Не чіпайте батарею без сантехніка: 3 етапи правильного оновлення опалення в будинку

Переносити радіатор на лоджію чи підключати "теплу підлогу" без дозволу заборонено, бо опалення в будинку спільне. Систему оновлюють у три етапи: спершу тепловий пункт, потім балансування і клапани на батареях.

"Телеграф" з'ясував, що дозволено мешканцям старих будинків і як там оновлюють опалення.

Опалення спільне: що заборонено змінювати у квартирі

"Змінювати систему опалення категорично заборонено навіть у межах власної квартири. Вона спільна для всього будинку, тому самовільні зміни, через які в інших помешканнях може стати холодніше, порушують і норми, і закони", — каже в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповів керівник технічного відділу компанії HERZ Україна Олександр Сокиркін. Самовільним втручанням, за його словами, вважають:

• заміну батареї на більшу;
• перенесення радіатора на лоджію;
• підключення "теплої підлоги".

"Правильніше питати інакше: чи можна щось змінювати без порад фахівців? Часто "благі наміри" мешканців погіршують опалення в них самих", — зазначає експерт. Навіть терморегулятор на батареї, за його словами, не завжди безпечний. Неправильно підібраний клапан може створити забагато опору (перешкоди для води). Води надійде менше, і батарея грітиме слабше.

Три етапи модернізації: від теплового пункту до батареї

"Значні зміни мають бути комплексними: від теплового пункту до клапанів на кожному радіаторі", — наголошує експерт. Роботи ділять на три етапи:

1. Індивідуальний тепловий пункт (ІТП).
2. Балансування, тобто рівномірний розподіл води між стояками (вертикальними трубами).
3. Терморегулятори на батареях.

ІТП (індивідуальний тепловий пункт) — це комплекс обладнання, який приймає гарячу воду з міської тепломережі й регулює її температуру та подачу в будинок залежно від погоди. Зазвичай він розташований у підвалі або окремому технічному приміщенні. Як правило, такий пункт один на весь будинок, а не на кожен під'їзд чи квартиру, хоча у великих будинках їх може бути кілька. Виглядає він як установка з труб, насосів, теплообмінників (пристроїв, що передають тепло від однієї води до іншої), клапанів, лічильників і автоматики.

За чинними нормами будинок підключають до теплової мережі через ІТП, який підлаштовує температуру води під погоду. "Простіше кажучи, коли надворі холоднішає, до системи надходить гарячіша вода, а коли тепліє, то менш гаряча", — пояснює експерт. Одного гідроелеватора (вузла, що підмішує до гарячої води охолоджену) для оновленої системи мало. "Перепаду тиску, який він створює, недостатньо. Тому воду мають гнати автоматично регульовані насоси", — додає експерт HERZ Україна.

Однотрубна чи двотрубна система: які клапани ставлять

Для балансування на стояках ставлять спеціальні клапани. "Їх рекомендовано встановлювати одночасно з ІТП або відразу після нього", — каже Олександр Сокиркін. Далі все залежить від типу системи:

• в однотрубній ставлять комбі-клапани, що обмежують витрату води;
• у двотрубній найсучасніше рішення — клапани з терморегулятором, які самі підтримують перепад тиску і обмежують витрату води.

"Незаперечна перевага таких клапанів у тому, що на стояках чи трубах до приладів не потрібні окремі автоматичні балансувальні клапани", — наголошує експерт. Є й інші варіанти для двотрубних систем: окремі регулятори перепаду тиску або, якщо терморегулятори на батареях не планують навіть згодом, комбі-клапани.

Без термоголовки на батареї клас "С" не отримати

Останній етап — терморегулятори (головна частина — термоголовка). "Для класу енергоефективності С, який має забезпечити термомодернізація, обов'язкове індивідуальне керування радіаторами. Для цього ставлять автоматичні терморегулятори", — розповідає Олександр Сокиркін. В однотрубних системах беруть клапани з підвищеною пропускною здатністю або триходові. "Триходовий клапан у відкритому положенні пропускає воду і через радіатор, і повз нього. Коли термоголовка його перекриває, батарея перестає гріти", — пояснює він.

Гроші в опалення варто вкладати не лише в заміну обладнання. "Мета — підвищити енергоефективність, зменшити витрати на експлуатацію і зробити в приміщеннях комфортніше, а не лише замінити старе обладнання на нове", — зазначає експерт HERZ Україна.

Терморегулятор власними силами: що каже закон

А якщо власник хоче поставити терморегулятор самостійно, окремо від спільної модернізації будинку, дію варто починати не з магазину, а з права власності. "Опалення гідравлічно й теплотехнічно об'єднує всі квартири будинку і належить власнику квартири на праві спільної сумісної власності з іншими мешканцями. Це чітко вказано у Цивільному кодексі", — пояснює Олександр Сокиркін. За його словами, стаття 382 Кодексу відносить до спільного майна будинку обладнання, яке обслуговує понад одну квартиру, зокрема опалення.

Разом з тим стаття 383 того самого кодексу дозволяє власнику ремонтувати й змінювати квартиру на власний розсуд, якщо це не порушує прав сусідів і санітарно-технічних вимог. "Встановити радіаторні терморегулятори в окремій квартирі можливо, але обов'язково проконсультуйтеся з фахівцями", — радить Олександр Сокиркін. Фахівець визначає тип системи, однотрубна вона чи двотрубна, напрямок руху води й підбирає модель клапана. Найчастіше, додає він, власники помиляються саме з вибором клапана, бо моделі для однотрубних і двотрубних систем суттєво відрізняються.

Наслідки помилки залежать від системи. У двотрубній терморегулятор збільшує гідравлічний опір у контурі самого власника: вода в його квартирі піде повільніше, а в сусідів — трохи швидше. В однотрубній клапан можна ставити лише за наявності замикальної ділянки (байпаса) в обв'язці радіатора. Без неї закритий терморегулятор зупинить рух води в усьому стояку, а не лише в одній квартирі.

Поставити прилад самотужки теж не вийде. "Стояк системи опалення обов'язково має бути спорожнений. Самостійно це робити категорично заборонено", — каже Олександр Сокиркін. Для заміни крана на терморегулятор пишуть заявку в компанію, яка обслуговує будинок, а якщо такої компанії немає, звертаються до голови правління ОСББ, який викликає штатного сантехніка.

Чому тепловий пункт не завжди дає економію

Більшість будинків із центральним опаленням досі мають старі гідроелеватори, які працюють в одному режимі. Регулювати температуру всередині будинку без їх заміни практично неможливо, пояснюють у Фонді енергоефективності. Через високу температуру в мережі (її тримають заради гарячої води) у теплі місяці будинки перетоплюють, а мешканці відчиняють вікна.

Водночас ІТП може не дати економії, якщо стояки розбалансовані, радіатори забруднені або у 70% квартир є автономне опалення. У перших двох випадках порядок інший: спершу промивають систему, міняють прилади й балансують, а ІТП ставлять після.

З питаннями про ІТП мешканці можуть звертатися в ОСББ чи до управителя будинку. За експлуатацію внутрішньобудинкових мереж і пристроїв, що регулюють тепло, відповідає споживач, тобто ОСББ чи ЖБК. Вони можуть доручити її сервісній компанії.