестувальники. Біля входу до парламенту відбулися сутички між цивільними, депутатами та військовими.

Військові намагалися перешкодити депутатам потрапити до парламенту. Силовики вибили вікна та проникли до будівлі, щоб зірвати голосування.

Проте парламент Південної Кореї проголосував за відміну військового стану. З 300 депутатів парламенту були присутні 190 і всі вони підтримали відповідну резолюцію. Згідно з Конституцією країни, військовий стан має бути скасований, коли цього вимагає парламентська більшість.

Потім усю провину за те, що сталося , спробували "повісити" на міністра оборони Кім Ен Хена. Саме він нібито зважився на цей крок і порадив президенту Юн Сок Ёлю оголосити військовий стан.

Раніше "Телеграф" розповідав, що лідер опозиції Південної Кореї Лі Чже Мен неодноразово виступав проти військової підтримки України, пояснюючи це тим, що Республіці Корея потрібно зберігати дружні відносини з КНР і Росією. Демпартія відома своїм позитивним ставленням до режиму в Північній Корі, намагаючись знайти розуміння з Пхеньяном за допомогою Пекіна чи Москви.