Українські слівця для дорослих: хто такі "хабаль" та "хабалиця"

В останні роки українська мова та культура як ніколи популярні, з кожним днем все більше людей займаються їхньою популяризацією та вивченням. Зокрема, багатьом зараз дуже цікаві давні та майже забуті українські слівця.

Наприклад, не всі знають таке слово як "хабальство" та похідні від нього. Про них "Телеграф" розповість нижче.

Словник української мови Бориса Грінченка від 1924 року визначає цілу серію однокорінних слів:

• хабальство, — кокетство, любовні зв’язки;
• хабальний, — кокетливий, перелюбний;
• хабалка, хабалиця чи хабальниця, — кокетка, заміжня жінка, охоча до любовних пригод на стороні;
• хабаль, — коханець, розпусник, гульвіса.

Ось кілька прикладів з літератури, як ці слова використовуються у реченні:

• Ти знаєш, що відколи я стала курвою, то до мене дзвонять у вікна всі хабалі, я тобі більше не жінка, такої жінки тобі не треба.
• Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, як цікаво можна перекласти українською слова "топлес" і "нюдс", — українці придумали небанальні та автентичні варіанти перекладу.