"Історичний" паркінг на Старокиївській горі: що не так з новою ідеєю Кличка і хто на ній хоче заробити?

У чиновників КМДА, депутатів Київради та самого мера Віталія Кличка, схоже, є своєрідний будівельний фетиш – паркінги. Їх у Києві хочуть будувати чимало і в найбільш несподіваних місцях. Але часом вибір цих місць викликає, м’яко кажучи, подив.

Саме такою, дуже дивною, виглядає наразі ідея побудувати величезний підземний паркінг на 320 авто в історичному центрі Києва — на Старокиївській горі. Процедура затвердження відповідного детального плану територій (ДПТ) вже відбулася на земельній комісії Київради 13 листопада. Паркінг хочуть будувати попри те, що під’їзд до нього обмежений, а вибрана під нього територія захищена відразу декількома охоронними статусами, зокрема, загальнонаціонального значення. Мінкульт, до чиєї компетенції належить погодження будь-якої забудови таких ділянок, вже відреагував, назвавши подібну забудову неприпустимою. Виступають проти забудови також і місцеві жителі та активісти – захисники київської історії.

"Телеграф" розбирався, що не так з ідеєю підземного паркінгу на Старокиївській горі під Пейзажною алеєю в Києві та що і хто може ховатися за непереборним потягом київської влади втулити паркінги де тільки можна.

Чому паркінги — це добре, але в Києві з їх будівництвом перманентні проблеми

Почати варто з банального: загалом паркінги такому перевантаженому автомобілями місту, як Київ, вкрай потрібні. Згідно з передвоєнними розрахунками КО "Інституту Генерального плану міста Києва", усього в Києві до 2028 року потрібно було б побудувати паркінги на 12 локаціях – переважно перехоплювальні, розташовані на в’їзді до міста та поблизу ключових пересадочних вузлів в районах станцій метро. Це виглядає цілком логічним, адже дозволяє розвантажити центр міста, обмеживши потоки транспорту з передмість столиці.

Але цікаво, що в переліку 12 визначених у 2021 році Інститутом Генплану локацій не було жодної згадки про будівництво паркінгу в історичній місцевості Києва – на Старокиївській горі. Як, до речі, не було там згадок і про будівництва паркінгів прямо на території водної зони озера Вирлиця чи на території історичного Китаєва.

Звідки ж тоді у київської влади беруться ідеї будувати їх саме в межах природоохоронних зон та унікальних з археологічного та історичного погляду місцевостей?

Пояснення може бути наступним: здебільшого за часів Омельченка та Черновецького ділянки на цих територіях виділялися (часом – сумнівним способом) "своїм" фірмам під майбутню комерційну забудову. Але останніми роками, коли гайки у цій сфері все-таки дещо прикрутили, забудовникам доводиться шукати можливість якось "продати" громадськості обґрунтування такого будівництва. І теперішня київська влада, на яку, як відомо, забудовники мають чималий вплив, схоже, знайшла вихід – виправдовувати будівництво паркінгів "суспільною необхідністю" і "вирішенням транспортних проблем".

При цьому максимально замовчується, що зазвичай до паркінгів відразу або у перспективі іде "невеличкий додаток" — офісна будівля у кілька поверхів чи навіть ТРЦ. Наприклад, в історії з забудовою озера Вирлиця так і було – будівництво гігантського торгівельно-розважального центру намагалися виправдати, серед іншого, необхідністю будівництва паркінгу, начебто для убезпечення району від транспортного колапсу. Зрештою, озеро вдалося врятувати від забудови, але не відомо, чи надовго. Цілком можливо, що є свій "комерційний інтерес" і в історії з паркінгом на Старокиївській горі.

Що таке Старокиївська гора і чи дозволений та потрібний там паркінг

Старокиївська гора – одна з найдавніших частин Києва, місце становлення княжої державності де "знаходиться унікальний комплекс археологічних пам’яток різних епох", зазначає сайт Національного музею історії України. За переказами, саме тут князь Кий заснував місто, назване його іменем, про що нагадує недавно встановлений пам'ятний знак – камінь із літописними словами "Звідси є пішла земля руська…". Наразі паркінг, який збираються будувати у Кличка, знаходитиметься недалеко від згаданого пам’ятного знаку.

Вибір місця під паркінг на Старокиївській горі, а саме території закинутих гаражів у Киянівському провулку, 13-21, викликає запитання вже з погляду логістики. Єдиний доступ автомобілів до цього паркінгу наразі можливий лише через цей самий Киянівський провулок, який є дуже вузьким. У деяких його місцях непросто розминутися кільком пішоходам, не те що автомобілям. При цьому можливість розширення провулка викликає великі питання у зв’язку з наявністю на його початку капітальних будівель по обидва боки.

Сам Киянівський провулок впирається у також не надто широкий Вознесенський узвіз, котрий, своєю чергою, у верхній частині виходить на вулицю Січових Стрільців (продовжує Велику Житомирську) неподалік Львівської площі. Кияни чудово знають, що відбувається у цьому районі в часи пік: у заторах можна стояти годинами. Як на ситуацію може вплинути поява додаткових кількасот автівок – питання риторичне.

"Це рішення (щодо затвердження ДПТ будівництва паркінгу на Старокиївській горі. – Ред.) – ганебне і цинічне. Воно шкодить місту… Це абсолютно непотрібна будівля, яка жодним чином не розв'яже проблеми з паркуванням, але знищить частину історії міста", — заявив під час обговорення ДПТ на земельній комісії Київради Олександр Гречко із ГО "Пасажири Києва", яка займається вивченням питань покращення транспортної інфраструктури столиці.

Окрім того, місце під паркінг, немов навмисне, вибране у частині досить нерівного схилу Старокиївської гори. Тобто будівництво (якщо його все-таки раптом дозволять) явно потребуватиме значних укріплювальних робіт і, вочевидь, витрати чималих коштів у час, коли в Україні йде війна.

Втім, дуже схоже, що все вищезгадане для ініціаторів цього будівництва — лише "незначні технічні деталі", які їх не надто не лякають. Можливо тому, що гроші на укріплення схилів завжди можна "правильно освоїти". А необхідність розширення Киянівського провулку може у майбутньому стати чудовим аргументом, щоби знести наявні будівлі та побудувати там щось інше, наприклад новий БЦ чи ТРЦ.

Водночас, згідно з офіційними даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, місце, вибране КМДА під будівництва паркінгу, знаходиться в межах кількох археологічних пам’яток: "Культурний шар міста Ярослава", "Копирів кінець", "Поселення та могильник на горі Дитинка" та "Історичний ландшафт київських гір". Як випливає із заяви Мінкульту, на вказану місцевість розповсюджується низка охоронних статусів, що затверджено відповідними урядовими рішеннями.

"Ця земельна ділянка розташована в Центральному історичному ареалі міста Києва (наказ МКІП від 02 серпня 2021 року № 599 "Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва"), впритул до буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра" (наказ Міністерства культури, молоді та спорту України від 31.01.2020 № 412), в межах Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", в межах охоронної (буферної) зони I, II, V категорій пам’ятки архітектури національного значення "Андріївська церква" (постанова Кабінету міністрів України від 30.08.2017 № 659, охоронний № 26071-Н; наказ Міністерства культури України від 10.02.2014 № 65), на території пам’ятки археології національного значення "Культурний шар "Міста Ярослава" (постанова Кабінету міністрів України від 03.09.2009 № 928, охоронний № 260028-Н)", — зазначають у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

Відтак у відомстві наголосили, що "збереження культурної спадщини є елементом національної безпеки", а "знищення пам’ятки археології національного значення заради побудови підземного паркінгу на Старокиївській горі є неприпустимим".

У КМДА, куди "Телеграф" звернувся по коментар щодо можливості будівництва паркінгу на Старокиївській горі, схоже, дещо інша думка.

"Згідно з ст. 14-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на територію пам’яток археології не розповсюджується заборона нового будівництва. Для таких територій законом встановлено, що земляні роботи на території пам’ятки проводяться виключно за умови проведення попередніх археологічних розвідок, що передбачено містобудівними умовами і обмеженнями для зазначеної земельної ділянки згідно матеріалів проєкту детального плану території. Затверджені відповідною науково-проєктною документацією зон охорони пам’яток і заповідника режими використання цієї території також передбачають можливість розміщення в її межах об’єктів нового будівництва", — йдеться у відповіді Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

Депутатка Київради від "Слуги народу" Євгенія Кулеба своєю чергою вважає, що, по суті, деякі зі згаданих Мінкультом охоронних статусів означають, що місто взагалі не може вести там жодних робіт.

"Наразі Марина Соловйова, керівниця департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який погодив це скандальне будівництво, розповідає, що археологи там будуть щось розривати та перевіряти. Вони не мають права щось там копати, навіть для перевірки! Це недоторканна територія з відповідними охоронними статусами, про які нещодавно нагадав Мінкульт", — розповіла Євгенія Кулеба в коментарі "Телеграфу".

Громадськість погодила? Чи це була не громадськість?

Під час засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, де затверджували ДПТ щодо будівництва паркінгу, привернули до себе увагу кілька деталей.

По-перше, як Тетяна Зайченко, заступниця директора містобудівного Департаменту КМДА, намагалася переконати присутніх, що проєкт пройшов погодження громадськістю через проведення відповідних громадських слухань з дотриманням усіх відповідних процедур.

"Є певна процедура інформування громадськості. І вона дотримана. Вся громадськість була поінформована. Ми намагаємося на громадські слухання залучити якомога більшу кількість людей. В тому числі й депутатів", — заявила Тетяна Зайченко.

Все б добре, але взагалі-то "воля громадськості" зазвичай є одним з тих "аргументів", яким дуже часто намагаються маніпулювати, аби виправдати незаконне будівництво в Києві. При цьому у ролі "громадськості" нерідко виступають "свої" активісти. Наприклад у згаданому вище випадку із планами забудови Вирлиці була навіть створена ціла фейкова, як вважають захисники озера, громадська організація, що просувала відповідні наративи. Дуже схоже, що аналогічна ситуація зараз спостерігається і з проєктом паркінгу під Пейзажною алеєю.

На відео "громадських слухань" по паркінгу, які пройшли 22 жовтня, навіть неозброєним оком помітно, що люди, які на них прийшли, явно не до кінця розуміють, чому їх, власне, зібрали. Частина уткнулася у смартфони, частина ледве не спить. Жодної активності, жодної притомної участі в обговоренні. У результаті – єдине поставлене запитання від так званої "громадськості". Та й то його зміст абсолютно неможливо розібрати через абсолютно спотворений (чи не навмисно?) запис заходу.

"Це все дуже просто пояснюється. Учасники цих так званих громадських слухань – ряджені. Від знайомої з ситуацією людини мені відомо, що 80% цих людей – це двірники та працівники, які облаштовують Воздвиженку. Їх переодягли й відправили на громадські слухання. Тобто, що робить мер і його банда, інакше, вибачте, я не назву? Вони підміняють справжню участь громадян у прийнятті рішень на рівні міста – фейком. Вони знали, що якщо запросять людей, які там живуть і мають свою думку, свої аргументи, то вони б ніколи не проголосували за цей ДПТ", — вважає Євгенія Кулеба.

Про те, що жодного притомного інформування громадськості про плани будувати паркінг не було, заявила під час засідання земельної комісії Київради продюсерка і режисерка Ганна Яценко, що мешкає на вулиці Велика Житомирська. За її словами, окрім знищення історичної місцевості, будівництво паркінгу несе ще й цілком реальну загрозу обвалу будівель, розташованих над місцем будівництва. У зв’язку з цим, за її словами, реальна громадськість наразі буде вимагати перегляду цієї ідеї.

"Я щодня згори бачу гаражі, де ви хочете будувати. Якби там зробили зелені насадження, як, наприклад, парк "Наталка" на Оболоні, ніхто не був би проти. Але у нас ніхто не запитав… Я дізналася про оцю от реконструкцію Пейзажної алеї з сюжету "1+1"… У результаті ми, ті, хто живе згори, просто сповземо вниз. Адже там проходять річки, вбудовані в дренажну систему. І ви про це знаєте. Але для вас це не має значення. Як і те, що це пам’ятка архітектури, археології. І тому я прошу не голосувати за це незаконне і злочинне рішення", — заявила Яценко, звертаючись до ініціаторів проєкту та членів земельної комісії.

"Телеграф" зі свого боку провів експрес-опитування на Воздвиженці та Пейзажній алеї і виявив, що жоден з опитаних не чув про якісь громадські обговорення питання паркінгу. Деякі з мешканців району дізналися про ідею будівництва вже після того, як інформація про це з’явилася у ЗМІ та соцмережах. Переважна більшість при цьому висловилась проти будівництва паркінгу конкретно в цьому районі.

"Про будівництво паркінгу дізналася випадково з соцмереж, після того, як це питання набуло розголосу. Моя думка – це жах. Це нищення як історичної пам’яті, так і екосистеми, яка тут на Старокиївській горі, Пейзажній алеї, вже склалася за останні роки. Я маю на увазі, що це може знищити статус улюбленої зони відпочинку киян і справжнього куточка природи, яким сьогодні є це місце", — розповіла "Телеграфу" мешканка Львівської площі на ім’я Тетяна.

Друга деталь – це нібито звернення за погодженням проєкту будівництва паркінгу до Мінкульту, у чому намагалася переконати присутніх головний архітектор проєкту Любов Апостолова-Сосса.

Виявилося, що такого звернення, а тим більше погодження, не було — "Київгенплан" просто написав листа з прохання уточнити статус місцевості, а потім спробував видати це за погодження. Інформацію про це озвучили депутати, присутні на засіданні комісії.

До речі, 14 листопада КМДА оприлюднила новину, де, очевидно після розголосу, яке набуло питання будівництва паркінгу, спробувала виправдати цей проєкт. Мовляв, це не стільки будівництво паркінгу, скільки наведення порядку зі старими гаражами радянських часів та проєкт нового укриття.

"Наразі територія, де планується зведення укриття та паркінгу, не належить до паркової зони і ще за радянського періоду була забудована гаражними боксами з підпірними стінами. Ці конструкції здебільшого зведені самочинно, тобто без відповідної проєктної документації та будь-яких археологічних досліджень. <…> Місто суворо дотримуватиметься вимог пам’яткоохоронного законодавства під час реалізації проєкту Детального плану територій. Зокрема, до початку робіт будуть проведені археологічні дослідження відповідно до Закону України "Про охорону археологічної спадщини". Крім того, проєктна документація буде направлена на погодження до органів охорони культурної спадщини", — йдеться, зокрема в новині.

Що ж, побачимо, що на це відповість Мінкульт, коли йому на погодження прийдуть (і якщо все-таки прийдуть) відповідні документи.

В чиїх інтересах може бути будівництво паркінгу на Старокиївській горі

Реалії київського будівництва вже давно доводять: чим абсурдніший і скандальніший проєкт, тим більша ймовірність, що за ним можуть стояти чиїсь дуже значні фінансові інтереси. Відтак, наразі існує кілька версій щодо справжніх замовників та бенефіціарів будівництва паркінгу на Старокиївській горі.

Одна з версій пов’язана із фірмою, якій наразі належить ділянка, де збираються будувати паркінг, ТОВ "Фундація "Якісне житло".

Формально ця фірма через ТОВ "Будресурс" та ТОВ "Бридж плюс" належить такому собі Глуханюку Володимиру Михайловичу. На якого, окрім ТОВ "Фундація "Якісне житло", записана ще низка активів – будівельних фірм, логістичних компаній, добувних підприємств.

Втім, найімовірніше, що Глуханюк може бути лише номінальним власником. ТОВ "Фундація "Якісне житло" вже потрапляло у поле зору "Телеграфу" через інший скандальний проєкт забудови на Воздвиженці – на території землі для Академії гончарного мистецтва. До речі, зовсім неподалік від запланованого будівництва паркінгу.

Тоді "Телеграф" встановив, що ТОВ "Фундація "Якісне житло" має дуже цікаві зв’язки з ПАТ трест "Київміськбуд-1 імені М. П. Загороднього": компанії пов’язані спільними юридичними адресами, спільним менеджментом, навіть спільною землею. Так, свого часу "Київміськбуд-1" отримав у оренду 13 земельних ділянок у столиці сумарною площею близько 6 га. І вся ця земля у 2012 році опинилася в оренді у ТОВ "Фундація "Якісне житло". Серед них, до речі, і ділянка, де зараз хочуть будувати паркінг.

Своєю чергою ПАТ трест "Київміськбуд-1 імені М. П. Загороднього" пов’язують з ім’ям Олексія Омельяненка, який з 2003 року був там головою наглядової ради та почесним президентом.

Прізвище колишнього регіонала Омельяненка відоме за низкою скандалів, серед яких звинувачення у розкраданні 100 млн грн у вигляді фіктивного кредиту з "Укргазбанку", махінації з нерухомістю на київській Оболоні тощо. Омельяненко також відомий своїм активним спонсорством Московського патріархату. Свого часу він створив громадську організацію "День Хрещення Русі" та жертвував значні суми на розвиток проросійської церкви. Наразі також активно займається благодійністю, допомагає українським військовим.

Існує також версія, що скандальний паркінг – це особистий проєкт Віталія Кличка. Нею з "Телеграфом" поділилася Євгенія Кулеба, зазначивши що причина виключно в особистих амбіціях мера.

"Це особиста мрія мера Кличка. Декілька років тому у нього була схожа ідея — побудувати паркінг під Михайлівською площею, проти якої повстало все місто. Тепер у нього нова "геніальна" ідея – він хоче знищити пам’ятку археології. У Кличка в цьому випадку, на жаль, включився боксер – йому треба перемогти, попри все: попри здоровий глузд, попри Мінкульт, попри інтереси людей", — зазначила Кулеба у коментарі "Телеграфу".

Не виключений і третій, так би мовити, "комерційний" варіант цієї історії. Річ у тім, що ДПТ будівництва паркінгу включає у тому числі реконструкцію Киянівського провулка, а також деяких будівель, які там знаходяться. У цьому контексті головний архітектор проєкту вже обмовилася про появу нової споруди, висотою 5 поверхів (і це, зауважте, для "підземного паркінгу"). Цілком достатньо, погодьтеся, для нового БЦ чи навіть ТРЦ, який "чисто випадково" раптом може вилізти над паркінгом.

Євгенія ж Кулеба зауважила, що на території, що охоплюється ДПТ, вже є одна офісна будівля з дивним статусом – вона з’явилася в той час, коли Мінкульт з огляду на історичність території просто не мав право погоджувати нове будівництво.

"Там на території незаконно побудований офісний центр. На землі з таким статусом Мінкульт ніколи б не погодив подібне будівництво. І скоріше за все, цим ДПТ вони в тому числі хочуть легалізувати й добудувати оцей офісний центр. Недарма вони там додають поверховість. Це може бути глобальна схема, яка має дуже багато корупційних складових", — вважає Кулеба.

Чи є шанси зупинити забудову історичної місцевості?

Судячи з розвитку подій, проєкт рішення про будівництво паркінгу на Старокиївській горі може бути винесено на сесію Київської міської ради вже найближчим часом — 21 листопада. І шансів, що за нього раптом не проголосують, небагато.

Запобіжником для того, аби все в цій ситуації відбувалося в законний спосіб, може стати широкий розголос та активна позиція киян. Лишаються також певні юридичні інструменти, на кшталт звернення до прокуратури чи інших правоохоронних органів через можливе порушення законодавства про захист історичної та археологічної спадщини. Наразі "Телеграфу" відомо, що такі звернення готують низка громадських організацій та народних депутатів, а від депутатів СН у Київраді відповідну заяву вже навіть подано.

Можливо також, що на ситуацію певним чином вплине позиція Мінкульту та депутатів деяких фракцій Київради, тієї ж "Слуги народу", позиція яких, як відомо, є переважно антагоністичною позиції мера Віталія Кличка у значній кількості питань.

"Телеграф" звернувся із запитом до КМДА з проханням прокоментувати питання доцільності будівництва паркінгу на Старокиївській горі, необхідність погодження відповідної містобудівної документації з Мінкультом, вартості проєкту. На момент публікації матеріалу відповіді не надійшло, але в пресслужбі пообіцяли обов’язково відреагувати на запит.

Ми уважно слідкуватимемо за розвитком подій навколо забудови Старокиївської гори та інформуватимемо наших читачів. Не перемикайтеся.