Будівлю не захотіли відновлювати після удару: як виглядав будинок Дворянських зборів у Харкові

Не всі історичні будинки отримують шанс на друге життя. Деякі з них, зруйновані війнами чи часом, так і залишаються у спогадах, на старих фотографіях та у згадках у книгах. Така доля спіткала і будівлю Дворянських зборів у Харкові — знакове місце в історії міста, яке не вдалося відновити після руйнувань Другої світової війни.

Будівлю Дворянських зборів збудували у 1814—1820 роках на Миколаївській площі (зараз це площа Конституції) і стала однією з перших кам’яних споруд у Харкові. Вона була центром суспільного та культурного життя міста: тут збиралися дворяни для виборів ватажка, влаштовувалися бали, виставки картин та театральні вистави. Оздоблена гарматами старої харківської фортеці, будівля виділялася серед навколишньої забудови.

1914 року, з початком Першої світової війни, будівлю перетворили на лазарет для поранених солдатів. У 1919 році він став штаб-квартирою командувача Добровольчої армії, а в 1922—1934 роках тут розташовувався перший український радянський уряд — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК УРСР).

Пізніше, після перенесення столиці до Києва, будівлю віддали під будинок піонерів. У його стінах з’явилися дитячі секції фехтування та альпінізму, а взимку 1935 року перед будівлею встановили першу в СРСР новорічну ялинку.

Але 1943 року, під час боїв, зазнала значних руйнувань: до неї потрапила авіабомба. Після війни влада вирішила не відновлювати руїни, а розбити на цьому місці сквер. За радянських часів у цьому сквері з’явився пам’ятник на честь проголошення радянської влади, який городяни прозвали "П’ятеро з ломбарду".

2011 року пам’ятник демонтували, а вже 2012 року на цьому місці відкрили нову скульптурну композицію — "Україна, що летить". Пам’ятник встановили на честь проголошення Незалежності України.