Вирізав цілі сім’ї та розкаявся "Паші Мерседесу": як виглядав маніяк Онопрієнко перед смертю і де похований

Серійний убивця Анатолій Онопрієнко, який наводив жах на всю Україну, помер 12 років тому у виправній колонії. Однак запам’ятався низкою жорстоких злочинів, точний мотив яких досі залишається без відповіді.

"Телеграф" вирішив з’ясувати, як Анатолія Онопрієнка було затримано поліцією, що розповідав про злочини і як виглядав незадовго до смерті. Також ми дізналися деякі деталі його похорону.

Що відомо про найжорстокішого маніяка України Анатолія Онопрієнка

Вбивця Анатолій Онопрієнко народився у селі Ласки у Житомирській області у 1959 році. Коли йому було три роки, у нього померла мама, а батько любив випивати й підіймати на сина руку, а коли одружився вдруге, то пішов зовсім, залишивши його бабусі та тітці.

Проте проблем із вихованням Анатолія ставало дедалі більше, тому його вирішили віддати до дитбудинку. Ця подія сильно образила хлопчика, оскільки він мав рідного батька і брата. У дитячому будинку Онопрієнко часто били старші, а однолітки сміялися і дражнили. Можливо, цей період вплинув на його майбутнє та пробудив у ньому жорстокість до людей.

Коли Анатолій став старшим, то почав сам кривдити дітей у дитбудинку і колов їх гострими предметами. Згодом він заслужив авторитет і навіть завів друзів. Навчання він продовжив у Малинському лісовому технікумі, де навчався погано та сильно пиячив.

Пізніше Анатолія забрали до армії, а після служби він вступив до морського училища. Жив Онопрієнко тоді непогано, добре заробляв, був популярним серед дівчат і навіть об’їздив увесь світ. Але після поїздок почав сильно заздрити людям на Заході, які жили краще, ніж у СРСР. Незабаром Онопрієнко зайнявся контрабандою та крадіжкою, а 1989 року скоїв серію перших убивств.

Разом із військовим Сергієм Рогозіним він почав грабувати людей, які спали вночі на дорозі у машинах. Так і почався його злочинний та жорстокий шлях. З червня по серпень 1989 року Онопрієнко вбив 9 людей. І майже одразу, через страх, що його зловлять, виїхав до Німеччини.

Друга хвиля вбивств почалася 1995 року, коли Анатолій повернувся на батьківщину, в Україні тоді панували безробіття та бідність. Онопрієнко був без грошей, якийсь час жив у брата і вирішив знову взятися за старе. Він вкрав у знайомого мисливську рушницю і з жовтня 1995 року по березень 1996 року вбив 43 особи, у тому числі дітей, навіть 3-місячне немовля, щоб воно не залишилося сиротою.

За своє звірство та холоднокровність Анатолія Онопрієнка називають найжорстокішим маніяком XX століття. За його словами, він почав отримувати задоволення від вбивств, робив їх спокійно і готовий був повторювати.

Але у 1996 році Онопрієнка спіймали у місті Яворів у квартирі його співмешканки. Вбивця не чинив опір. Він спокійно поводився на допиті, в деталях розповідав про скоєні злочини. Його справа зайняла 99 томів.

Спочатку Онопрієнка засудили до страти, а потім вирок змінили на довічне ув’язнення. У житомирській в’язниці серійний убивця провів 17 років та помер у 54-річному віці.

Сповідь у митрополита УПЦ МП Павла Лебедя ("Паші Мерседеса")

У 2021 році стало відомо, що вбивця Анатолій Онопрієнко приходив покаятися у гріхах до колишнього намісника Києво-Печерської лаври митрополита УПЦ МП Павла Лебедя (відомий у народі як "Паша Мерседес"). Про це митрополит повідомив в одному з інтерв'ю.

Павло Лебідь заявив, що Онопрієнко розповів йому, що скоїв вбивство та закликав здати його поліції. Але священник не зробив цього, лише попередив, що якщо Анатолій продовжить вбивати, його затримають.

Як Онопрієнко виглядав перед смертю і де похований

Український маніяк помер 27 серпня 2013 року від серцевої недостатності у Житомирській в’язниці (№8), де відбував термін за вбивство 52 особи. Анатолій казав, що вищі сили наказували йому влаштувати три серії вбивств і йому треба було занапастити ще 360 душ.

Незадовго до смерті він дав інтерв’ю каналу ICTV, де наголосив, що не знає, чому вбивав людей і що не хоче просити помилування. За тиждень до смерті він несподівано вирішив сповідатися у тюремного священника, хоча скептично ставився до релігії.

Відомо, що серійного вбивцю поховали у засекреченому місці за рахунок держави. Ніхто з родичів Онопрієнко не звертався до правоохоронних органів із проханням видати тіло.

"Телеграф" писав раніше про п’ятьох серійних вбивць Радянського Союзу. Їхніми жертвами ставали жінки, чоловіки, діти.