1,8 млрд на рівному місці: як "Енергоатом" продав електроенергію за 38 хвилин до подорожчання

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Наприкінці жовтня 2026 року "Енергоатом" продав електроенергію на перші десять днів листопада за середньозваженою ціною 5313,78 грн за МВт·год. Наступного дня ринкова ціна зросла на 82,8%. За оцінкою голови енергетичного комітету Верховної Ради Андрія Геруса, різниця між виручкою держкомпанії та можливим доходом від продажу становить близько 1,8 млрд грн.

Про обставини торгів розповів народний депутат Ярослав Железняк на каналі "Залізний нардеп". Він порівняв жовтневий аукціон із січневим продажем електроенергії перед різким підвищенням граничних цін і зажадав відреагувати на дії "Енергоатом-Трейдінгу".

Що сталося за 38 хвилин після аукціону

За хронологією, яку виклав Железняк, 26 жовтня в Міненерго відбулася закрита нарада про торгову стратегію "Енергоатому", підвищення цін на ринку "на добу вперед" та відкриття денного експорту. Серед учасників були державні компанії, регулятор та представник приватного трейдера групи ДТЕК. За словами депутата, державного трейдера ЕКУ та "Нафтогазу" на нараду не запросили.

Наступного дня "Енергоатом-Трейдінг" виставив на продаж 2000 МВт базової потужності на перші десять днів листопада. Українська енергетична біржа повідомила, що 27 жовтня весь обсяг – 480 000 МВт·год – продали за середньозваженою ціною 5 313,78 грн/МВт·год. На першому етапі уклали 130 угод та визначили 69 переможців.

Нардеп стверджує, що торги завершилися о 13:02, а про нові високі ціни ринок дізнався о 13:40 – через 38 хвилин. Вже 28 жовтня ціна зросла на 82,8%. За розрахунками депутата, з 1 по 6 листопада середня ринкова вартість становила 9 098 грн/МВт·год – приблизно на 71% вище за ціну жовтневого продажу.

Железняк також навів позицію найбільшого покупця. Компанія вважає звинувачення безпідставними, а набутий обсяг – відповідним звичайним потребам. За її даними, закупівельна ціна була на 1,7% вищою від середньої ціни решти учасників аукціону, а частка "Енергоатому" у закупівлях з початку 2026 року становила 3%.

Чому Железняк порівнює торги з січневими

За словами депутата, 14 січня 2026 року в Офісі президента відбулася нарада про прайс-кепи – граничні ціни на ринку електроенергії. Того ж дня "Енергоатом" продав 2100 МВт. 16 січня регулятор підвищив цінові обмеження на 82,5%.

Постановою № 70 від 16 січня 2026 року НКРЕКУ встановила з 17 січня максимальну ціну на ринку "на добу вперед" та внутрішньодобовий ринок на рівні 15 000 грн/МВт·год. Для балансуючого ринку межа становила 16 000 грн/МВт·год.

Железняк нагадав, що січневі продажі розглядала тимчасова слідча комісія Верховної Ради, а зібрані документи передали до НАБУ. За словами депутата, у березні бюро відкрило провадження за заявою, яку він подав разом із Максимом Хлапуком. Після розголосу найбільший покупець розірвав контракт і повернув 164 млн. грн. Ще вісім трейдерів також відмовилися від угод.

Які питання порушили перед керівництвом

Головну відповідальність Залізняк покладає на державного продавця: саме "Енергоатом-Трейдинг" вибрав момент для продажу великого обсягу електроенергії.

"Продати 2000 МВт за 38 хвилин до нових цін вирішив навіть не трейдер із ДТЕК. Це вирішила державна компанія", — заявив народний депутат Ярослав Железняк.

У відео депутат повідомив, що наглядова рада вже залучила незалежних аудиторів для перевірки спірних торгів. Також він навів заяву члена ради Дарини Марчак.

"Ці звинувачення серйозні, і ми не менш серйозно до них ставимося. Тому ми залучили компанію EY до незалежної перевірки обставин проведення відповідних аукціонів та інших спірних аукціонів у липні та січні 2026 року", — повідомила член наглядової ради "Енергоатому" Дарина Марчача.

Залізняк вимагав усунути та звільнити керівництво "Енергоатом-Трейдінга". Для наступних продажів він запропонував два правила: проводити торги після публікації рішень, які впливають на ціну, а наради з учасниками ринку оформляти публічними протоколами.

Як повідомляв "Телеграф", для постачання металоконструкцій Хмельницької АЕС обрали компанію зі статутним капіталом лише 100 грн – про це видання писало у матеріалі про держзакупівлі. Ця історія стосується підрядів, а не продажу електроенергії. Вона дає загальний контекст для питань до рішень "Енергоатому", але не підтверджує звинувачення навколо жовтневого аукціону.