Правила переговорів у стилі 1990-х сьогодні встановлював не Зеленський - Денис Попович

Методи газлайтингу та аб'юзингу, які сьогодні застосували Трамп та Венс щодо Володимира Зеленського, нагадали мені 1990-ті роки.

Той самий чудовий період моєї рожевої юності, коли я все це бачив на власні очі. Бригадні хлопці, вот ето вот всьо.

Підходять до тебе на вулиці два гопники та кажуть: "Гей, чувак, у тебе проблеми. Ми тобі допоможемо! Не хочеш, щоб ми тобі допомогли? Тоді у тебе ще більші проблеми".

Хто опинявся у такий ситуації — той знає, що з неї існує два виходи.

Перший. Ти підкоряєшся, і тоді у тебе забирають гаманець, годинник, улюблений касетний плеєр та куртку. Колись, можливо, ти зможеш звернутися до цих гопників по допомогу проти інших гопників. Може тобі допоможуть, але швидше за все, наваляють, спочатку одні, а потім інші. Такою є сумна доля об'єкта, "шістки".

Другий. Пояснити гопникам, чому вони неправі. Тоді або тебе сильно поб'ють, або, можливо, поб'єш ти. Але у будь-якому разі ти не втратиш суб'єктність.

Зеленський обрав другий варіант.

Якщо ви скажете мені, що Овальний кабінет Білого Дому — це не Троєщинський ринок, а Президент України — це не лавочник, який захищає від рекетирів прилавок із джинсами за 20 баксів пара — ви матимете рацію.

Так само ви матимете рацію, якщо скажете, що завданням української делегації було привезти результат, а не сварку з президентом США.

Але, на жаль, це лише у тому випадку, коли мова йде саме про дипломатію, а не аб'юзінг. Бо правила переговорів у стилі 1990-х сьогодні встановлював не Зеленський. Йому їх нав'язали люди, котрі вирішили, що вони пацани на районі. Відтак, залишалося або прийняти, або не прийняти цей виклик. А далі див. п.1 та п.2.

Що буде далі з цим світом — мені невідомо. Хоча відомо, я вже писав про Третю світову війну. Наразі точно зрозуміло лише одне. Проєкт рудого Донні "мир за 24 години" накрився мідним тазом. Бо рекет у виконанні очільника Білого дому — це все ж таки не дипломатія.

Джерело: допис Дениса Поповича у Facebook