Сотні років стоїть на болотистій місцевості: який вигляд раніше мав найстаріший ринок Харкова

Ринки та базари завжди грали важливу роль у житті міст. Вони не лише забезпечували мешканців товарами, а й ставали місцем зустрічей, обміну новинами та культурної взаємодії.

Раніше "Телеграф" розповідав про Кінний ринок у Харкові, а тепер пропонуємо дізнатися історію найстарішого ринку міста – Благовіщенського, який зараз відомий як Центральний.

До 1832 року жителі Харкова купували товари на Лопанському базарі, який знаходився біля підніжжя Університетської гірки, а найбільший роздрібний ринок знаходився на Михайлівській площі. За інформацією otkudarodom.ua, у 1832 році, під час візиту до Харкова, імператор Микола I розпорядився перетворити Михайлівську площу на парадну зону, а торгівлю перенести на Благовіщенську площу, яка на той момент пустувала.

Місто збудувало дерев’яні лавки, але вони виявилися незручними для торговців – через тісноту та складні умови. Вже 1834 року для розширення ринку міська дума придбала Дунінську леваду, що виходила до річки Лопань. Місце було болотистим, але його поступово засипали будівельним сміттям, каменем та піском, піднявши рівень землі майже на 6 метрів.

1835 року було розроблено план облаштування Благовіщенського ринку з торговими рядами. Перші кам’яні лавки збудувала дружина комерції радника Катерина Іпатіївна Кузіна, і 1840 року ринок ожив – торговці почали переїжджати сюди з дерев’яних лавок. Пізніше Кузіна продовжила будівництво та створила цілий квартал Суздальських рядів біля Благовіщенського храму, скуповуючи та перебудовуючи будівлі.

1848 року генерал-губернатор Сергій Кокошкін розпорядився перевести гуртову торгівлю за річку Лопань. У цей час міська дума дозволила дрібним торговцям будувати над ринком власні дерев’яні лавки, звільнивши їх у 4 року від збору.

У 1837 році на Благовіщенську площу перенесли Товкучий ринок, де продавали товари з рук. Тут можна було купити як нові, так і старі речі. Поруч були майстерні кравців, які швидко переробляли одяг, і цирульні, де можна було привести себе в порядок. У 1887 році міська дума вирішила перемістити "товкучку" на місце старих залізних рядів, що викликало протест з боку торговців.

Наприкінці XIX століття від Благовіщенського базару ходили екіпажі, які нагадували диліжанси, які перевозили жінок з базару до міських передмість. Взимку їх заміняли великі сани-омнібуси. У 1909 році поряд із ринком проклали трамвайну лінію.

10 червня 1912 року почали будувати критий ринок за проєктом архітектора Сергія Загоскіна. Він був відкритий у 1915 році та став окрасою Благовіщенського базару.

Під час Другої світової війни Благовіщенський ринок сильно постраждав: зруйнували криту частину та Бурсацький міст. У повоєнні роки ринок відновлювали, а 1970-х тут з’явилася автостанція. У радянські часи ринок розширювався, з’явилися Червоні та Суздальські ряди. 1975 року на його території відкрили станцію метро, через що довелося зміцнювати конструкцію через болотисту місцевість Лопані.

У 2010-х роках територію ринку знову розширили, ліквідувавши одну з трамвайних ліній. У 2018 році на ринку встановили пам’ятник продавчині насіння, який став популярним серед туристів.

За свою довгу історію ринок кілька разів змінював назви, зокрема був Комунальним і Центральним. Сьогодні він залишається важливим торговим місцем у місті.