В Україні пропонують скасувати 5-денний робочий тиждень: що буде з зарплатою

В Україні хочуть запровадити 4-денний робочий тиждень із 32-годинною зайнятістю без зменшення заробітної плати. Таку пропозицію пояснюють необхідністю знизити рівень стресу серед українців, підвищити продуктивність праці та наблизити умови роботи до сучасних європейських стандартів.

Відповідну петицію було опубліковано на офіційному порталі електронних петицій Кабінету Міністрів України. Її авторкою виступила Анна Павленко.

Що пропонують змінити

Авторка петиції закликає Кабінет Міністрів ініціювати зміни до Кодексу законів про працю України. Йдеться про встановлення максимальної тривалості робочого тижня на рівні чотирьох днів або 32 годин.

При цьому, згідно з пропозицією, заробітна плата працівників не повинна зменшуватися.

Окремо петиція передбачає запуск державного пілотного проєкту. На першому етапі його мають поширити на визначені галузі, бюджетні установи та приватні підприємства, а згодом — масштабувати на всю країну.

"Це не про те, щоб "менше працювати", це про те, щоб "працювати розумніше та ефективніше"", — йдеться в обґрунтуванні петиції.

Чому авторка вважає реформу необхідною

Одним із головних аргументів називають психологічне навантаження на українців через повномасштабну війну.

У петиції зазначається, що повітряні тривоги, обстріли, порушення сну та тривалий стрес впливають на працездатність людей. Додатковий вихідний, на думку авторки, може дати працівникам більше часу на відновлення, лікування та відпочинок.

Ще один аргумент — потенційне зростання продуктивності. Авторка посилається на міжнародні експерименти з чотириденним робочим тижнем у Великій Британії, Ірландії, Іспанії та Ісландії та стверджує, що в окремих випадках продуктивність зростала на 15–35%.

Також у петиції йдеться про можливе зменшення кількості лікарняних та випадків професійного вигорання.

Які переваги очікують для бізнесу

Авторка петиції вважає, що скорочення робочого часу може бути вигідним не лише працівникам, а й роботодавцям.

Серед потенційних переваг називають:

• зменшення витрат на лікарняні;
• скорочення операційних витрат на утримання офісів та енергоспоживання;
• зменшення плинності кадрів;
• економію на пошуку та адаптації нових працівників;
• підвищення концентрації та ефективності роботи.

Окремо в документі згадується демографічна ситуація в Україні. На думку авторки, покращення умов праці може допомогти утримувати кваліфікованих спеціалістів у країні та створити додаткові стимули для повернення українців з-за кордону.

Чи допоможе це економіці

Ще один аргумент стосується внутрішнього споживання. Додатковий вихідний, як зазначається в петиції, люди можуть витрачати на послуги, спорт, культуру, внутрішній туризм та покупки.

Це потенційно може збільшити попит на послуги малого та середнього бізнесу.

Авторка також пов’язує ініціативу з європейською інтеграцією України та концепцією work-life balance, тобто балансу між професійним та особистим життям.

Збір підписів під зверненням стартував 3 липня 2026 року. Щоб Кабінет Міністрів був зобов'язаний розглянути петицію, вона має набрати 25 тисяч підписів. На момент публікації петиція перебуває на етапі збору голосів. Наразі її підтримали 19 446 осіб, а до завершення збору підписів залишається 26 днів.

Контекст "Телеграфу": Подання петиції — це юридичне право кожного українця винести свою ініціативу на публічне обговорення, проте вона не є готовим рішенням влади чи опитуванням громадської думки. Абсолютна більшість подібних звернень не отримує практичної підтримки та не трансформується в реальні рішення чи нормативно-правові акти навіть після збору потрібної кількості підписів.

Більш докладно про те, що таке петиція у матеріалі: "Петиція в Україні: що це таке і чи справді вона може щось змінити".

Раніше "Телеграф" розповідав, як безпечно привчити школяра залишатися без батьків.