Щоб не стати жертовним ягням. Як Україні вступити в НАТО і звільнити території від Росії

Щоб на десятки років не перетворитися на буферну зону між НАТО і Росією, після заморожування збройного конфлікту з РФ Україна буде вимагати від чільних країн Альянсу чіткого озвучування своїх європейських перспектив. Окрім того, Київ має вести дипломатичну боротьбу за звільнення окупованих ворогом територій.

Про це в ефірі YouTube-каналу Telegraf UA розповів політолог Ігор Чаленко. За його словами, першим на порядку денному стоїть питання гарантування сталості режиму припинення вогню. Другим — лише тимчасовий статус України поза НАТО.

— Щоб не було навічно, що ми залишаємось буферною зоною нібито і частини євроатлантичного простору західного світу, але водночас в НАТО нас ніхто не бере і воно тягнеться так десятками років, — каже політичний експерт.

Він наголошує: потрібне розуміння, що ми будемо продовжувати наш шлях у НАТО паралельно зі шляхом в Європейський Союз.

— Саме тому зараз стільки зусиль йде на те, щоб сформувати позицію якщо не всього Альянсу з 32 країн, то хоча б Сполучених Штатів, щоб запрошення отримати хоча б за часів Байдена і це історично дало б нам подальшу аргументацію в наступні роки під час нашого тернистого шляху до Євроатлантики, — каже Ігор Чаленко.

Торкнувшись теми залучення іноземних контингентів для підтримання миру в Україні, політолог зазначив, що Російська Федерація дуже емоційно реагує на такі заяви, вважаючи це ледь не захопленням України державами НАТО.

— Вони [росіяни] бачать нас як [країну] з постійно діючим нейтралітетом, з обмеженою армією. Хочуть повністю обеззброїти, обеззубити і підготувати це "ягня" до споживання в наступні роки. Але ми прекрасно "читаємо" їхній план і те, що вони хотіли робити в Стамбулі, — нікуди не дівається. Тому треба зробити все, аби унеможливити поступове поглинання України Російською Федерацією,— наголосив політичний експерт.

На його думку, найскладніше питання — це окуповані території.

— Коли говоримо про "заморожування" лінії зіткнення — це збереження статус-кво, бо ми не контролюємо ці території, і зараз там російські порядки. Але так само там — російські підвали, російські тюрми, російські силовики і терор проти нашого населення, — додає Ігор Чаленко.

Однак він зауважує: не треба вважати всіх, хто залишився на окупованій теритрії, "ждунами" або фанатами Росії.

— Просто не завжди люди мають можливість виїхати. Ми їм обіцяли, що Україна прийде, а тепер західні країни модернізували [свою] позицію із "будуть підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться", в тему "а давайте заморожувати", — каже політолог.

Тож тема заморозки бойових дій не повинна перетворитися на тему "віддати території Російській Федерації". І робота зі звільнення територій хоча б дипломатичним шляхом нікуди не повинна діватися, а має бути на перших позиціях. Так само, як ми зробили "Кримську платформу" на початку 2020-х, така ж робота має вестися і щодо всіх окупованих Росією територій України, наголосив політичний експерт.

Нагадаємо, "Телеграф" писав, що президент Володимир Зеленський визнав: Україна поки не може вступити в НАТО, але назвав вихід.