У центрі Києва є таємничі фрески: ви захочете побачити їх якнайшвидше (фото, карта)

Читать на русском
Автор
Софія Київська
Софія Київська. Фото Колаж "Телеграфу"

Що фрески Софії Київської розповідають про життя та культуру Київської Русі

Софія Київська — головна пам’ятка Київської Русі, яка дивом збереглася до наших днів. Ще одним дивом є те, що в Софійському соборі збереглися фрески. У новому випуску "Мистецтва в деталях" йдеться про світські фрески Святої Софії, на яких зображені київські князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий, принцеса Анна та візантійський імператор Василій II.

Фресками вкрито близько 3 тисяч квадратних метрів храмової поверхні. Стінописи релігійної тематики поєднуються тут зі світськими сюжетами. Софійський собор містить найбільший у світі комплекс світських фресок 11 століття.

Фрески Софії Київської є цінним джерелом інформації про життя та культуру Київської Русі. Вони дають нам змогу побачити, як жили люди того часу, які були їхні цінності та інтереси. На них зображено не лише князів та імператорів, а й простих людей. Ми можемо бачити їхні обличчя, одяг, звичаї.

Фреска з княжою родиною

Ця композиція не повністю збереглася, але до наших днів дійшли зображення членів княжої родини: чотири на південній стіні таі два на північній. Цікаво, що коли у XIX столітті відкрили цю фреску, голови фігур мали лише слабкі контури. Реставратори помилково вирішили, що це мучениці Софія, Віра, Надія та Любов, і навіть додали підписи просто на фресці, домалювавши жіночі хустки та білі німби. Однак сучасні дослідники вважають, що тут троє чоловіків та одна жінка, ймовірно, дружина княжича Бориса. На жаль, фігури князя та княгині були втрачені, оскільки стіну, на якій вони знаходилися, розібрали на межі XVII-XVIII століть. Втішає те, що лишилися малюнки голландського художника Абрагама ван Вестерфельда 1651 року. На них князь підносить у руках храм, щодо якого науковці сперечаються: Софійський собор чи Десятинна церква.

Фрески на вежах

Вежі, якими князі з родиною підіймалися на хори, також прикрашені фресками палацової тематики. Хори були поділені на чоловічу і жіночу частини, тому чоловіки княжої родини підіймалися сходами південної вежі, а жінки – північної.

Південна вежа

Фрески південної вежі зображують різні вистави, фігури музикантів та акторів. Тут можна побачити великий візантійський придворний оркестр з 11 людей, з яких 9 – музиканти, що грають на восьми різних інструментах. Це найбільше відомих середньовічних зображень груп музикантів. Серед інструментів є орган, флейта, ліра, кімвали.

Іподром

Ще одна фреска південної вежі зображує іподром, той самий іподром у Константинополі, що знаходився на місці нинішньої Стамбульської площі Султан Ахмет. Сюди приходили не лише подивитися кінні змагання, а й щоб бути в центрі громадського та політичного життя, адже іподром був майданчиком для важливих подій.

Софія Київська – це не лише архітектурна пам’ятка, а й скарбниця української культури. Її фрески є свідченням високого рівня розвитку мистецтва в Київській Русі.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому Сталін не знищив Софію Київську. В умовах радянської влади собор у дивом уникнув руйнування.