Безпрецедентний скандал із суддею: за що поплатився "володар замку" під Полтавою

Вища рада правосуддя 12 вересня ухвалила рішення про звільнення 63-річного голови Апеляційного суду в Полтавській області Сергія Гальонкіна, якого народ називає (чи тепер, пак, називав) головним "рішалою" на Полтавщині.

Про трудові успіхи судді на обраній ниві красномовно свідчить його 4-поверховий будинок з куполами, схожий на церкву, чи справжній замок, який він звів у передмісті Полтави. Фото й відео цього "шедевра архітектури" загальною площею 661 квадратний метр давно гуляють в інтернеті. "Ну, що ж, склалися грошима з дружиною й батьками та й збудували за кілька років", — пояснював колись громадським активістам пан Гальонкін (цитата не дослівна).

Щоб не платити 17 тис. грн, дав на лапу судді 1800 доларів і "спалив" його

Останнім часом Гальонкін "спеціалізувався" на справах порушників Правил дорожньо-транспортного руху. А оскільки їх завжди багато (з початку року, наприклад, на території Полтавщини сталося 639 ДТП, значна частина яких скоєна водіями у нетверезому стані), то кількість дорожньо-транспортних пригод перетворювалася у фінансові здобутки судді. Адже уникнення адмінпокарання коштує порушникам немалих грошей. До протиправних дій голова суду схиляв також інших колег, втручаючись в адміністративні справи.

Щоб зрозуміти, який лише офіційний дохід втратив Сергій Гальонкін після звільнення, досить заглянути в його декларацію за 2023 рік. Як видно з неї, його заробітна плата за 12 місяців складає без малого не 3 мільйони гривень. Завісу над тим, як працював суддя, частково привідкрили детективи НАБУ, які здійснювали досудове розслідування у відкритому щодо нього дисциплінарному провадженні.

Початок цієї історії датується 19 травня 2022 року. Зранку того дня на вулиці Зіньківській у Полтаві екіпаж дорожньо-патрульної служби зупинив автомобіль Chery Amulet. Водій Юрій Улітін мав легкі ознаки алкогольного сп’яніння, що підтвердив алкотестер. Патрульні склали відповідний протокол і направили його на розгляд до Київського райсуду.

Улітін одразу ж кинувся шукати того, хто погодився б допомогти йому уникнути адміністративної відповідальності й звернувся за правовою допомогою до юриста Максима Садошенка. Той порадив порушнику… дати судді "на лапу". І підключив до вирішення справи адвоката Олега Бутиріна, помічником якого начебто був. Та "великі комбінатори" отримали облизня — районний суддя Юрій Куліш грошей не взяв і виніс справедливе рішення, згідно з яким Улітін був визнаний винним у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння, за що повинен був сплатити 17 000 грн штрафу і цілий рік не мав дозволу сідати за кермо автомобіля.

Тоді правознавці пішли в апеляційну інстанцію. Оскільки апеляційна скарга на рішення Київського районного суду Полтави дивним чином потрапила саме у провадження Сергія Гальонкіна, Олег Бутирін порадив своєму клієнту взяти адвокатом Володимира Костенка, який був на короткій нозі з головним суддею апеляційного суду.

Отримавши 300 доларів авансу, 15 листопада 2022 року Сергій Гальонкін скасував рішення суду першої інстанції, аргументуючи це тим, що у матеріалах справи міститься лише частина відеозапису з нагрудної камери патрульного і зафіксований лише момент спілкування водія та патрульних, а не весь процес зупинки автомобіля. Він поставив також під сумнів показники алкотестера. Тобто, задовольнив усі заявлені клопотання адвоката Володимира Костенка.

Улітін, отож, був виправданий!

Винному мовчки б погодитися з рішенням районного суду, і це обійшлося б йому набагато дешевше. Але він узявся вивести всіх на чисту воду й став агентом НАБУ. Таким чином, нам тепер відомі розцінки суддівської "справедливості".

Після виправдального рішення на знак подяки адвокат Костенко заніс другий транш хабаря в розмірі 1500 доларів особі, наближеній до судді-рішали, яка працювала в обласному суді. Після цього, 17 листопада 2022 року, детективи НАБУ, які вели за Гальонкіним негласні слідчі дії, провели обшук у кількох кабінетах суду. Втім, як зазначено у рішенні Третьої дисциплінарної палати ВРП, НАБУ все ж не вдалося встановити факт передачі Сергію Гальонкіну грошових коштів, а відтак, невідомо, чи мав суддя їх взагалі отримати.

Відбулися також обшуки за місцем роботи та проживання адвокатів Бутиріна, Костенка та юриста Садошенка, результатом яких стали виявлені великі суми коштів у іноземній валюті, золоті вироби, прикраси та злитки, а також дорогоцінні старовинні монети. Вищий антикорупційний суд обрав тоді для вказаних осіб запобіжні заходи.

П’яний син колеги не може бути винним

Паралельно з цією справою пан Гальонкін, не знаючи, що знаходиться під прицілом борців з корупцією, взявся захищати ще одного любителя сідати п’яним за кермо. На цей раз, щоправда, безоплатно, виявляючи лишень солідарність з колегою Валентином Томилком. Сина пана Томилка, Олександра, згідно з матеріалами адмінпровадження, також зупинив дорожній патруль. Це сталося близько десятої вечора 24 вересня 2022 року на вулиці Олександра Бідного у Полтаві, одразу після того, як він на BMW Х5 від'їхав від бару. Поліцейські запідозрили, що водій не зовсім тверезий, і повезли його до Полтавського обласного центру терапії залежностей. Лікар-нарколог підтвердив догадки поліцейських, виявивши алкоголь у аналізах клієнта.

Справа потрапила на розгляд до судді Ленінського райсуду Полтави Вікторії Москаленко. Напряму батько "штрафника" не ризикнув втручатися у хід судового розслідування колеги, а попросив про це шефа. Таємна розмова між чоловіками в мантіях відбулася у службовому кабінеті Гальонкіна за день до обшуків НАБУ. Валентин Томилко бідкався, що син після розлучення знову став випивати… Але ж, мовляв, поліцейські порушили низку правових норм при оформленні адмінпротоколу, тому Олександра треба виправдати.

Гальонкін зателефонував своїй людині — голові Ленінського райсуду Наталії Крючко й попрохав приїхати на важливу розмову, під час якої поставив завдання вплинути на новеньку співробітницю, аби та прийняла потрібне рішення.

Слідчі НАБУ зафіксували цю розмову трьох, яка ввійшла до матеріалів Вищої ради правосуддя. Судячи з розмови, син Томилка вже не вперше "залітав" за керування автотранспортом у нетверезому стані. Того разу він, як пояснив батько, випив з друзями всього пару пляшок пива, але поліцейські, мовляв, не вказали в протоколі ступінь алкогольного сп’яніння…

Трійця вирішує, що були "грубєйшиє нарушенія" при складанні протоколу, а тому дитина судді ні в чому не винна. "Ми ж люді нормальниє, ми ж всігда на все підем. Єслі нада помогти, ми всігда поможем", — "красномовно" зауважує Сергій Гальонкін, а його колега Наталія Крючко обіцяє побалакати із суддею Вікторією Москаленко, адже "нічого как би щось там такого політичного".

Проте новенька суддя (Вікторія Москаленко у зв’язку з окупацією Рубіжного Луганської області, де вона працювала суддею у міському суді, була відряджена до Ленінського райсуду Полтави) не піддалася зовнішньому впливу і таки оштрафувала Олександра Томилка на 17 000 грн за п’яне керування та позбавила його водійських прав на 1 рік.

Олександр Томилко та його захисник, враховуючи конфлікт інтересів, оскаржили рішення в Харківському апеляційному суді. І він повернув справу до патрульних поліцейських для усунення недоліків. Однак ті не могли додати до справи відео з боді-камер під час проходження Томилком медогляду — у центрі терапії залежностей, виявляється, є внутрішній розпорядок, який не дозволяє фіксувати документи, в яких містяться персональні дані…

Саме цього відео й не вистачило судді Ленінського райсуду Марині Високих як доказу провини Олександра Томилка. Тому 21 березня нинішнього року вона закрила провадження у справі за… відсутністю складу правопорушення.

Корпоративний гуманізм на захисті недоброчесності

Наприкінці грудня 2023 року Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя на основі скарги директора НАБУ Семена Кривоноса відкрила дисциплінарне провадження стосовно судді Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С. А. "з підстав допущення ним поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя". Прикметно, що старий склад палати виніс Гальонкіну лише сувору догану з позбавленням доплат до посадового окладу протягом трьох місяців. Інакше кажучи, проявив корпоративний гуманізм. Проте Гальонкіну не сподобалась "надмірна" строгість і він оскаржив рішення. НАБУ ж не погодилось з м’якістю покарання і також його оскаржило.

До речі, старий склад ВРП часто замість звільнення просто відправляв недоброчесних суддів у відставку, через що з бюджету на їхнє утримання щороку витрачаються сотні мільйонів гривень.

Та все ж 27 червня Вища рада правосуддя переглянула рішення Третьої дисциплінарної палати й застосувала до голови Полтавського апеляційного суду Сергія Гальонкіна максимально суворе дисциплінарне стягнення – подання про звільнення з посади судді. Пропозицію вніс член ВРП Роман Маселко. Вона була підтримана більшістю. Хоча до цього дехто пропонував обмежитися тимчасовим відстороненням Гальонкіна від виконання обов’язків.

У судовому засіданні пан Гальонкін визнав, що не мав права на позапроцесуальне спілкування з адвокатами та іншими суддями, оскільки це у "стороннього спостерігача може викликати недовіру до суддів та судової влади в цілому". Щодо випадку із сином Валентина Томилка, суддя попросив врахувати, що він чисто "по-людяному" підійшов до цього питання. А під "допомогою" він розуміє лише винесення справедливого рішення. Суддю ж Крючко викликав до себе лише з метою проконсультуватися.

За результатами розгляду справи Гальонкіна звільнили з посади, попри те, що він пару разів намагався відкласти засідання, посилаючись на нездужання.

До речі, НАБУ подало скаргу до ВРП і щодо Валентина Томилка з підстав допущення ним поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема, в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Суддя хотів тихо звільнитися з посади, але Вища рада правосуддя 27 серпня цього року зупинила розгляд його заяви через відкрите за 20 днів до цього дисциплінарне провадження.

Щодо подання скарги на Наталію Крючко інформація поки відсутня.

Кожен суддя несе персональну відповідальність за судову владу в цілому

— Це рішення Вищої ради правосуддя можна назвати безпрецедентним: за втручання в діяльність інших суддів із суддівських лав з ганьбою вигнано багаторічного голову апеляційного суду, — прокоментувала рішення на своїй сторінці у Фейсбук суддя-викривачка з Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник. — Це рішення можна назвати вистражданим, бо процедури затягнулися на тривалий час, зокрема, і через певні дії з боку недоброчесного судді та його адвоката. Водночас Гальонкін намагався оформити собі почесну відставку — з величезною вихідною допомогою та довічним грошовим утриманням. Зрештою, ВРП змінила рішення Третьої Дисциплінарної палати та застосувала до судді Гальонкіна стягнення у виді подання про звільнення. Залишалося винести суто формальне рішення про звільнення, на що пішло ще 2,5 місяці.

Та хотілося б наголосити не на неповороткості органів суддівського врядування щодо очищення лав суддів, а на тому, що зганьблений мантієносець дотепер обіймав адміністративну посаду голови (!) апеляційного (!) суду. А колектив суддів не бачив у тому жодної проблеми. І не робив зусиль на повернення авторитету правосуддя — принаймні, щодо свого власного суду.

Тривожні дзвіночки лунали й раніше. Та скандали із його чотириповерховим будинком-"церквою" не завадили Гальонкіну бути обраним головою апеляційного суду.

Навіть рішення ВРП про звільнення "рішали в мантії" з посади судді не завадило йому 28 червня з офіційної сторінки суду — в статусі "керманича" установи — вітати колег й усіх українців з Днем Конституції! З фразами на кшталт "ми будуємо демократичну, правову державу, де панує справедливість".

Збори суддів Полтавського апеляційного суду, які відбувалися впродовж поточного року, стосувалися буденних питань. Усувати від адміністративної посади одіозного голову суду суддівський колектив не бачив потреби.

Довідково: обирають голів судів та їх заступників, а також зміщують їх з цих посад збори суддів — первинна ланка суддівського самоврядування. Та, як показує приклад Гальонкіна, на рівні конкретних суддівських колективів прагнення до самоочищення системи не спостерігається. Дискомфорту від асоціювання їх самих із головою суду, який завдав непоправної шкоди авторитету правосуддя, члени суддівського колективу не відчувають.

Між тим у висновку Консультативної ради європейських суддів № 21 (м. Загреб, 09.11.2018) "Запобігання корупції серед суддів" записано: "Кожен суддя несе персональну відповідальність не тільки за свою поведінку, але і за судову владу в цілому".

Фото — відкриті джерела