"Китаю важливо тримати РФ на короткому повідку": чого чекати від зустрічі Путіна та Сі

У четвер, 16 травня, російський диктатор Володимир Путін здійснить перший після "інавгурації" візит за кордон. На запрошення Сі Цзіньпіна і під приводом 75-ї річниці встановлення між КНР і СРСР (правонаступницею якого вважає себе Росія) дипломатичних відносин Путін їде до Пекіна та Харбіна.

"Телеграф" розповідає, чого чекати від зустрічі глави КНР та російського "президента".

Залежність Москви

"Путін прибуде з дводенним державним візитом, підбадьорений виживанням своєї економіки часів війни і на тлі нового великого наступу на ключових точках лінії фронту в Україні. Для Сі, який щойно повернувся з європейського турне, цей візит є можливістю продемонструвати, що його відданість Путіну не порушила його здатності взаємодіяти із Заходом", — так майбутню зустріч описує американський канал CNN.

Очікується, що першою чергою під час переговорів Сі та Путіна йтиметься про торговельно-економічну співпрацю країн: за Росією все стійкіше закріплюється звання "економічного васала" Китаю.

Китайські товари досить активно заповнюють вакуум, який утворився після виходу західних компаній з російського ринку. Постачання китайських матеріалів, зокрема чипів, закриває критичні прогалини в російському оборонному виробничому циклі. Після розв’язання найбільшої з часів Другої світової війни для РФ життєво необхідно продовжувати таку співпрацю, тому що іншого вибору в Москви нема. Путіну треба впевнитися і мінімізувати будь-які збої, які теоретично можуть виникнути.

"Китай на сьогодні перебуває в складній ситуації — він опинився на "розтяжці". З одного боку, для Китаю важливо тримати Росію на короткому повідку, тому що РФ – це важливий геополітичний актив, передусім у безпековому контексті, плюс ресурсна база — мова про нафтопродукти, енергоносії, деревину тощо.

З іншого боку, економіка Китаю критично залежить від торгівлі з США та Європейським союзом. Візити Сі Цзіньпіна до Європи й продемонстрували ту значущість, яку він надає відносинам з ЄС. Через це Китай дуже обережно намагається не перетинати "червоні лінії", встановлені Заходом на початку повномасштабного вторгнення, зокрема, не порушувати відверто санкції, накладені на Росію.

Зрозуміло, що вони знаходять, як санкції можна оминути, але in the face (напряму́), Китай намагається цього не робити. Пекін не може собі дозволити жертвувати економічним становищем заради Москви", — пояснює "Телеграфу" головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко.

До прикладу, через накладені на РФ санкції місяць тому великі банки Китаю повідомили російських клієнтів про припинення приймання платежів у юанях. А в березні вперше з середини 2022 року експорт Китаю до Росії знизився. Це сталося на тлі дедалі більших погроз Вашингтона запровадити санкції проти Пекіна, якщо його товари допомагатимуть Москві у війні проти України.

"Для Путіна важливо проговорити цей момент: на яких умовах вони будуть з Китаєм продовжувати співпрацю, чи змінився взагалі у Сі Цзіньпіна погляд на ведення справ з Російською Федерацією після візиту до Європи", — вважає політологиня.

Ймовірно, на порядку денному буде енергетичний сектор — зокрема, великий газопровід "Сила Сибіру-2", який Пекін та Москва ніяк не запустять, адже не можуть домовитися про умови. Трубопровід був пріоритетом для Кремля понад десять років, але набув ще більшого значення після того, як Європа обмежила імпорт російського газу 2022 року.

"Китайці гнуть власну лінію і ставлять власні умови. Для росіян вони не вигідні, тому поки що вони не погоджуються. Але зрештою у РФ не залишиться іншого виходу", — каже Аліна Гриценко.

Серед інших потенційних тем — інфраструктурні проєкти в рамках програми Пекіна "Один пояс, один шлях", діяльність організацій БРІКС та ШОС.

"Багатополярний світ" і війна

"Путін може випробувати хист пана Сі до ризику, оскільки він намагається стримати західні країни від більш активної підтримки України.

Минулого тижня, коли Сі перебував у Франції та зустрічався з президентом Еммануелем Макроном, Путін наказав провести навчання із застосування тактичної ядерної зброї. Цей крок розглядався як найбільш явне попередження про те, що Росія потенційно може використати ядерну зброю на полі бою у війні, проти чого Сі чітко провів лінію.

Російський лідер також, ймовірно, тисне на Сі Цзіньпіна щодо додаткової підтримки ізольованої економіки його країни та її військової машини", — пише The New York Times.

"Обидва лідери можуть оголосити про низку нових угод, щоб Путін не поїхав додому з порожніми руками (найголовніше, що варте уваги, чи зможуть вони підписати угоду щодо газопроводу "Сила Сибіру-2"). Але Сі навряд чи надасть Путіну таку військову підтримку, яка перетне західні "червоні лінії", — робить припущення Bloomberg.

У розмові з "Телеграфом" Аліна Гриценко висловлює думку, що за результатами зустрічі від глави КНР варто очікувати заяв не стільки про війну, скільки про неприпустимість застосування ядерної зброї та важливість дотримання режиму її нерозповсюдження. Про ситуацію в Україні, можливо, Сі говоритиме непрямо:

"Навіть не натякаючи на Україну, Сі Цзіньпін може сказати щось на кшталт: "Китаю хотілося б, щоб всі гарячі конфлікти, які на сьогодні відбуваються у світі, були припинені, аби уникнути цивільних жертв". І під цим він буде мати на увазі не тільки Україну, а й Близький Схід в тому числі.

У глави КНР є така дипломатична манера — коли він щось каже, то робить це так, що потім кожна зі сторін може це трактувати по-своєму. Кожен може викручувати це на власну користь, як, наприклад, роблять росіяни. Сі Цзіньпін каже якісь загальні речі, а росіяни потім у пропаганді починають говорити: "Ні, він мав на увазі, що нас підтримує, що він проти США" і подібні речі", — каже експертка Національного інституту стратегічних досліджень.

Сі Цзіньпін і Володимир Путін по-своєму поділяють бачення "багатополярного світу", в якому протиставляють Китай та Росію Америці й іншим демократіям, які, мовляв, нав’язують свою модель світового порядку. Тому серед іншого слід очікувати й подібної риторики.

"Ймовірно, йтиметься і про три загальні концепції — глобальну безпекову ініціативу, глобальну ініціативу розвитку і глобальну цивілізаційну ініціативу — під якими Сі Цзіньпін намагається просувати ідеї "багатополярного світу".

Скоріше за все, саме ці формулювання ми у фінальних пресконференціях чи комюніке [за результатами зустрічі з Путіним] і почуємо: про більш "справедливий" світ, де гегемонія Сполучених Штатів обмежена, де всі країни намагаються співіснувати мирно тощо", — підсумовує експертка Аліна Гриценко.

Нагадаємо, раніше ветеран Служби зовнішньої розвідки України генерал-лейтенант Василь Богдан розповів "Телеграфу", в які ігри грає Китай і чому Києву слід бути обережним у відносинах з Пекіном.