На Чернігівщині блекаути по 8 годин: чому російські дрони проривають нашу ППО

Жовтень почався для Чернігівщини з нових ударів. Росіяни атакували енергооб'єкти, залишивши пів мільйона людей без світла. Блекаути у регіоні тривають по вісім годин, у місті не працюють котельні, школи перейшли на онлайн-навчання.

"Телеграф" з'ясовує, чому Чернігівська область потерпає від постійних проривів дронів, що насправді відбувається з протиповітряною обороною регіону та чому енергетика області стала однією з головних цілей Росії напередодні зими.

ППО Чернігівщини "дірява"? Що пишуть у соцмережах

На фоні масованих ударів росіян по інфраструктурі Чернігівщини у телеграм-каналах все частіше з'являються повідомлення про те, що система протиповітряної оборони Чернігівської області не справляється зі своїми завданнями. Користувачі звертають увагу: саме через цю область російські дрони часто долітають до Київщини. Звучать припущення, що в регіоні бракує засобів ППО або вони розподілені неефективно.

Військовий блогер Богдан Мирошников взагалі заявив про повний бардак у системі протиповітряної оборони Чернігівщини. За його словами, відповідальність за ситуацію несуть не лише Повітряне командування "Центр" Повітряних сил, а й Оперативне командування "Північ" та Чернігівська обласна військова адміністрація. Слід розібратися, на якому рівні існують байдужість та просідання, вважає він.

"Чернігів, Ніжин, Десна, Гончарівське, Славутич — це важливі населені пункти в усіх сенсах. І вони зараз де-факто беззахисні перед повітряними атаками", — стверджує Мирошников.

"Під час атак на Київ або транзитом через передмістя — багато "Шахедів" залітають через Новгород-Сіверський, Семенівку та Сновськ. І з цим ніхто нічого не робить", — зазначив він.

Мирошников також звертає увагу на постійні виходи балістичних ракет на Київ з району Клинців у Брянській області. Відстань звідти до кордону — лише 45 кілометрів, до Семенівки — 65 кілометрів. "Розміщення ОТРК на такій відстані від лінії бойового зіткнення — подарунок для тих, кого атакують. Але Чернігівщини це, певно, не стосується…", — іронізує військовий блогер.

На його думку, висновки потрібно робити на всіх рівнях — від обласної військової адміністрації до Генерального штабу. Він також нагадує: генерал Кривоножко, нинішній командувач Повітряних сил, раніше дев'ять років очолював саме Повітряне командування "Центр". "Тепер в його "рідній гавані", яку він очолював 9 років (небачений термін для такого рівня!) — повний бардак", — констатував Мирошников.

Енергетична катастрофа: Чернігівщина без світла та відповідей

Міністерство енергетики 1 жовтня підтвердило, що частина Київської та Чернігівської областей залишилася без електропостачання після серії ударів. У Славутичі близько 20 тисяч жителів сиділи без світла, поки працювали над резервним підключенням.

За даними Чернігівської міськради, станом на 2 жовтня більшість котелень Чернігова не працювали. Частина міста залишилася без гарячої води, школи перейшли на дистанційне навчання, дитсадки закриті, освітлення вулиць вимкнено для економії електроенергії. Станом на зараз щонайменше пів мільйона жителів Чернігівщини залишилися без світла та надії на швидке відновлення.

Ситуація з електропостачанням на Чернігівщині критична. Один з ударів влучив у Чернігівську ТЕЦ. Місцевий блогер Анатолій Яровед ставить низку запитань: "Чому не збили дрони, які кружляли над містом, чому не відвели їх РЕБ, і чому лише три об’єкти енергетики на всю область не мали захисту від ударів дронами — загадка".

За його інформацією, спочатку електропостачання відновили перепідключенням до інших мереж, але згодом росіяни влучили і по підстанції в передмісті, вивівши з ладу останній резерв. "Тепер місто, передмістя і більша частина області без світла і без варіантів підключення", — наголосив Яровед.

Чому Росія обрала саме цей напрямок

Як зазначають експерти, північ України має складну лісисто-болотисту місцевість і близькість до кордону з Росією та Білоруссю. Це ускладнює раннє виявлення дронів. Через цю ділянку зручно направляти "Шахеди" у бік Києва, минаючи насичені засобами ППО південні та східні підходи.

Аналітики неодноразово відзначали: росіяни постійно змінюють маршрути, щоб збивати з пантелику українську оборону. Останні тижні Чернігівська область часто стає ціллю атак саме по енергооб'єктах. Очільник Росії намагається знищити резервні потужності та вузли передачі струму, щоб ускладнити енергопостачання Києва й півночі країни. Це частина загальної кампанії РФ з ударів по енергосистемі напередодні зими.

За даними аналітичної групи Ukraine Air War Monitor, вже у серпні Чернігів зазнав атак інтенсивніше, ніж у попередні місяці. Місто опинилося в переліку найбільш постраждалих регіонів після Харкова, Дніпра, Сум та міст на неокупованій частині Донеччини.

Найкраща ППО — Атлантичний океан між РФ та Україною: що кажуть експерти про прориви нашого захисту

Співзасновник компанії Drone.UA Валерій Яковенко у коментарі "Телеграфу" наголосив, що в ситуації проривів української ППО не варто нікого критикувати чи звинувачувати, а головна проблема — масовані обстріли "нашого скаженого сусіда": "Я вважаю, що все робиться і так найкращим чином. Можна швидше, можна більше, але причина будь-яких руйнувань чи небезпеки не у тому, що хтось щось не виконав чи не дотримав строків, а в тому, що ворог атакує критичну інфраструктуру".

Воєнний експерт Іван Ступак головною причиною ситуації називає технічне вдосконалення російських дронів. Він категоричний у своїх оцінках: "Вона (ППО Чернігівщини, — Ред.) не дірява. Немає на 100% захищених систем ППО, навіть в Ізраїлі. Чим більше тиснуть, тим більше вона пропускає. Найкраща ППО — це Атлантичний океан між Російською Федерацією та Україною. Але, на жаль, його немає".

Ступак пояснює особливості регіону: "Чернігівщина — це прикордонний регіон. Дрони залітають несподівано і важко їх передбачити".

Також воєнний експерт розповідає про нові виклики, які постали: "Я бачив, як українські пілоти намагалися збивати російські шахеди, що атакували наш потяг з паливом та технікою. Ці дрони були керовані росіянами ззовні і ухилялися від знищення. Тому, на жаль, не вдалося". На думку експерта, Україна зараз має вдосконалювати ППО: "Нові виклики і нові ідеї повинні бути, нові рішення. Бо старі вже не працюють".

Керівник Центру підготовки операторів БПЛА "Крук", офіцер ЗСУ Віктор Таран, у коментарі "Телеграфу" нагадав: жодна система протиповітряної оборони у світі не здатна збивати 100% повітряних цілей.

Він пояснює механіку перевантаження: "Умовно, в Чернігівській області ми маємо певну кількість ППО, яке здатне збивати х-10%. І при збільшенні навантаження це буде -20%, -30%, -40%. Тобто при перевантаженні ефективність нашої ППО буде зменшуватися".

Таран порівнює сучасну ситуацію з історичним досвідом: у 1940 році Британія піддавалася масовим бомбардуванням. Уряд не міг захистити країну лише армією, тому понад мільйон громадян пройшли короткострокові курси самооборони й щодня брали участь у захисті Британії.

Експерт критикує відсутність подібного підходу в Україні і ставить питання, чому громадян не закликають долучатися до захисту міст, залишаючи це "на когось іншого". Таран також звертає увагу на законодавчі перепони: відповідний законопроєкт давно лежить у парламенті, але голосування не відбувається, хоча монобільшість могла б його ухвалити.

На його думку, якщо ситуація не зміниться, удари противника продовжуватимуть концентруватися на обмежених точках, і система ППО не витримуватиме навантаження.

Чому дрони годинами кружляють над Черніговом

Військовий оглядач Михайло Жирохов пояснює технічні деталі: "На Чернігівщину заходять дрони, як мінімум, трьох типів. Це розвідувальні дрони, це "Орлан", які ходять на висотах 5 кілометрів. Вони працюють у зв'язці з балістичними ракетами".

Другий тип — звичайні "Шахеди", які завдають ударів по цивільній інфраструктурі. А є третій тип безпілотників, які найбільше викликають зневагу містян — так звані "Гербери". "Це навчальні безпілотники, які використовуються для підготовки операторів. Зараз нова система, росіяни масово починають використовувати оці дрони з FPV-управлінням", — розповідає експерт.

Ще одна причина збільшення кількості дронів над Чернігівщиною, на думку Жирохова — військові навчання в Білорусі у вересні : "В рамках цих навчань… велика кількість операторів, вони проходять, скажімо так, стажування в бойових умовах. Бойові умови — це, на жаль, Чернігівська область, це Чернігів, як такий".

Також Жирохов пояснює обмеження ППО: "Основна система ППО Чернігівської області — це засоби радіоелектронної боротьби. Не так багато засобів ППО, які би збивали, тому що Чернігівщина знаходиться в зоні ураження і балістичних ракет, і інших засобів, навіть артилерії в певних місцях. Тому розмістити повноцінну систему ППО майже неможливо".

Він також вказує на зміну тактики росіян: "Мобільні вогневі групи зараз мають меншу ефективність, тому що підняли росіяни стелю використання цих безпілотників. Що раніше там було? Півтора-два кілометри по висоті. Зараз — три, три з половиною, п'ять".

Нова загроза — реактивні варіанти "Шахеду": "Це фактично маленька крилата ракета. Він долітає від кордону до Чернігова за 4 хвилини. Тобто за 4 хвилини навіть спуститись з 9-го поверху або з вищого — досить проблематично", — каже Жирохов.

40 мільйонів на ППО виділили, коли світла вже немає

Голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус запевняє, що область тісно співпрацює з командуванням Повітряних сил і силами оборони для посилення ППО. "Ця робота постійно триває і підсилюється", — зазначив він, додавши, що нестача засобів залежить від кількості дронів, що летять на Чернігівщину.

Також цього тижня з обласного бюджету виділили 40 млн грн на створення мобільних вогневих груп, закупівлю систем РЕБ і обладнання об’єктів критичної інфраструктури. "Багато зробленого — непублічне, дякуємо нашим захисникам та тим, хто допомагає захистити небо", — додав Чаус.

Попри це, залишаються питання без відповіді: чи закриє ППО всі прогалини, коли ситуація стабілізується, та як зробити так, щоб пів мільйона жителів Чернігівщини не зустрічали холоди без світла, опалення та гарячої води.