Холодильники й цінники. Як супермаркети дурять покупців — в Держспоживслужбі розкрили подробиці

Читать на русском
Автор
3246
Супермаркет Новина оновлена 25 червня 2024, 21:33
Супермаркет

В спеку зросли ризики отруїтися зіпсованими продуктами з магазинів

У спеку різко зросла кількість харчових отруєнь. Як розповів "Телеграфу" начальник Головного управління Держспоживслужби в Києві Олег Рубан, якщо за вікном +25-30 °С, продукти починають дуже швидко псуватися, бо є поживне середовище для різного роду патогенів.

Є проблема зберігання продуктів у магазинах. Торгівельні точки працюють на генераторах, коли вимикають електроенергію. Але, наприклад, на ніч багато хто вимикає генератори, й холодильники нагріваються.

"Раджу покупцям бути особливо уважними, особливо до тих продуктів, що мають зберігатися в холодильниках. За стандартами, необхідне підтримання температурного режиму на рівні +6-8 °C.

І споживач має право запросити температурні журнали (в них має щодня фіксуватися температура в холодильниках), самостійно перевірити показники термометрів, встановлених у холодильних камерах, і впевнитися, що на них дійсно не вище 8 градусів. Також треба дивитися на сам товар.

Відсутність температурного журналу, зависока температура в холодильниках, підозрілий вигляд чи смак продукту — привід звернутися до Держспоживслужби.

Територіальні органи Держспоживслужби за скаргами споживачів проводять заходи державного нагляду й контролю. Кабмін дозволив це робити в зв'язку з численними порушеннями законодавства. Ми щодня отримуємо від трьох до 10 скарг і виїжджаємо на державну інспекцію", — каже Рубан.

За його словами, порушення з боку рітейлу, яке зараз часто фіксує Держспоживслужба, — цінники.

Нерідко на них чомусь вказують занижену ціну, а правда спливає вже аж на касі. "Наприклад, підходимо до прилавка і бачимо там продукт за 10 гривень, а на касі з'ясовується, що коштує він не 10, а 15 гривень. Це теж порушення — або через недбалість, або з метою ввести покупця в оману. І за такими фактами ми теж проводимо перевірки", — розказав Рубан.

Він радить покупцям також уважно дивитися на маркування.

"Там повинні вказувати всі інгредієнти, строк зберігання, алергени, хімічні домішки. Якщо вказаний лише виробник і строк зберігання, без подробиць по складу, велике запитання, чи варто це купувати. Бо деякі виробники активно замінюють окремі інгредієнти на більш дешеві. Скажімо, замість звичайного жиру додають трансжири. Так само з ГМО", — зазначив Рубан.

Якщо підтверджується факт отруєння, вирішується питання компенсацій споживачу на лікування. Держпродспоживслужба в суді виступає третьою стороною для допомоги постраждалим. Такі прецеденти вже були, коли кілька років тому після відвідин одного з ресторанів більш як 15 людей підхопили сальмонелу. Всі отримали компенсації, — додав Олег Рубан.

Але, якщо торгові точки знаходяться під наглядом Держспоживслужби, то стихійні ринки фактично поза контролем.

"Є велика проблема зі стихійними ринками, де — жодного контролю.

Ціни там нижчі, аніж на звичайних ринках, тож люди купують продукти. І дуже ризикують. Наприклад, є загроза ботулізму. До того ж в Україні нестача сироватки проти ботулотоксину, тому зараження може виявитися смертельним. Особливо небезпечні в'ялена риба, м'ясна та овочева консервація.

Це не якась міфічна загроза. Ботулізму зараз дійсно багато. Чимало риби, яку виловлюють несанкціоновано — вже з ботулізмом. Тож можна навіть погано просмаженою отруїтися, не кажучи вже про в'ялену", — розказав Олег Рубан.