З Шевченком не товаришував, але співав в українській трупі: що не так з перейменуванням вулиці Шаляпіна

У Дніпрі міська рада ухвалила рішення про перейменування низки вулиць, скасувавши попередні деколонізаційні зміни. Особливу увагу привернуло повернення вулиці імені Федора Шаляпіна замість вшанування пам'яті видатного українського оперного співака Олександра Мишуги.

Аргументація міської ради викликає подив: чиновники стверджують, що Федір Шаляпін був другом Тараса Шевченка. Це твердження є абсурдним з огляду на історичні факти — Шаляпін народився у 1873 році, через 12 років після смерті Кобзаря.

Федір Шаляпін, хоч і був видатним оперним співаком, мав складну та суперечливу біографію. Починав він як хорист в українській трупі Григорія Деркача, де майже два роки виконував українські пісні та грав роль Петра в "Наталці Полтавці" Миколи Лисенка. Загалом у його репертуарі було понад 30 українських творів на слова Тараса Шевченка, Степана Руданського та народні пісні.

Шаляпін не лише співав, але й активно цікавився українською культурою. Він виконував твори на слова Тараса Шевченка та інших українських поетів. Його перший виступ у Києві відбувся 15 квітня 1897 року, де він виконав партії Мефістофеля та Івана Сусаніна. Шаляпін був також відомий своєю благодійною діяльністю. У 1917 році він дав великий концерт на користь інвалідів у Севастополі, демонструючи своє бажання допомагати іншим.

Проте його подальша кар'єра розвивалася в річище російської культури. У 1918 році він став художнім керівником Маріїнського театру та першим в Росії отримав звання "народного артиста Республіки". Після революції його стосунки з радянською владою складалися непросто — у нього конфісковували майно, колекцію зброї, банківські рахунки. У 1927 році, після того, як він пожертвував збори від концерту дітям емігрантів, його звинуватили у підтримці білогвардійців. Наступного року постановою РНК РРФСР Шаляпіна позбавили звання народного артиста і права повертатися в СРСР.

Показово, що в радянські часи Шаляпін в Україні більше не виступав. Натомість він емігрував до Франції, де продовжив свою кар'єру, знімався в кіно та навіть відсудив 10 тисяч франків у Радянського комерційного бюро в Парижі за піратське тиражування його пісень у СРСР.

Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядає могила і де похована Анна Ахматова. Вона точно не любила Україну і Тараса Шевченка.