Тризуб був далеко не першим: історик розповів про княжі знаки Київської династії

Княжі знаки Київської династії є однією з найцікавіших тем в історії України, що відображає культурну та політичну спадщину середньовічної Русі. Ці знаки, які використовувалися для позначення кордонів володінь, таврування худоби, а також на побутових і ювелірних виробах, стали важливими символами князівської влади.

У 1918 р. знак Володимира Великого було взято як основу герба України.. Історик Олександр Алфьоров розповів цікаве про це на своїй сторінці у соцмережі.

Походження та еволюція знаків

Система княжих знаків почала активно розвиватися з Х століття. Вона включала різноманітні символи, такі як тризуб, двозуб, а також інші індивідуальні форми. Знаки мали не лише практичне, але й символічне значення, оскільки кожен князь успадковував знак свого батька, модифікуючи його для відокремлення власності.

Першим відомим княжим знаком вважається двозуб Святослава Ігоревича. Цей знак став основою для подальшого розвитку системи княжих символів, яка налічує сьогодні кілька сотень різновидів. Згодом ці знаки трансформувалися в герби таких князівських родів, як Острозькі, Вишневецькі та Четвертинські.

Використання знаків

Княжі знаки використовувалися на монетах, печатках та інших предметах. Вони мали індивідуальний характер і не були родовими символами, хоча деякі гілки династії Рюриковичів мали свої династичні знаки. Знаки часто змінювалися залежно від моди чи матеріалу, на якому їх наносили, але основна форма завжди залишалася незмінною.

Спадщина знаків

Знаки Київської династії продовжили існувати і в нових формах. Наприклад, знак Володимира Великого став основою сучасного герба України у 1918 році. Це свідчить про те, що княжі знаки не лише відображали минуле, але й стали частиною сучасної національної ідентичності.Княжі знаки Київської династії є важливим елементом української історії та культури. Вони не тільки символізують владу князів, але й демонструють еволюцію українського суспільства від середньовіччя до сучасності.

Раніше "Телеграф" розповідав, що російські царі неодноразово хотіли перенести столицю до Києва. Історик розповів цікаві подробиці.