Картку заблокували через штраф ТЦК, про який ви не знали: як повернути доступ до грошей

Штраф від ТЦК можна отримати без візиту до військкомату, а дізнатися про нього вже після того, як банк заблокував картку. "Телеграф" з'ясував, коли ТЦК може розглянути справу без людини, хто насправді арештовує рахунки та як скасувати незаконне стягнення.

Штраф до 25,5 тисячі гривень без вас: що дозволяє закон

Для громадян штраф за порушення військового обліку становить від 17 000 до 25 500 гривень. У ексклюзивному коментарі "Телеграфу" адвокат Ілля Колесник пояснює, що штрафи можуть накладати без особистої присутності: "Відповідно до статті 258 КУпАП, у визначених законом випадках протокол про адміністративне правопорушення не складається", — зазначає він. Окремо стаття 279-9 КУпАП передбачає особливий порядок розгляду деяких справ за відсутності особи, але лише за умов, які прописані в законі.

Що це за умови, уточнюють юристи компанії INSEININ. За цією статтею справу без людини розглядають, якщо вона сама подала заяву про визнання порушення і погодилася на розгляд без неї. Заяву можна подати особисто або через електронний кабінет. Після цього ТЦК має три дні, щоб винести постанову.

Проте навіть за відсутності людини процедуру обійти не можна. "Відсутність людини під час розгляду справи не означає, що ТЦК може ігнорувати встановлену процедуру. Має існувати належна правова підстава для притягнення до відповідальності, а постанова повинна відповідати вимогам законодавства", — наголошує Ілля Колесник.

Картку блокує не ТЦК: як штраф потрапляє до банку

Нерідко людина бачить, що картка заблокована, і лише тоді дізнається про штраф. Хто за цим стоїть, пояснює Колесник: "Рахунок зазвичай арештовує не сам ТЦК, а державний або приватний виконавець у межах виконавчого провадження на підставі відповідного виконавчого документа".

Між постановою і блокуванням є кілька етапів:

1. ТЦК фіксує порушення й виносить постанову зі штрафом. Без неї арешт рахунку неможливий.
2. Після вручення постанови людина має 15 днів, щоб сплатити штраф або оскаржити рішення.
3. Якщо штраф не сплачено, постанову передають державному чи приватному виконавцю.
4. Виконавець відкриває провадження й може арештувати кошти боржника в межах суми стягнення.
5. Банки отримують постанову через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) і виконують її.

З 23 жовтня мають запрацювати нові правила. Виконавці через АСВП зможуть отримувати відомості про рахунки та електронні гаманці боржників і формувати документи на списання. Банки повинні відповідати на електронні запити виконавців упродовж години.

Дізналися про штраф у банку: що з'ясувати першим

Якщо про штраф людина дізналася лише після блокування картки, Колесник радить починати з документів: "Перший крок — з'ясувати, чи винесено постанову про штраф, коли саме її винесено, чи направляли її особі та чи відкрито виконавче провадження".

Виконавче провадження, за словами адвоката, можна перевірити через АСВП або Єдиний реєстр боржників. Окремо потрібно отримати копії постанови ТЦК і постанов виконавця.

Далі він радить розрізняти три речі. "Необхідно розрізняти дату винесення постанови, порядок її вручення або направлення та момент набрання нею законної сили", — пояснює Ілля Колесник. Закон не в кожному випадку вимагає вручення саме під підпис, уточнює адвокат. Проте від способу повідомлення залежать оцінка законності рішення і відлік строків оскарження.

Зарплатна картка під арештом: які гроші захищені

Окреме питання — арешт зарплатних рахунків і рахунків, на які надходять соціальні виплати. Адвокат застерігає: не всі кошти на рахунку захищені автоматично, хоча закон обмежує стягнення на певні види доходів. Тому потрібно "з'ясувати правовий режим коштів і документально підтвердити їхнє походження".

Якщо арешт накладено помилково, діяти треба через виконавця. "Необхідно звернутися до виконавця з підтверджувальними документами та, за потреби, оскаржити його дії", — радить Ілля Колесник.

Які саме документи подавати, роз'яснив Мін'юст. Щоб розблокувати поточний рахунок, виконавцю подають заяву про визначення рахунку для видаткових операцій. Для рахунків цільового призначення (пенсії, зарплата, соцвиплати, стипендії) потрібна заява про зняття арешту з довідками. Це може бути довідка банку про реквізити рахунку та довідка від роботодавця чи Пенсійного фонду.

Гроші вже списали: чи зупиняє скарга стягнення

Загальний строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, за словами Колесника, визначає стаття 289 КУпАП, і становить він десять днів. Для окремих категорій справ закон може містити спеціальні правила, тому редакцію норм потрібно перевіряти. Якщо строк пропущено з поважних причин, можна просити суд його поновити.

Подання скарги не завжди зупиняє стягнення. "Сам факт подання скарги не завжди автоматично зупиняє примусове стягнення", — попереджає Ілля Колесник. Тому, якщо виконавче провадження вже відкрито, потрібно паралельно оцінити підстави для оскарження постанови виконавця, звернутися до суду та вжити заходів для зупинення стягнення в порядку, який передбачає закон.

Якщо гроші вже списали, право на оскарження залишається. "Питання повернення коштів залежатиме від того, чи буде скасовано відповідне рішення, чи встановлять незаконність стягнення та який порядок відновлення порушених прав застосовний у конкретній ситуації", — каже адвокат.

Покроковий план: від копії постанови до скарги в суд

Алгоритм дій від Іллі Колесника:

1. Отримати постанову ТЦК. Встановити дату її винесення та перевірити, чи є докази повідомлення особи.
2. Перевірити виконавче провадження в АСВП та Єдиному реєстрі боржників. Взяти копії постанов виконавця.
3. Подати скаргу до суду за місцем проживання (стаття 288 КУпАП) з копією постанови та доказами порушень. Якщо строк пропущено, додати прохання про його поновлення.
4. Звернутися до виконавця із заявою про зняття арешту із захищених коштів, додавши довідки від банку, роботодавця чи Пенсійного фонду.
5. Оскаржити дії виконавця у суді, якщо він не знімає арешт, і просити зупинити стягнення.
6. Вимагати повернення коштів після скасування постанови.

Норми, на які спираються ці кроки:

• статті 210 та 210-1 КУпАП — відповідальність за порушення військового обліку;
• статті 258 і 279-9 КУпАП — випадки, коли протокол не складають або справу розглядають без особи;
• статті 288 та 289 КУпАП — порядок і десятиденний строк оскарження;
• Закон "Про виконавче провадження" — арешт коштів (стаття 56) і захист цільових коштів (стаття 52);
• Закон № 4833-IX — цифровізація виконавчого провадження, основні норми діють з 23 жовтня 2026 року.

Наприкінці адвокат радить не обмежуватися зверненням до банку: "Потрібно отримати всі документи, встановити дати винесення та направлення постанов, перевірити виконавче провадження й оперативно визначити правильний спосіб оскарження. Саме від цих обставин залежить, чи вдасться скасувати штраф, зняти арешт і повернути вже стягнуті кошти", — підсумовує Ілля Колесник.