Болгарія більше не передаватиме Україні зброю: чи є загроза для ЗСУ

Болгарія, яка від початку повномасштабного вторгнення Росії була одним із джерел боєприпасів, озброєння та пального для України, змінює підхід до подальшої підтримки. Прем'єр-міністр Румен Радев заявив, що країна не долучатиметься до нового пакета фінансової допомоги Україні на 70 млрд євро, а також наголосив на обмеженнях щодо передачі зброї з армійських складів.

Водночас Софія продовжує декларувати підтримку в окремих сферах, а за роки великої війни встигла передати Києву чимало військової продукції. "Телеграф" розповість, що саме отримувала Україна від Болгарії, наскільки важливою була ця підтримка та які наслідки матиме зміна політики Софії.

Чим Болгарія допомагала Україні з 2022 року

Болгарія має особливе значення для українського оборонного сектору через власну військову промисловість. Ще з радянських часів країна виробляє боєприпаси, стрілецьку зброю та іншу продукцію, сумісну зі зразками озброєння, які використовують ЗСУ.

Болгарські військові експерти в інтерв'ю Deutsche Welle, після початку повномасштабного вторгнення саме радянські боєприпаси з болгарських запасів стали важливим ресурсом для української армії.

Основні напрямки допомоги Болгарії:

• артилерійські та стрілецькі боєприпаси;
• протитанкові ракети й інше озброєння радянських зразків;
• бронетехніка та самохідні артилерійські установки;
• пальне для українських військових;
• каски, бронежилети, медичні комплекти, зимовий одяг і взуття;
• гуманітарна допомога та прихисток для українських переселенців.

Особливістю болгарської підтримки було те, що на початку великої війни частину озброєння та боєприпасів Україна отримувала через посередників. Це дозволяло Софії допомагати Києву, не оголошуючи про прямі постачання летальної зброї, які викликали суперечки всередині країни.

2022 рік: допомога через посередників і перші офіційні рішення

У перші місяці повномасштабної війни Болгарія не поспішала офіційно передавати Україні летальне озброєння. Проти такого рішення виступав тодішній президент Румен Радев.

Водночас, як повідомляло видання The Guardian із посиланням на розслідування Die Welt, Болгарія опосередковано постачала Україні боєприпаси та пальне. Зокрема, закупівлі пального в болгарського нафтопереробного заводу Lukoil Neftochim за перші 11 місяців війни оцінювалися приблизно у 700 млн євро.

3 листопада парламент Болгарії проголосував за надання Україні летальної військової допомоги, а вже 9 грудня депутати затвердили перший пакет озброєння. Його склад засекретили, однак, за повідомленнями медіа, він переважно містив легке озброєння та боєприпаси.

2023–2024 роки: ракети, бронетехніка та боєприпаси

У червні 2023 року болгарський уряд затвердив новий пакет військової допомоги. Уже у вересні парламент погодив передачу додаткового озброєння, зокрема несправних ракет для комплексів С-300, які Україна могла відремонтувати або використати на запчастини.

У грудні того ж року депутати підтримали передачу додаткових ракет, переносних зенітних комплексів і 100 бронетранспортерів зі складів Міністерства внутрішніх справ.

У 2024 році Болгарія продовжувала підтримувати українську армію. Важливу роль відігравала не лише передача військових запасів, а й робота оборонних підприємств, які виробляли продукцію для потреб України.

За словами тодішнього міністра оборони Болгарії Тодора Тагарева, значна частина продукції болгарського оборонно-промислового комплексу спрямовувалася саме на українські потреби. Особливо важливим було виробництво боєприпасів радянських калібрів, які українські військові могли використовувати без додаткового навчання.

2025–2026 роки: продовження постачань і зміна політики

У 2025 році Болгарія продовжувала постачати Україні військову продукцію. За даними Reuters, серед переданого озброєння були протитанкові ракети, бронетехніка, міномети, зенітні гармати, гаубиці та стрілецька зброя.

У лютому 2026 року болгарський уряд затвердив уже 13-й пакет військової допомоги Україні від початку повномасштабної війни. Водночас його склад і вартість не розголошувалися з міркувань безпеки.

Ще однією важливою подією стало підписання 30 березня 2026 року десятирічної угоди про безпекову співпрацю між Україною та Болгарією. Документ підписали президент Володимир Зеленський і тодішній виконувач обов'язків прем'єр-міністра Болгарії Андрей Гюров.

Угода передбачає:

• продовження військової допомоги Україні;
• спільне виробництво дронів і боєприпасів;
• співпрацю в оборонній промисловості та обмін розвідувальною інформацією;
• розвиток енергетичної співпраці, зокрема газового коридору.

Однак уже в червні новий уряд на чолі з Руменом Радевим оголосив про обмеження подальшої військової підтримки. 23 червня прем'єр заявив, що після 13 пакетів допомоги Болгарія вичерпала можливості передавати озброєння з ресурсів власної армії без шкоди для національної обороноздатності.

"Припинення пожертвувань з болгарської армії не означає припинення підтримки в інших сферах і не означає припинення діяльності болгарської оборонної промисловості", — пояснив Радев.

Чому Болгарія скорочує підтримку та скільки грошей отримала за допомогу

У листопаді 2026 року Румен Радев публічно підтвердив, що Софія не планує долучатися до нового масштабного фінансування України. Водночас він пояснив, що країна не перешкоджатиме іншим членам ЄС надавати Києву кошти.

10 листопада після зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Варні Радев заявив, що Болгарія не братиме участі в додатковому пакеті допомоги Україні на 70 млрд євро.

При цьому прем'єр наголосив, що країна продовжує підтримувати Україну в інших напрямках — зокрема, через постачання електроенергії, відновлення енергетичної та залізничної інфраструктури, а також безоплатну допомогу українським родинам, які перебувають у Болгарії. Про це повідомляє Болгарське національне радіо.

13 листопада Радев знову пояснив свою позицію бюджетними обмеженнями. За його словами, Болгарія перебуває під процедурою надмірного дефіциту та має проблеми з державними резервами.

"Ми не маємо можливості в цій ситуації надавати фінансові ресурси, але в жодному разі не перешкоджаємо рішенням інших держав-членів", — заявив прем'єр.

Цікаво, що 7 листопада міністр оборони Болгарії Дімітр Стоянов повідомив, що за період із 2022 року до жовтня 2026-го країна отримала 245,2 млн євро компенсацій за військову та військово-технічну допомогу Україні. За інформацією Болгарського телеграфного агентства, 5,1 млн євро надійшли через Європейський фонд миру, а ще 240,12 млн євро — за угодами із союзними країнами. Таким чином, значну частину витрат на передане Україні озброєння Болгарії компенсували міжнародні партнери.

Чи відчує Україна припинення допомоги Болгарії

Для України рішення Софії означає передусім втрату одного з джерел постачання боєприпасів радянських зразків. Вони важливі для української армії, адже підходять до наявної військової техніки й не потребують додаткового переобладнання.

Найбільше це може позначитися на забезпеченні артилерії снарядами та іншими боєприпасами. Україні доведеться шукати додаткові джерела постачання в інших країнах або нарощувати власне виробництво.

Однак це не означає, що болгарська зброя взагалі перестане потрапляти до України. У країні працюють підприємства оборонної промисловості, які можуть і надалі виробляти та продавати озброєння іншим державам. Тобто українські партнери потенційно зможуть закуповувати болгарську продукцію через комерційні угоди, навіть якщо уряд більше не передаватиме зброю зі складів власної армії.

Також варто розуміти, що відмова Софії від фінансування нових закупівель зброї для України не означає припинення всієї допомоги. Болгарія заявляє про готовність продовжувати співпрацю в енергетичній, інфраструктурній та гуманітарній сферах.

Як повідомляв "Телеграф", у грудні 2021 року Кремль вимагав відвести сили НАТО на рубежі 1997 року.