Психоневрологічний санаторій поруч з центром Києва горить не просто так: "Телеграф" розібрався, кому це може бути вигідно

Останніми місяцями кілька разів горів колишній психоневрологічний санаторій "Салют" майже у центрі Києва. Місцеві припускають, що пожежі могли бути не випадковими.

"Телеграф" зібрав відомі факти про цей об'єкт і з'ясував, хто може бути зацікавленим в нищенні історичних пам’яток.

Інвестор з політичними зв'язками та шлейфом скандалів

У Шевченківському районі Києва, неподалік Обсерваторної гірки, розташована зелена зона, де колись працював спеціалізований санаторій "Салют". Заклад приймав дітей із психоневрологічними захворюваннями та складався з кількох корпусів загальною площею близько 3450 квадратних метрів.

Дві з шести будівель санаторію мають історичну цінність.

• Одна з них — колишній маєток Володимира Орловського, художника-пейзажиста, академіка та співзасновника Київського художнього училища.
• Друга — флігель, у якому свого часу мешкав живописець Микола Пимоненко, відомий тим, що разом із Михайлом Врубелем брав участь у розписі Кирилівської церкви.

Санаторій "Салют" офіційно припинив роботу понад десять років тому. У 2007 році Київська міська рада задумала перенести санаторій з історичної ділянки на вулиці Гоголівській, 26-28 на вулицю Гамарника (сучасна назва Квітки Цісик). А звільнені площі віддати ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив". Фірма за це мала вкласти кошти у відновлення та модернізацію іншого санаторного закладу "Ялинка" (Пуща-Водиця, 7-ма лінія). Відповідні умови були прописані в інвестиційному договорі № 7‑ІД/2007 від 25 жовтня 2007 року.

За даними YouControl, в засновниках ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив" два закритих недиверсифікованих венчурних корпоративних інвестиційних фондів "Октант" (входить до корпоративної групи родини Бесараб, яка працює у сфері нерухомості й має частку готелю Hilton) і "Локет" (частина корпоративної групи родини Омельченко) та дві приватні особи – Владислава Селюк (громадянка Австрії) та Олександр Старовойт.

Селюк і Старовойт є й кінцевими бенефіціарами фірми разом з Олександром Омельченком – нардепом IV скликання, що є сином ексдепутата та Київського міського голови Олександра Омельченка.

На каденцію Омельченка-старшого (1999-2006) як раз припадає низка скандалів з забудовою, зокрема, на Осокорках, де рішення щодо передачі землі неодноразово оскаржувалось активістами. Також під час перебування Омельченка-старшого на посаді мера ухвалювались рішення про передачу ділянок на території бази "Пуща Водиця" депутатам і посадовцям, що згодом стало предметом суспільної критики. Та й Омельченко-молодший відзначився зі скандальним будівництвом у Солом'янському парку столиці.

Ремонт та розрахунок з бюджетом розтягнувся на роки

У випадку із санаторієм "Салют" ТОВка, пов'язана із сином колишнього очільника Києва Омельченком, могла отримати нерухомість разом з 1,4 га землі практично в центрі столиці без конкурсу та необхідності платити за неї ринкову ціну. Фірма мала відремонтувати та збільшити "потужності" на 200 ліжок іншого соціального закладу – санаторію "Ялинка". Проте на всіх етапах – від процедури укладання інвестиційного договору й до передачі "Салюту" – у власність "Фонду розвитку будівельних ініціатив" – виникли питання як у громадськості, так й у правоохоронців, про що буде розказано нижче.

Перед підписанням інвестугоди не було отримано згоду Управління культурної спадщини КМДА, хоча Обсерваторна гірка й один з корпусів визнані пам'яткою історії. Крім того, інший структурний підрозділ адміністрації зобов'язався сприяти ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив" в оформленні земельної ділянки під санаторієм "Салют". Попри те, що рішення Київради №739/140 від 24 травня 2007 року цього не передбачало. Домовленість стосувалась тільки будівель та споруд соціального закладу. Про це йдеться у депутатському зверненні Ольги Балицької, датованому липнем 2016 року.

Ремонтні роботи у "Ялинці" мала бути завершені до кінця 2010 року, але згодом кінцева дата була перенесена аж на червень 2015. В документі також зазначено: "Фонд розвиток будівельних ініціатив" здійснив лише декілька дрібних покращень санаторного закладу й не передав їх Департаменту охорони здоров’я КМДА тощо. На початковому етапі не була проведена і незалежна оцінка будівель та споруд санаторію "Салют", що унеможливлювало порівняння реальних витрат інвестора з вартістю майна, яке він отримував на заміну.

Узгодження фінансових питань розтягнулось ще на кілька років.

• У 2017-му покращення в санаторії "Ялинка" були зафіксовані на рівні 31,1 млн гривень.
• В жовтні 2019 визначено, що майно "Салюту" коштує 46,7 млн гривень.
• У квітні 2020 року ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив" сплатив в бюджет Києва сплатив різницю в 11,3 млн гривень, як передбачалось інвестдоговором.

Судова тяганина та кримінал – справи затягнули й закрили?

Не тільки громадськість, а й правоохоронні органи мали претензії до інвестора. Зокрема, у 2009-2012 роках Київська міська прокуратура намагалась не допустити передачу санаторію "Салют" у власність ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив". Про це йдеться у відповіді на запит "Телеграфа".

• У 2009 році прокуратура заявляла протест по цьому об'єкту, що став частиною масштабної роботи щодо розслідування протиправних рішень Київської міської ради з виділення землі під корупційну забудову.
• У 2013-му міськрада цей протест відхилила.

Прокуратура також оскаржувала рішення через суд (справа № 5011-10/5416-2012), процес тривав кілька років.

• У першій та другій інстанціях – Господарському суді Києва та Київському апеляційному господарському суді – вердикт був на користь органу контролю.
• У вересні 2014 року Вищий господарський суд попередні рішення скасував та направив справу на новий розгляд.
• У лютому 2015 через закінчення строку давності прокуратура отримала відмову у задоволенні позову. "Крім того, на думку суду, при прийнятті зазначеного рішення Київської міської ради та укладенні інвестиційного договору не встановлено порушень вимог законодавства", – уточнили у Київській міській прокуратурі у відповіді на запит нашого видання.

Двічі оборудка із санаторієм "Салют" ставала предметом розслідування поліції. На початку 2016 кримінальне провадження відкривав Оболонський підрозділ Нацполу, а у червні того ж року – Шевченківський.

• У першому випадку виникла підозра щодо"можливих неправомірних дій службових осіб КМДА та ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив" під час укладання інвестиційного договору на реконструкцію дитячого санаторію "Салют". Йшлося про службове підроблення чи проступок (ст. 356 КК України).
• У другому – поліцейські запідозрили можливу розтрату грошових коштів (ч. 2 ст. 191 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 192 КК України).

Розслідування тривало 7 та 9 років відповідно й через відсутність складу злочину обидва провадження – одне у вересні 2023, друге – березні 2025 – були закриті.

Будівлі лишились під контролем інвестора, а земля?

Паралельно з цим ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив" не припиняв спроб лишити за собою будівлі санаторію "Салют". Наприклад, у розпал карантину через коронавірус – у травні 2020 – це питання розглядалось на комісії з питань власності Київської міської ради, про що повідомляла депутатка Ольга Балицька.

На її думку, за реалізацією інвестдоговору вбачалась схема, за якою "можна зробити ремонт на папері й отримати привабливу земельну ділянку у центрі Києва за значно заниженою ціною". А особливою нахабністю бізнесменів був той факт, що "санаторій "Салют" був чи не єдиним дитячим закладом охорони та профілактики здоров`я в центральній частині міста з вузькою спеціалізацією".

Менше ніж за рік – у лютому 2021 року – доля санаторію "Салют" вирішувалась у Верховному суді України. Представники територіальної громади не погодились з рішеннями нижчих інстанцій й намагались оскаржити законність та порядок передачі у власність ТОВ "Фонд будівельних ініціатив" соціального закладу. Рішення Великої палати ВС було не на користь позивачів. Чому їм відмовили? Ключові причини:

• Спір стосувався майнових питань (хто і як володіє нерухомим майном), а не класичного оскарження дій влади. Тобто йдеться про адміністративні, а цивільні відносини, відповідно був обраний неправильний спосіб судового захисту
• Київської міськради діяла в межах повноважень коли ухвалювала рішення й укладала інвестиційний договір.

При цьому суд не аналізував чи була угода з ТОВ "Фонд будівельних ініціатив" вигідна місту і чи реально фірма виконала зобов'язання. Проте судове рішення залишило будівлі санаторію "Салют" у сфері контролю інвестора.

Натомість поки земельна ділянка, на якій був розташований соціальний заклад, перебуває у комунальній власності. Раніше медіа з посиланням на відповідь Департаменту земельних ресурсів КМДА повідомляли: за "Салютом" обліковується земельна ділянка з кадастровим номером з кодом 91:187:0014 площею близько 1,38 га з невизначеним цільовим призначенням. Тільки у 2024 році була проведена інвентаризація земель і рішенням №08/231-1246/ПР від 28 серпня було затверджено технічну документацію із землеустрою.

Завдяки цьому основну санаторну територію – 1,27 га (кадастровий № 8000000000:91:187:0026) було віднесено до земель оздоровчого призначення, а ще 0,07 га (кадастровий № 8000000000:91:187:0028) – до земель історико-культурного призначення. Такий статус не передбачає житлової та комерційної забудови, у першій частині дозволено тільки будівництво закладів охорони здоров’я, у другому – капітальна забудова суттєво обмежена або навіть заборонена. Але інвестор може пропонувати зміну цільового призначення, адже "Салют" формально втратив статус санаторію.

Охорони нема, пожежі — є

Мешканці району, який межує з санаторною територією відзначають: поки жодної будівельної активності на ділянці не спостерігається. Натомість нерухомість і зелена зона поступово занепадають.

- З моменту підписання договору у 2007 році, фактично нічого тут інвестор не робив. Деякий час – з 2014 і до початку повномасштабки – в будівлях мешкали переселенці з Криму і зі Сходу. Але люди були змушені з’їхати, бо санаторій відрізали від опалення та електроенергія. І відтоді цей об'єкт пустує, не охороняється і не підтримується власником у належному стані, – розповіла в розмові з "Телеграфом" голова ГО "Ю-Київ" Анастасія Глущенко.

Натомість за збігом обставин вже кілька разів за останні місяці на території "Салюту" вирували пожежі. Останні займання – мали фатальні наслідки для колишнього маєтку художника Орловського та флігеля ще одного митця – Пимоненка.

- Обидві будівлі були сильно пошкоджені під час пожеж у листопаді, а вони виникали 3, 5 та 10 числа. Займання були настільки сильними, що пожежники були змушені знімати дах, вибивати вікна. Що не знищив вогонь, було залито водою. Враховуючи, що територія заліснена, навколо є інші будівлі, все це могло мати значні наслідки. ДСНС, на щастя, це попередило. Але питання ставлення міста до історії, до постатей видатних художників, – відзначає Анастасія.

Ще влітку активісти, зокрема звертались до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Отримали відповідь, що власнику надіслано припис "з відповідними пам'яткоохоронними вимогами". Чи відреагує на нього фірма, сумнівно, адже з 2007 року вона навіть не підписала охоронний договір на об'єкт. І за це теж влада не наклала на ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив" жодних санкцій. Та й вести комунікацію намагається, надсилаючи листи на юридичну адресу — вул. Гоголівська, 26-28, де знаходяться тільки зруйновані будівлі.

- "Люди власника" періодично з'являються, закривають ворота після ДСНС, зрізають зелені насадження і навіть встановили наприкінці листопада камери відеоспостереження. Не зрозуміло, на що розраховує власник, адже і територія "Салюту" і Обсерваторна гірка, до якої вона належить, не підлягає забудові. Це, звісно, якщо ми живемо в ідеальному світі й всі дотримуються норм закону. Але по факту, землі тут поділені й періодично виникають скандали навколо спроб розпочати роботи, – резюмує керівниця ГО "Ю-Київ".

"Телеграф" й надалі слідкуватиме за ситуацією навколо санаторію "Салют", адже наразі цінні історичні будівлі майже знищені, земля проінвентаризована і наступним кроком може стати запит на зміну цільового призначення з прицілом на будівництво.

Як повідомляв "Телеграф", у Києві бізнес масово переїжджає з МАФів на перші поверхи багатоповерхівок. Проти цього протестують мешканці житлових будинків, а експерти застерігають про потенційну небезпеку перебудови.