Зернові вимокнуть, овочі засохнуть, а банани не вродять: метеоролог попередив про небезпечну зміну клімату в Україні

Зернові культури, які є основою українського агроекспорту, дедалі більше залежать не від кількості опадів, а від їхньої нерівномірності — хвилі екстремальної спеки вже позначаються на врожайності пшениці та кукурудзи, а традиційні зони вирощування культур зміщуються з півдня на північ країни.

Як саме зміна клімату вплине на майбутній врожай зернових, овочів і фруктів та чи справді Україні варто готуватися вирощувати банани, з'ясовував "Телеграф" у бліцінтерв'ю з метеорологом, кандидатом географічних наук, завідувачем відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Віталієм Шпигом.

Ключові факти з інтерв'ю:

• Зернові найбільше залежать від нерівномірності опадів, а не від їхньої кількості
• Кукурудза страждає найбільше серед експортних культур через хвилі спеки
• Зони вирощування південних культур зміщуються на північ України
• Банани в Україні виростити не вдасться навіть за умов подальшого потепління

Наскільки сильно зміна клімату вже впливає на сільське господарство України?

— Вона впливає двояко. З одного боку, потепління подовжує вегетаційний період і відкриває можливості для вирощування теплолюбних культур. З іншого — аграрії дедалі частіше стикаються з дефіцитом вологи, тривалими посухами та хвилями екстремальної спеки.

Тобто найбільша проблема зараз — не спека, а вода?

— Саме так. Для врожаю вирішальне значення має не лише температура, а й кількість та рівномірність опадів. Сьогодні ми дедалі частіше бачимо довгі посушливі періоди, які змінюються короткими, але дуже сильними зливами. Такі опади не встигають нормально насичувати ґрунт вологою.

Чи змінилися через це агрокліматичні зони України?

— Так, і досить помітно. Потепління в Україні відбувається швидше саме у північних регіонах.

Що відбувається із зерновими культурами?

— Почнімо з озимих. Для озимої пшениці та ячменю нинішнє помірне потепління навіть має певні плюси. М'які зими зменшують ризик вимерзання посівів, покращуються умови перезимівлі.

А є в цього і зворотний бік?

— Так, і досить суттєвий. Водночас виникає інша проблема — осінні та весняні посухи. Через нестачу вологи сходи формуються гірше, що вже негативно впливає на врожайність.

Тобто поки що озимим культурам потепління більше допомагає?

— Якщо говорити про нинішній рівень потепління — так. Але лише до певної межі. Якщо температура й надалі зростатиме такими темпами, то, за прогнозами українських та міжнародних агрометеорологів, валові збори зернових почнуть скорочуватися.

А яка культура найбільше потерпає від спеки вже зараз?

— Однозначно кукурудза. Саме вона найбільш чутлива до хвиль тепла серед основних експортних культур України.

Чи змінюються регіони, де вигідно вирощувати зернові?

— Так. Традиційні зони вирощування кукурудзи та соняшнику поступово змістилися з півдня до центральних і північних областей, де раніше переважно займалися вирощуванням пшениці та жита.

Як кліматичні зміни позначаються на овочах?

— Овочівництво дедалі більше залежить від зрошення. Через підвищення температури ґрунт швидше втрачає вологу, тому без поливу отримати стабільний урожай стає дедалі складніше.

Які культури найбільше страждають?

— Насамперед картопля та цукрові буряки. Вони традиційно вирощувалися на Поліссі та заході країни, але навіть там уже потерпають від коротких, проте сильних літніх посух.

А що з іншими овочевими культурами?

— Більше води потребуватимуть і капуста, морква, цибуля та столовий буряк.

Чи може Україна розв'язати проблему за допомогою масштабного зрошення?

— Поки триває війна — навряд чи. Такі проєкти потребують величезних інвестицій, а гарантій їхньої безпеки нема через ризик ракетних і дронових атак.

А які є альтернативи?

— Натомість доцільніше максимально використовувати вже існуючий каскад водосховищ. А після завершення війни можна буде повернутися до питання відновлення Каховського водосховища.

Але навколо Каховського водосховища тривають дискусії?

— Це, дійсно, так. У середовищі вітчизняних екологів переважає думка, що відновлювати його не варто задля відродження природної екосистеми. Проте, на мій погляд, забезпечення населення та сільського господарства водою для України має залишатися пріоритетом.

А що відбувається із садами? Потепління їм допомагає чи шкодить?

— І те, й інше. З одного боку, з'являються нові можливості. Виноград, персики та абрикоси вже можна успішніше вирощувати у центральних і навіть західних областях, де раніше вони часто вимерзали.

У чому ще перевага для садівництва?

— Крім того, довший вегетаційний період дозволяє плодам накопичувати більше цукру, тому вони стають смачнішими й більшими.

Тоді чому садівники все одно кажуть про великі ризики?

— Через весняні заморозки. Аномально теплий березень змушує дерева зацвітати раніше, після чого навіть кілька морозних ночей у квітні чи на початку травня можуть знищити значну частину майбутнього врожаю.

І це вже траплялося на практиці?

— Так, причому не одноразово. Саме така ситуація вже неодноразово повторювалася в Україні протягом останнього десятиліття.

Які культури найбільше страждають від цього?

— Насамперед абрикоси, персики, яблуні, груші, вишні та черешні. Також ризики зростають для малини, полуниці та суниці.

Час від часу з'являються розмови, що через потепління Україна скоро вирощуватиме банани. Це реально?

— Ні. Принаймні у відкритому ґрунті — однозначно ні.

Чому? Адже клімат стає теплішим.

— Потепління не означає, що Україна перетвориться на тропіки. Бананам потрібна стабільна температура близько 20–28 градусів майже протягом усього року. Таких умов у нас нема.

Але кавуни вже вирощують навіть на Чернігівщині…

— Так, і це гарний приклад зміщення агрокліматичних зон. Природі притаманні цикли різної тривалості. Наприклад, ще у XVIII столітті поблизу Києва також вирощували дині та кавуни, тобто термічний режим був сприятливим для цих культур. Сьогодні кавуни успішно ростуть не лише на Чернігівщині, а навіть і на Закарпатті.

Яким ви бачите майбутнє українського сільського господарства за умов зміни клімату?

— Якщо потепління залишиться приблизно на нинішньому рівні, український агросектор ще зможе адаптуватися. Але якщо температура й надалі швидко зростатиме, а хвилі спеки та дефіцит вологи посилюватимуться, негативних наслідків стане більше, аніж позитивних. Саме тому головним завданням найближчих років має стати не сама лише боротьба з потеплінням як таким, а адаптація сільського господарства до нових кліматичних умов.