Іран погрожує перекрити Ормузьку протоку. Чи чекати нам нафти по 150 доларів - Максим Білявський

Медіа пишуть, що іранський парламент проголосував за закриття Ормузької протоки, але остаточне рішення не прийнято. Спершу субʼєктивні розрахунки.

Отже, через Ормузьку протоку щодня транспортувалось приблизно 21 мільйон барелів нафти або 17,5% від добового споживання нафти.

Якщо протока буде заблокована, на глобальний ринок зможе постачатись лише частина нафти з цього регіону за рахунок трубопровідної системи Саудівської Аравії, ОАЕ та Іраку. Втім пропускна здатність цих нафтопроводів обмежена в 7 млн.барелів на день.

Тому чистий дефіцит нафти, за умов поточного рівня видобутку та повного блокування Ормузької протоки, становитиме 14 млн.барелів на день або 11,7% від потреби.

Наскільки можуть зрости котирування?

Еластичність попиту на нафту є низькою, оскільки це товар із обмеженими замінниками. Короткострокова еластичність попиту на нафту оцінюється приблизно в -0,1. Це означає, що зменшення пропозиції на 1% призводить до зростання цін на 10%. Таким чином, ціни на нафту можуть зрости на 140%.

Припустимо, що котирування нафти на момент закриття Ормузької протоки становитимуть $77 за барель. Тоді нова ціна після зростання на 140% буде $184,8 за барель. Це без врахування фактору впливу паніки та спекуляцій.

Якщо будуть застосовані нафтові резерви та усі інші країни-виробники нафти максимально збільшать відвантаження, котирування попри блокування Ормузької протоки можуть бути меншими за $150 за барель.

Хто відчує дефіцит?

Приблизно 84% трафіку через Ормузьку протоку, це постачання нафти до Азії, зокрема до Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї. Тому, в зоні найбільшого ризику Китай.

При цьому, 6% або 1 млн.барелів на добу з Перської затоки транспортується на європейський ринок. Приблизно стільки ж нафти транспортується на ринки Південної Америки. Безпосередньо на ринок США, постачається вдвічі менше, або 3% трафіку.

Що буде у Китаї?

Китай має стратегічні нафтові резерви, які можна в середньому оцінити в 600 мільйонів барелів, що може покрити дефіцит на 80 днів, залежно від споживання. Однак це лише тимчасове рішення, далі спостерігатиметься дефіцит, адже ані Казахстан ані держава — агресор нездатні покрити дефіцит через обмеження з пропускної здатності інфраструктури. До того ж, не усім китайським споживачам підходить за якістю саме Urals.

На завершення. Ормузька протока класифікується як міжнародна протока, що використовується для міжнародного судноплавства, відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 року (UNCLOS). За статтею 37 UNCLOS, такі протоки підпадають під режим транзитного проходу, який дозволяє судам і повітряним суднам проходити без перешкод, якщо вони роблять це швидко та безперервно. Стаття 44 UNCLOS чітко забороняє державам, що межують із протоками, перешкоджати транзитному проходу та забороняє його призупинення. Стоїмо та зберігаємо спокій.

Джерело: пост Білявського у Facebook.