Ще зовсім недавно був делікатесом: що це за птах і чому він опинився в Червоній книзі України (фото)
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 26185

Цей невеликий птах із родини Фазанових, який колись вільно літав Карпатами та Поліссям, нині занесений до Червоної книги України
Орябок лісовий (Tetrastes bonasia) — це невеликий птах із родини Фазанових, який є одним із символів багатства лісової фауни України та Європи загалом. Незважаючи на свою поширеність у минулому, сьогодні орябок потребує особливої уваги та захисту через зменшення чисельності та втрату природного середовища.
Він трохи більший за голуба, важить від 330 до 580 грамів і має довжину тіла близько 35-37 см. Цей птах веде осілий спосіб життя, рідко літає далеко, віддаючи перевагу пересуванню по землі та коротким перельотам із характерним гучним шумом.
Особливості зовнішнього вигляду
Оперення орябка має рябий візерунок із поєднанням рудувато-сірих відтінків, що забезпечує йому природний камуфляж. Самці та самиці мають схоже забарвлення — сіро-рудого кольору з чорними і білими плямами, які допомагають птаху зливатися з навколишнім середовищем, особливо серед ялин і лишайників. Завдяки такому забарвленню орябок, притиснувшись до стовбура дерева, стає практично невидимим для хижаків. Відтінки оперення варіюються залежно від регіону: у північно-східній Європі переважають сіруваті тони, у Центральній — більш рудуваті, а в Сибіру — сіруваті. Самці відрізняються наявністю чорної плями на горлі, яскравого чубчика і червоного кільця навколо очей.
Ареал проживання та середовище
Орябок мешкає від Скандинавії та Піренеїв до далекосхідних регіонів Росії, включно з Сахаліном, Маньчжурією, Кореєю та Північною Японією. В Україні цей птах зустрічається переважно в Карпатах, а також на Поліссі та Розточчі, де перебуває під охороною. Орябок надає перевагу хвойним лісам із підліском, а на півдні ареалу — змішаним лісам.

Харчування та спосіб життя
Орябки — осілі птахи, які здійснюють лише невеликі переміщення в пошуках їжі. Влітку їх раціон складається з зелені, ягід, насіння та комах, особливо личинок мурах, яких вони шукають у мурашниках. Взимку основними кормами стають бруньки дерев, ягоди ялівцю, а також сережки берези і вільхи. Для захисту від сильних морозів орябки часто зариваються у сніг, що допомагає їм зберігати тепло, хоча іноді це може призводити до небезпеки через утворення крижаної кірки. Серед природних ворогів орябка — куниці, лисиці, яструби, беркути та пугачі.

Розмноження та потомство
Орябки формують моногамні пари і не збираються у великі токові зграї, як деякі інші фазанові. Самці під час токування видають протяжний свист, демонструють хвіст і чубчик, намагаючись привернути увагу самиць. Гнізда будують на землі, приховуючи їх під кущами або лежачими деревами, вистилаючи травою та листям. Кладка налічує 6-8 яєць, які насиджує самка близько трьох тижнів. Пташенята швидко ростуть і вже за кілька днів починають виходити з гнізда, а через 10-11 днів можуть літати.

Взаємодія з людиною та охорона
Орябок завжди був цінним мисливським птахом завдяки ніжному білому м’ясу. У минулому, зокрема в Російській імперії, його масово добували для продажу на ринки. Сьогодні в Україні полювання на орябка заборонене, а вид занесений до Червоної книги та Бернської конвенції. Для збереження виду важливо підтримувати природні умови проживання, зменшувати антропогенний вплив і розвивати програми штучного розведення та повернення птахів у природу.
Раніше "Телеграф" розповідав, що яскрава пташка українських плавнів та лиманів опинилася на межі виживання. В Україні цей вид є рідкісним і перебуває під загрозою через знищення природних місць гніздування.