Об’єктивні розслідування чи зрив приватизації в країні: чому антикорупціонерів цікавлять великі державні активи

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Нещодавні обшуки у Фонді держмайна вкотре призвели до дискусії про якість роботи антикорупційної системи в Україні

"Ухвала Печерського суду, за якою проводили обшуки, не витримує жодної критики", — так відреагував на дії правоохоронців голова ФДМУ Дмитро Наталуха.

За його словами, працівників Фонду безпідставно звинуватили у штучному заниженні ціни ТРЦ Ocean Plaza, який готували до продажу, оскільки це конфіскований актив російських олігархів. Водночас ФДМУ взагалі не визначає вартість об'єкта, а стартову ціну затверджує уряд. У Фонді стверджують, що правоохоронці напевне не встигли прочитати відповідну Постанову КМУ 75 від 21.01.2026 року, бо надто поспішали з обшуками.

Результат – гучна заява Офісу Генпрокурора про можливий злочин без жодних підтверджень чи доказів, та зірваний продаж великого державного активу. Керівництво ФДМУ вважає це дискредитацією та зривом всього процесу приватизації в країні.

Схожа історія

За словами юриста та політичного експерта Михайла Шнайдера, ситуація навколо ТРЦ Ocean Plaza нагадує інший кейс часів екскерівника ФДМУ Дмитра Сенниченка.

"Тоді країні представили одну з найгучніших антикорупційних справ останніх років. Лунали заяви про "злочинну організацію", мільярдні збитки, масштабні корупційні схеми. Сама справа стала однією з найбільш медійних в історії НАБУ. Минуло кілька років, і сьогодні все більше уваги привертають вже не гучні пресконференції, а питання до самої процедури розслідування", — зазначає експерт.

Він наводить лише один приклад з угодою одного з ключових учасників справи — Сергія Байрака.

"За версією обвинувачення, діяльність так званої злочинної організації завдала державі понад 11,4 млрд грн збитків. Водночас Байрак уклав угоду зі слідством, отримав покарання з випробуванням і зобов'язався компенсувати 100 тисяч гривень, тобто смішну частку від суми, про яку заявляло слідство", — наголошує Шнайдер.

Питання про те, чи відповідає така угода інтересам суспільства та вимогам кримінального процесуального законодавства лишається відкритим.

Брифінги замість розслідувань

На незадовільній якості роботи антикорупційних органів країни наголошує народний депутат, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади Сергій Власенко.

"На жаль, НАБУ і САП перетворилися на PR-агенції, які більше часу проводять на пресконференціях і на брифінгах з журналістами, ніж займаються розслідуваннями кримінальних проваджень", — констатує він.

Нардеп додає, що правоохоронці замість професійної слідчої роботи займаються виготовленням фільмів та монтажем аудіозаписів.

"З корупцією треба боротися, це ніхто не заперечує. Але не можна робити правильну справу, порушуючи закон, бо це завжди призводить потім до ще більших проблем", — переконаний Сергій Власенко.