Ліні Костенко — 96. Як у дитинстві та молодості виглядала легендарна поетеса (фото)

Легендарна поетеса-шістдесятниця Ліна Костенко цього четверга відзначає своє 96-річчя. Знакова постать української літератури народилася 19 березня 1930 року у місті Ржищів.

Поетесу невипадково називають "залізною леді українського народу": Ліна Василівна по праву вважається захисницею української ідентичності, яка не боялася протистояти радянському режиму. "Телеграф" вирішив згадати, як виглядала у дитинстві та молодості видатна українка.

Виросла у "Київській Венеції" і навчалася у Москві

Костенко народилася 19 березня 1930 року у Ржищеві Київської області у сім’ї вчителів. 1936 року сім’я переїхала до столиці й оселилася в робочому селищі на Трухановому острові. Ліна Василівна навчалася у школі №100, а 1943 року селище разом зі школою було спалено. Цим трагічним подіям поетеса присвятила вірш "Я виросла у Київській Венеції". Пізніше продовжила навчання у Куренівці.

Перший вірш — "Мій перший вірш написаний в окопі…" — був опублікований у дитячій газеті "Зірка" у 1946 році. Літературну освіту Костенко здобула у Київському педагогічному інституті та у Літературному інституті імені Горького у Москві.

У 26 років поетеса вийшла заміж за свого однокурсника, поляка Єжи-Яна Пахльовського. У 1956 році у подружжя народилася дочка Оксана, яка зараз очолює кафедру україністики в Римському університеті La Sapienza в Італії.

Другим чоловіком поетеси став (на 13 років старший) директор кіностудії імені Довженка Василь Цвіркун (помер 2000-го у 82 роки). У 1969 році у них народився син Василь, який зараз живе та працює програмістом у США.

Шістдесятниця і дисидентка

У 1950-60-х роках Костенко була однією з ключових постатей покоління шістдесятників, які відкрито виступали проти радянської цензури. 1963 року комуністи заборонили публікацію творів українки, а саму поетесу взяли під нагляд спецслужб. Попри це, Костенко не перестала писати: саме тоді з’явилися "Берестечко" та "Маруся Чурай". На знак протесту вона оголошувала голодування. Також Ліна Василівна є автором поетичних збірок "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), а також книги віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987).

Ліна Костенко є живою легендою української культури. Вона – лауреат Шевченківської премії, номінантка на Нобелівську. У низці українських міст є вулиці, названі на честь поетеси. 8 травня 2024 року Київрада надала їй і колишньому головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному звання почесних громадян столиці. У квітні 2025 року у Конгресі США Костенко нагородили медаллю Андрія Шептицького.