Її вбивство було замовним: де похована активістка Катерина Гандзюк і чи покарали винних у її смерті

Катерина Гандзюк була відомою громадською та політичною діячкою, депутаткою Херсонської обласної та міської рад. У 2018 році Катерину облили сірчаною кислотою, від чого вона отримала 40% опіків тіла. Після складних операцій громадська діячка померла у лікарні. Справа Гандзюк стала однією з найгучніших в українському медіапросторі.

"Телеграф" нагадає, якою була діяльність Гандзюк, хто винен у її смерті і де поховали діячку.

Що відомо про Катерину Гандзюк

Катерина Гандзюк народилась у Херсоні у 1985 році. Вона була активісткою партії "Батьківщина" та брала участь у Помаранчевій революції. У 2006 році Гандзюк стала депутаткою Херсонської облради від БЮТ. Катерина була співзасновницею Агенції громадянської журналістики "МОСТ", яка займалась антикорупційними дослідженнями на Херсонщині.

Гандзюк брала участь у Євромайдані та боролась у Херсоні з "русским миром". Допомагала переселенцям і займалась волонтерством. У 2014 році жінка стала депутаткою Херсонської міськради від Батьківщини. Була радницею Херсонського міського голови.

Гандзюк активно боролась з проросійськими силами на Херсонщині. Висловлювалась проти організатора "русских пробежек" в Херсоні — Кирила Стремоусова. Він неодноразово влаштовував провокації в міськраді Херсона та популістські мітинги.

Катерина висвітлювала корупційні випадки на Херсонщині. У 2018 році вона повідомила, що 200 громадян з підробними "посвідченнями журналістів" отримали зброю за останні 4 роки.

Вбивство Гандзюк і судова справа

У липні 2018 року на Гандзюк здійснили напад. Активістку облили сірчаною кислотою, унаслідок чого вона отримала 40% опіків тіла. Їй зробили кілька складних операцій, але було марно. У листопаді 2018 року Катерина померла, коли їй було 33 роки. Причиною смерті стала поліорганна недостатність та хімічні опіки.

Гандзюк поховали на Херсонському міському кладовищі. На могилу активістки принесли багато живих квітів. Там встановили скромний дерев'яний хрест.

Згодом Гандзюк встановили білий пам'ятник у вигляді хреста з нагробними плитами білого та сірого кольорів. На хрест причепили кольоровий портрет активістки. Також на місці поховання можна побачити лавки, вази для квітів і підсвічники.

Після смерті активістки небайдужі розпочали акцію "Хто замовив Катю Гандзюк?", щоб правоохоронні органи покарали винних. Виконавцями нападу на Гандзюк визнали Микиту Грабчука, Володимира Васяновича, В'ячеслава Вишневського, Віктора Горбунова і Сергія Торбіна. Вони визнали себе винними та отримали покарання — від 3 до 6,5 років ув'язнення.

Правосуддя визнало, що замовником замаху на Гандзюк був ексголова Херсонської облради Владислав Мангер. Співорганізаторами стали колишній помічник нардепа Паламарчука Ігор Павловський та радник голови Херсонської облради Олексій Левін. Павловського у 2020 році засудили умовно. Він замовчував факти щодо нападу на Катерину Гандзюк.

Тоді як у 2023 році Мангеру та Левіну призначили по 10 років позбавлення волі. Мангер планував мобілізуватися, але в ЗСУ повідомили, що не готують зарахування чоловіка до їхнього складу.

Раніше "Телеграф" розповідав, за яких обставин в Україні вбили колишнього депутата Держдуми Росії Дениса Вороненкова. До цього мали стосунок російські спецслужби.