Центр культури і мистецтв у Києві пошкоджений під час атаки. Як зараз виглядає перлина столиці (фото і відео)

Під час масованої атаки на Київ в ніч на 24 травня постраждала історична будівля МЦКМ (колишній "Жовтневий Палац"). Вибухова хвиля завдала споруді значних ушкоджень: пошкоджено дах, який горів, фасад, вікна та частково внутрішні приміщення.

Фото та відео наслідків ворожого удару показала в Instagram креативний директор МЦКМ Тетяна Могила. Вона розповіла, що зараз приміщення прибирають від уламків скла та зруйнованих конструкцій. Команда Міжнародного центру культури і мистецтв тимчасово накриває дах брезентом, аби захистити приміщення від дощу та подальших руйнувань.

Щоб якомога швидше відновити будівлю, будівельники працюватимуть позмінно — і вдень, і вночі. На щастя, головна зала, де відбуваються концерти та культурні події, не зазнала суттєвих пошкоджень і вже 27 травня відновить свою роботу.

Проте фасад і зовнішній периметр МЦКМ потребують масштабних відновлювальних робіт. Зазначається, що першочергові роботи важливо завершити до початку опалювального сезону, щоб зберегти цю історичну пам’ятку в центрі Києва. Команда МЦКМ буде вдячна міжнародним інституціям, партнерам, бізнесам і всім, хто готовий долучитися до відновлення будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв.

Історична будівля з темними сторінками історії

МЦКМ розташований за адресою Алея Героїв Небесної Сотні, 1. Велична будівля поєднує класичну архітектуру XIX століття та активне культурне життя.

Будівлю у 1838 році як корпус Київського інституту шляхетних дівчат створив архітектор Вікентій Беретті. До 1917 року у споруді у класичному стилі з величними колонами та просторими залами лунав сміх вихованок, проходили уроки музики та танців.

Революція 1917 року кардинально змінила долю палацу. Спочатку там розмістили військові частини. Пізніше у будівлі діяли різні установи, але найтемніша сторінка її історії припала на 1934–1941 роках, коли будівлю зайняло управління НКВС УРСР.

Підвали перетворили на камери допитів, де страждали видатні українські діячі: поети Григорій Косинка, Майк Йогансен, Михайль Семенко, письменники Тарас і Іван Крушельницькі. Тіла закатованих та розстріляних таємно вивозили до Биківні. Під час німецької окупації у палаці діяло гестапо, а у 1943 році радянські бомбардування в ході звільнення Києва залишили руїни.

З 1952 по 1958 рік тисячі киян — робітників, студентів, митців — власноруч відбудовували палац. Участь у відбудові брали Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко та інші видатні українці. 24 грудня 1957 року двері відчинилися під назвою Жовтневий палац культури. Зараз палац став домом для Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України.

Фасад прикрашають колони, симетричні вікна та витончені карнизи. Під час реконструкції зберегли автентичні елементи: високі стелі, мармурові сходи та просторі анфілади. Головний театральний зал дихає розкішшю — позолочені деталі, кришталеві люстри та сцена, розрахована на понад 2 тисячі глядачів. Це один з найкрасивіших концертних майданчиків України.

Через атаку на Київ 24 травня у столиці постраждали десятки людей

Як повідомив мер Києва Віталій Кличко, в столиці від російського обстрілу у неділю загинули двоє людей, ще 86 постраждали. Станом на ранок 25 травня у стаціонарах міських лікарень перебуває 21 постраждалий внаслідок атаки ворога. Зокрема, двоє дітей.

Раніше "Телеграф" розповідав, що в ніч на 24 травня росіяни зруйнували чи пошкодили чимало історичних місць столиці. Серед них — Національний музей "Чорнобиль", історичні споруди Подолу, зокрема Контрактовий дім, історична будівля Головпоштамту, перший ресторан мережі McDonald’s у Києві тощо.