Тіло випадково знайшли в лісі: як загинув і де похований легендарний композитор Володимир Івасюк

4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк — легендарний український композитор, який створив пісні "Червона рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори". Ці композиції стали символами української культури далеко за межами нашої батьківщини. Сьогодні композитору мало б виповнитися 76 років, але його не стало у 1979 році. Існує версія, що маестро вбили співробітники КДБ.

Івасюка вважають одним із основоположників української естради. Він створив сотні пісень, інструментальних творів, а також вмів грати на фортепіано, віолончелі, гітарі. Саме цьому композитору завдячують тим, що українська музика існує сьогодні.

"Телеграф" розкаже про творчість Володимира Івасюка, за яких обставин він загинув, і де його поховали.

Біографія Володимира Івасюка

Майбутній композитор народився у Кіцмані, що на Чернівеччині, в учительській родині. Навчався у музичній школі, а в загальноосвітній — створив дівочий вокальний ансамбль "Буковинка". Колектив переміг в республіканському конкурсі та брав участь у святковому концерті "25-річчя возз'єднання Буковини в єдиній українській державі".

Пізніше родина перебралась до Чернівців, де молодий Володимир вступив до медичного вишу. Однак його відрахували, бо він з товаришами скинув пам'ятник Леніну в місті. Так Івасюк пішов працювати на завод "Легмаш", де керував хором. Згодом поновив навчання у виші і долучився до ансамблю пісні й танцю "Трембіта", де грав на скрипці.

Разом з ансамблем "Карпати" Володимир виконав пісню "Я піду в далекі гори" у 1968 році. Через 2 роки композитор створив пісні "Червона рута" й "Водограй", які вперше пролунали у телепрограмі "Камертон доброго настрою". Згодом треки почав виконувати ансамбль Левка Дутковського "Смерічка", в якому співали Назарій Яремчук і Василь Зінкевич.

У 1971 році вийшов музичний фільм "Червона рута", де пролунало багато пісень Івасюка. А трек "Червона рута" у виконанні Яремчука, Івасюка та Зінкевича переміг на фестивалі "Пісня-71".

У 1972 році Івасюк перевівся до Львівського медичного інституту. Тоді пісні композитора виконав ансамбль "Смерічка" у Львівському театрі імені Заньковецької. Також Володимир навчався на композиторському відділенні Львівської консерваторії. Згодом з'явився фільм "Пісня завжди з нами", в якому Софія Ротару заспівала 6 композицій Володимира Івасюка.

У 1977 році композитор презентував платівку-гіганта "Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару" та збірку треків "Моя пісня". Через рік Володимир переміг на конкурсі композиторів-студентів консерваторій у Москві. Зокрема, йому вручили дипломи II ступеня за "Сюїту-варіації для камерного оркестру" та "Баладу про Віктора Хара".

Смерть і могила Володимира Івасюка

У 1979 році Івасюк вийшов з дому і не повернувся. Його випадково знайшли повішеним у лісі під Львовом у 1979 році. Офіційною причиною смерті композитора називали самогубство, хоча рідні не вірили в це. Існує версія, що маестро вбили агенти КДБ, тому що протягом останніх років життя Івасюка переслідували, допитували та навіть звільняли з роботи.

Спецслужби перешкоджали великій кількості людей на похороні Івасюка. Вони боялися, що прощання перетвориться на протест проти радянської влади. Попри це, на похороні зібралося 10 тисяч людей. Багатьох студентів відраховували з вишу, а працівників звільняли з роботу через появу на прощанні з маестро. Івасюка поховали на Личаківському кладовищі у Львові.

Протягом 10 років після смерті Володимира на його могилі стояв дерев'яний хрест. А все тому, що пам'ятник забороняла розміщувати радянська влада. Лише в 1990 році композитору встановили пам'ятник у вигляді бронзової скульптури з роялем.

Раніше "Телеграф" розповідав, де похована відома українська поетеса Леся Українка. Вона померла у 43 роки.