Переправа через Керченську протоку зазнала атаки другу ніч поспіль
Внаслідок удару по Кримському мосту в ніч на 17 листопада росіяни втратили пряме автомобільне та залізничне сполучення з окупованим півостровом. Це переносить навантаження на шляхи через окупований південь України та завдає репутаційного удару по особистому проєкту Володимира Путіна.
"Телеграф" розповідає про практичне та сакральне значення Кримського мосту для окупантів. Після ударів в ніч на вівторок, обвалився автомобільний проліт, а уламки завалили судноплавний фарватер. Залізнична частина встояла, проте рух поїздів також припинили. Рух переправою — автівок, поїздів та судів, фактично заблоковано.
Постачання та виїзд із Криму – через окуповані території
Для автомобільного постачання півострова й виїзду до Росії залишається лише сухопутний маршрут через окуповані території України. Його основа – траса Р–280 що веде з Ростова-на-Дону до Криму. Нею перевозять вантажі й пальне, забезпечують російські війська на півдні. Українські дрони вже атакують транспорт на цій дорозі, ускладнюючи постачання та перекидання ворожих підрозділів.
Чому міст має сакральне значення для Путіна
"Цей міст має стратегічне значення для Росії. Це особистий проєкт Путіна. Про нього він мріяв дуже давно, ще до початку цієї окупації Криму", – сказав військовий експерт, капітан 1-го рангу запасу ВМС України Андрій Риженко.
Під час відкриття Кримського мосту глава Росії Володимир Путін представляв переправу до окупованого Криму як здійснення історичної мрії. На відкритті він особисто сів за кермо вантажівки.
За оцінкою Риженка, руйнування або тривале виведення переправи з ладу матиме для Росії як військові, так і репутаційні наслідки. Після попередніх атак Росія посилювала перевірки й розгортала багаторівневий захист мосту з води та повітря.
Раніше "Телеграф" розповідав, хто побудував Кримський міст і скільки це коштувало. На відкритті Путін говорив про переправу як про задум, який не вдавалося втілити протягом кількох історичних епох. Завершення будівництва він назвав дивом, пов’язавши його з прагненнями ще царських часів.