У Південній Кореї провину за спробу держперевороту хочуть повісити на міністра оборони, але це не врятує президента

Усю відповідальність за введення надзвичайного воєнного стану в Південній Кореї хочуть покласти на міністра оборони Кім Ен Хена. Саме він нібито наважився на цей крок і порадив президенту Юн Сок Йолю оголосити воєнний стан.

Однак це не пом’якшило настрої у парламенті, який вже найближчим часом збирається проголосувати за імпічмент чинного президента. Про це повідомляє південнокорейське видання YNA.

Відомо, що міністр оборони Південної Кореї Кім Ен Хен уже подав у відставку. Це ж зробили і десять високопоставлених помічників президента, зокрема, голова його адміністрації.

На посаду нового міністра оборони було висунуто кандидатуру Чхве Бен Хека, відставного армійського генерала, який нині є послом Південної Кореї в Саудівській Аравії.

Він з 2019 по 2020 рік обіймав посаду заступника командувача Об’єднаних сил Південної Кореї та США. Хека характеризують як досвідченого військового професіонала з глибоким розумінням питань національної безпеки і великим досвідом ведення бойових дій.

При цьому шість опозиційних партій Південної Кореї подали до парламентського комітету із законодавства пропозицію про оголошення імпічменту чинному президенту Юн Сок Йолю.

Представники опозиції зазначили, що оголошення військового стану викликало паніку та страх у населення і призвело до заворушень та сутичок з правоохоронцями та армією. Вони також вважають, що прокуратура має пред’явити президентові звинувачення у державній зраді.

Голосування щодо імпічменту пройде 6 або 7 грудня.

На даний момент поліція розпочала розслідування проти президента. Про якесь політичне майбутнє Юн Сок Йоля говорити не доводиться. Далі на нього чекають суди і, можливо, в’язниця.

Що цьому передувало

У вівторок, 3 грудня, о 23:00 за Сеулом президент Республіки Корея Юн Сок Йоль виступив із терміновим зверненням до народу, де оголосив про запровадження надзвичайного військового стану в країні через загрозу національній безпеці. За його словами, рішення ввести військовий стан прийнято, щоб "не дати просіверокорейським силам позбавити громадян Південної Кореї їхньої свободи та щастя".

Після цього біля головної будівлі парламенту країни почали збиратися протестувальники. Біля входу до парламенту відбулися сутички між цивільними, депутатами та військовими.

Військові намагалися перешкодити депутатам потрапити до парламенту. Силовики вибили вікна та проникли до будівлі, щоб зірвати голосування.

Проте парламент Південної Кореї проголосував за відміну військового стану. З 300 депутатів парламенту були присутні 190 і всі вони підтримали відповідну резолюцію. Згідно з Конституцією країни, військовий стан має бути скасований, коли цього вимагає парламентська більшість.

Коли тут востаннє вводили воєнний стан

Востаннє військовий стан у Південній Кореї оголошували у 1979 році після вбивства тодішнього диктатора Пака Чон Хі. За даними місцевих ЗМІ, тих, хто порушує військовий стан, можуть заарештувати без ордера на арешт.

Раніше "Телеграф" розповідав, що лідер опозиції Південної Кореї Лі Чже Мен неодноразово виступав проти військової підтримки України, пояснюючи це тим, що Республіці Корея потрібно зберігати дружні відносини з КНР і Росією. Демпартія відома своїм позитивним ставленням до режиму в Північній Корі, намагаючись знайти розуміння з Пхеньяном за допомогою Пекіна чи Москви.