Кінець гордості Путіна: чому Кримський міст майже неможливо відновити

Читать на русском
Рух поїздів зупинили, хоча залізнична частина мосту залишилася стояти Новина оновлена 17 листопада 2026, 09:48
Рух поїздів зупинили, хоча залізнична частина мосту залишилася стояти. Фото Колаж ("Телеграф")

Переправа втратила автомобільний проліт, а уламки перекрили шлях суднам між морями

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Відновити Кримський міст під час війни практично неможливо через складність конструкції та загрозу ударів по ремонтній техніці. У ніч проти 17 листопада 2026 року удар Сил оборони знищив одну з двох арок: автомобільний проліт завдовжки 273 метри обвалився у воду.

Залізнична частина залишилася стояти, проте рух поїздів нею також припинили.

Дві білі арки Кримського мосту над протокою, судно біля опор і гілки дерев на передньому плані
До руйнування дві арки забезпечували проходження транспорту над судноплавною ділянкою

Чому арку не можна відремонтувати частинами

Зруйнований арковий проліт – монолітна конструкція, яку не можна ремонтувати окремими фрагментами в разі зламу однієї з опор. Пошкодження порушує розподіл навантаження: без відновлення воно розподілятиметься нерівномірно, створюючи ризик подальшого обвалу.

Переправа зазнала ударів другу ніч поспіль. Ще вранці 16 листопада на автомобільній частині зафіксували пошкодження полотна щонайменше у двох місцях та деформацію арки – вона помітно змінила нахил. Після повторної атаки арка разом із прольотом опинилася у воді, а уламки завалили судноплавний фарватер.

Уціліла арка мосту над водою та обвалені конструкції сусіднього прольоту біля опор
Обвалений проліт перекрив автомобільне сполучення через Керченську протоку

За попередніми оцінками, ремонт потребуватиме місяців. Однак складність полягає не тільки в масштабі обвалення: для робіт необхідна спеціальна плавуча техніка, яка залишатиметься в зоні досяжності дронів.

"В умовах війни відновити Кримський міст практично неможливо. Потрібні плавучі крани, а в нинішніх умовах вони не зможуть працювати й будуть знищені дронами, оскільки судноплавство в цьому районі фактично паралізоване", – каже Денис Казанський.

За даними Андрія Коваленка, ексочільника ЦПД, зафіксовані пошкодження і залізничного полотна. "Поки Путін даремно намагається балістикою обвалити київські мости, які будувалися із розрахунку на можливу ядерну війну між СРСР і США, його головна гордість — Кримський міст, припиняє існування як інфраструктурний обʼєкт. Відповідно, сполучення з Кримом залишається лише сухопутне, під контролем наших мідл-страйків", — наголосив він.

Читайте детальніше: Кримський міст впав. 2 причини, чому це трагедія для Путіна

Що втрата переправи означає для постачання Криму

Росія втратила пряме автомобільне та залізничне сполучення з окупованим півостровом. Як пише "Телеграф", для автомобільного постачання Криму та виїзду до Росії залишається сухопутний маршрут через окуповані території України.

Його основа – траса Р–280 з Ростова-на-Дону до Криму. Нею перевозять вантажі й пальне та забезпечують російські війська на півдні України. Українські дрони вже атакують транспорт на цій дорозі, ускладнюючи постачання й перекидання підрозділів.

Тривала зупинка мосту переносить навантаження на цей маршрут. Водночас завалений фарватер блокує судноплавство між Чорним та Азовським морями, ускладнюючи й доступ до місця майбутніх відновлювальних робіт.

Коли й скільки будували Кримський міст

Після окупації Криму Володимир Путін оголосив про намір терміново збудувати переправу через Керченську протоку. Будівництво переправи розпочалося в лютому 2016 року. Автомобільний рух відкрили 15 травня 2018 року, пасажирське залізничне сполучення – 23 грудня 2019 року, а вантажне – 30 червня 2020 року. Загалом будівництво тривало понад три роки й обійшлося у 228 мільярдів рублів.

Вид згори на дві арки, автомобільну дорогу й будівництво сусідньої частини мосту з кранами та платформами
Автомобільну й залізничну частини переправи вводили в експлуатацію поетапно

Перехід загальною довжиною 19 кілометрів складається з двох окремих споруд – автомобільної та залізничної. Вони пролягають від Таманського півострова через Тузлинську косу й острів Тузла до Керчі. Залізнична частина займає приблизно 18,1 кілометра, автомобільна – майже 17 кілометрів.

Росія використовує незаконно збудований міст для перевезення військової техніки, боєприпасів та особового складу й підтримки свого угруповання.

"Телеграф" раніше розповідав про значущі ураження Кримського мосту. 8 жовтня 2022 року на Кримському мосту стався потужний вибух, а у 2022–2025 роках СБУ атакувала переправу тричі. Після кожного удару Росія посилювала захист об’єкта, важливого для військової логістики.