Деяким українським компаніям можуть дати броню для 25% співробітників. Хто отримає?

За відсутності податкових реформ та неспроможності вивести український бізнес із "тіні", 18 червня Верховна Рада 263 голосами у другому читанні схвалила законопроєкт № 11084, яким пропонує підприємцям членство у т.зв. "Клубі білого бізнесу". Отримати його може підприємець, котрий демонструє високий рівень добровільного дотримання податкового законодавства (тобто сплачує досить вагомі податки) і платить своїм робітникам високу зарплату.

Ділити на "білих і пухнастих" та "чорних і несумлінних" буде сама податкова. Як це буде відбуватися — достеменно невідомо. Тому "Телеграф" вирішив розібратися у питанні.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев пояснював "Бізнес-Телеграфу": "Якщо в тебе податкове навантаження вище, аніж середнє по галузі, опубліковане податковою на сайті, ти вже розумієш, що є членом "Клубу білого бізнесу". Якщо в тебе заробітна плата вища, аніж середня по галузі, ти є членом "Клубу білого бізнесу". І тоді тебе не перевіряють у межах документальних перевірок".

Обмовимося, що законопроєкт поки пропонує запровадити такий статус лише на час воєнного стану. Але складається враження: "квиточки" для вступу до клубу — вже на касі. А конкуренція за право вступити до клубу призведе радше до маніпуляцій.

Ідею — штучно виділити групу бізнесів, на яку буде менший тиск правоохоронних органів, — розкритикували експерти. Особливо критерії доброчесності, які пропонують встановити для "Клубу білого бізнесу". За підрахунками Мирослава Лаби, фахівця з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, "95% бізнесу не зможуть досягти встановлених критеріїв доброчесності і автоматично підпадатимуть у категорію потенційних порушників, не членів "Клубу білого бізнесу".

"Розділяти бізнес за будь-якими критеріями — велика помилка. Лише суд має право визначати, який бізнес є доброчесним, а який ні, — наголошує підприємець та керівник проєкту "Голос Громадянського суспільства" Андрій Длігач. — Держава має сприяти розвитку бізнесу, а не вводити штучні обмеження і розділення. Чому компанія, в якій нижчі зарплати, є недоброчесною? Чому держава має брати на себе право вказувати бізнесу, яка в нього має бути бізнес-модель чи конкурентна перевага?"

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук вважає: щоб змінити ситуацію з податковими перевірками, доцільно створювати не "Клуб білого бізнесу" для обраних, а вирівнювати поле гри для усіх підприємців.

"Такий закон насправді допоможе законсервувати поточну податкову систему", — резюмує старший економіст CASE-Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи Володимир Дубровський.

"У разі прийняття народними депутатами цього законопроекту, у Податковому кодексі України буде "зацементовано" презумпцію винуватості біля 90% бізнесу та статус "ризикового" платника податків", — вважає Мирослав Лаба.

Насправді статус і привілеї у потенційних членів "Клубу білого бізнесу" досить примарні: досвідчений податковий інспектор завжди може знайти, до чого причепитися в поданому фінансового звіті. І тоді виключенням з членів клубу податківці не обмежаться. І жоден комплаєнс-менеджер не убереже від візиту силовиків з "масками-шоу".

"Створення "Клубу білого бізнесу" створить ще більшу сегрегацію підприємців, нові корупційні схеми, та головне – послабить позиції бізнесу у боротьбі за цивілізовані податкові відносини", — вважає Володимир Дубровський.

"Ідея пана Гетманцева нищить малий і середній бізнес України і спричиняє конфлікти між бізнесами. А розсварити бізнес в Україні — це зробити послугу ворогові", — підтримує Андрій Длігач.

18 червня Верховна Рада ухвалила загалом закон №11084 про особливості податкового адміністрування під час воєнного стану — так званий закон про "Клуб білого бізнесу". Депутати підтримали правку Гетманцева. Вона рекомендує Кабміну внести зміни до Порядку бронювання військовозобов'язаних і ввести автоматичне бронювання платникам податків, включеним до "Клубу білого бізнесу". Частка заброньованих – до 25% військовозобов'язаних.

Довідка. Члени "Клубу білого бізнесу" отримують відсутність планових перевірок, індивідуальні податкові консультації, власного комплаєнс-менеджера (чи податкову няню?), дані про податкові ризики та консультацію щодо усунення таких ризиків.