"Туалетні схеми" у Києві: столиця втрачає гроші через великий скандал
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 1910
Робота земельної комісії Київради після корупційного скандалу не відновлена, рішень заявники чекають роками
Попри гучні заяви про сотні "туалетних схем" та корупцію в земельній сфері майже за рік Київська міська рада не спромоглась скасувати жодного сумнівного рішення. Натомість так й не відновила роботу профільна комісія, а й сесійній залі не розглядаються документи, які чекають черги роками. Представники громадськості впевнені: розгляд земельних питань в столиці необхідно і можна розблокувати.
На цьому в бліц-інтерв’ю "Телеграфу" наголосив Геннадій Кривошея – голова громадської ради при Київській міській державній адміністрації.
Замість депутатів Київради "помилки" виправляє прокуратура
- На початку року розгорівся корупційний земельний скандал у столиці, коли НАБУ та САП провели операцію "Чисте місто". Представники влади, зокрема, Тимур Ткаченко заявляв "про сотні, якщо не тисячі" прикладів т.зв. туалетних схем. Скільки відтоді рішень було скасовано?
- З того моменту Київська рада не скасувала жодного свого рішення, на яких ґрунтувались ці "туалетні схеми" (корупційна практика отримання земельної ділянки значної площі на підставі права власності на нерухомість на кшталт гаражів, вбиралень, сміттєзбірників або уявних будівель — Авт.), не розривала договорів оренди тощо. Була спроба розглянути кілька таких питань на засіданні комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, яка збиралась у квітні за пропозицією Володимира Бондаренка – ще на той момент секретаря Київської міськради. Але тоді депутати проголосували лише за кілька проєктів і на цьому все.
Натомість на сайті Київської міської ради зареєстровано до 40 проєктів щодо скасування рішень щодо земельних ділянок, які фігурували в розслідуваннях. Але вони також не розглянуті. При цьому прокуратура в судовому порядку скасовує реєстрації права власності на споруди, під які оформлювалась земля. Як, наприклад, у випадку із кварталом Добровольського, де під звичайний сміттєзбірник депутати погодили виділення земельної ділянки значно більшої площі з прицілом на будівництво багатоповерхівки. Тим самим є підстави у міськради скасовувати рішення, але цього не робиться.
Або прокуратура через суд добивається визнання незаконним та скасування рішень Київради. Як було з ділянкою по вулиці Героїв Севастополя 23-В (сучасна назва вулиці Академіка Шалімова), де під фіктивне майно — кіоск — відвели 1 гектар землі під будівництво багатоповерхівки.
Кадровий глухий кут — голова є, але робота комісії паралізована
- Земельна комісія не збирається через відсутність голови? За цей час підібрана кандидатура на заміну Михайлу Терентьєву, якого НАБУ і САП підозрює в корупції?
- Михайло Терентьєв лишається як депутатом, так й головою земельної комісії. Він намагався, наскільки мені відомо, скликати комісію, пропонував депутатам подавати свої пропозиції щодо питань, які необхідно розглянути. Але цього не відбулось.
Стосовно кандидатур на посаду голови, наразі фактично обговорення у Київський міській раді призупинені. Є якісь кулуарні розмови, та наскільки відомо, мер не готовий повертатися до цього питання. Принаймні така інформація була тиждень тому. Але комісія дає тільки попередні висновки та рекомендації по проєктам, а рішення надавати в оренду чи постійне користування земельні ділянки тощо ухвалює виключно Київська міська рада за своїх засіданнях. І говорити сьогодні, що винна тільки комісія та корупційний скандал (хоча він, звісно, зіграв роль) в тому, що цього не відбувається, буде не до кінця вірно. Тут відповідальність міського голови, який може виносити питання на розгляд сесії, так само як і депутатів, причому всіх фракцій. Тим паче, що буди ухвалені антикорупційні земельні правила, які були розроблені депутатами.
- Тобто майже рік земельні питання в Києві не розглядаються? Існує можливість запустити роботу комісії, наприклад, якщо голова через певні причини немає можливості/бажання брати участь у засіданнях?
- Так, на вимогу не менше однієї третини членів постійної депутатської комісії може бути скликане засідання. Як раз наприкінці жовтня 13 депутатів ініціювали його проведення аби розглянути фінансовий аспект, а саме надходження від плати за землю, земельного податку та продажу землі. Це важливо, тому що у нас з цим є проблеми, хтось з бізнесменів не сплачує за користування земельною ділянкою взагалі, або сплачує податок, але не вносить оренду плату, або платить по старій ціні, бо має договір, наприклад 2007 року. Відповідно, всі ці питання потребують розгляду й ухвалення рішень. Та жоден депутат в призначений час не з'явився і фактично за рік й не було проведено жодного (!) результативного засідання земельної комісії!
Громадськість привернула увагу до спірних питань, без розгляду лишились всі
- З тими проєктами рішень, які були погоджені земельною комісією до скандалу, яка ситуація? Міська рада їх розглядає?
- На сесію можна було винести ті питання, які лежать без руху роками. Більш ніж шість місяців тому була спроба включити до порядку денного близько 600 земельних питань. Деякі з них, на наш погляд, могли стосуватися "туалетних схем", про що ми почали публічно говорити. Наприклад, у нас виниклі сумніви по ділянці на вулиці Лобановського, 190, яку передали в оренду приватній фірмі, хоча за даними Мінкульта, вона розташована в історичному ареалі міста. Наразі там звалище шин, й до того ж зареєстровано кілька проєктів рішень по землі під розташованим навколо недобудованими й закинутими будівлями.
Ще один приклад – передача в оренду ТОВ "Гулівер" ділянки на Печерську, за адресою вулиця Василя Тютюнника, 5 (літ. 1-Б). Підстава – незаконне право власності на сміттєзбірник, є рішення суду про його витребування, винесене ще у 2019 році. Воно досі не виконано.
Крім того, у Подільському районі компанії "Кейпмен лімітед" планували надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення ділянки по вулиці Притисько-Микільській, 5 в оренду під будівництва й обслуговування об'єктів ринкової інфраструктури. В документах була відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника, а сусідня ділянка фігурувала в розслідуванні НАБУ.
Тобто ми зробили акцент на певних ризикованих "точках", які потребували уваги депутатів. Натомість позиція міського голови була така: взагалі зняти всі земельні питання.
Пересічні громадяни та бізнес в невідомості, бюджет втрачає кошти
- Якщо не брати до уваги сумнівні бізнесові історії, розв'язання земельних питань потребують й пересічні громадяни. Як на них відображається зволікання з розглядом?
- Це можуть бути люди, які мають власні приватні будинки. Вони вже розробили проєкти землеустрою, подали весь пакет документів до міської ради ще у 2022-2023 роках й чекають, дадуть чи ні дозвіл на оформлення права власності. Але депутати не розглядають питання. Можна, звісно, подати позов до суду, але це на роки.
Або ще такий приклад – є кафетерій у Подільському районі, розташованій в одноповерховій будівлі радянських часів. Проєкт рішення по землі під цим об'єктом зареєстрований ще у 2018 році, комісія погодила його. Приходила власниця, виступала і говорила, що кілька років добивається рішення, ми її намагалися відстояти, але в порядок денний сесії проєкт так і не включили. І такі випадки в тому числі втрати для бюджету. Тож на наш погляд, необхідно повертатися до розгляду земельних питань. Можливо, навіть включати до порядку денного якісь скандальні. Вийти прямо на сесію і сказати: "Депутати, по цьому питанню є такі-то проблеми, вирішуйте".
- Що б це сталося, це в першу чергу має бути політична воля міського голови, депутатів?
- Я вважаю, в першу чергу міського голови, в другу – це має бути позиція голів фракцій, адже без погодження з ними мер не зможе включити питання до порядку денного. Саме тому я кажу, що це спільна відповідальність. На мій погляд, Київська міська рада наразі може спокійно починати розглядати земельні питання, в тому числі ті, за якими вони хотіли скасувати рішення, що фігурують в корупційному скандалі. І рухатися далі.
Як повідомляв "Телеграф", у Києві забудовники використовують ще одну схему за прикладом кейсу "будинок Білозір", коли на ділянці у приватному секторі починають зводити багатоповерхівки.