Хотів скинути "батька нації" та спалити його "Кобзар"? Цікаві моменти зі життя поета-провокатора Михайля Семенка (фото)

Михайль Семенко увійшов в історію як засновник українського футуризму й один із найрадикальніших митців Розстріляного відродження. Його творчі експерименти ламали традиції, а гучні провокації нерідко ставали причиною скандалів.

Михайль Семенко народився на Полтавщині, у селі Кибинці, у родині волосного писаря Василя Семенка та письменниці Марії Проскурівної, як йдеться у його біографії на сайті Українського інституту національної пам'яті. Цікавими моментами з його життя вирішив поділитись "Телеграф".

Він навчався у Хорольському реальному училищі, а у 1912 році вступив до Психоневрологічного інституту в Петербурзі.

У 1913 році Семенко започаткував власний рух – кверофутуризм, або футуризм пошуку. До групи кверофутуристів входили його брат Базиль Семенко та художник Павло Ковжун.

Під час Першої світової війни служив у Владивостоці, де познайомився з майбутньою дружиною Лідією Горенко та створив ліричні збірки. Після революції 1917 року організовував футуристичні групи, зокрема Асоціацію панфутуристів. А у 1925-1927 роках активно працював у кіно, залучаючи письменників та акторів, зокрема Наталію Ужвій, яка стала його другою дружиною.

Пізніше він почав жити у Харкові, де реалізував свою головну творчу мрію – заснував журнал "Нова генерація". Видання надрукувало 36 номерів.

В кінці квітня 1937 року після творчого вечора в Києві Михайля Семенка заарештували органи НКВС. Після кількох місяців катувань він був змушений написати "зізнання", а вже у жовтні 1937 року поета розстріляли в київській тюрмі НКВС.

Семенко спалив "Кобзар" Шевченка?

У лютому 1914 року, під час святкування століття Тараса Шевченка, Семенко видав футуристичний маніфест "Сам", у якому гостро критикував "Кобзар", заявивши, що він "тхне дьогтем і салом", і символічно підпалив книгу. Тобто він закликав "зіпхнути "батька нації" з "корабля современности"", як написали у Національній спілці кінематографістів України.

Однак не дивлячись на це у 1926 році Семенко був редактором фільму "Тарас Шевченко", коли активно працював у Одеській кіностудії.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про інтимне листування двох українських письменниць, яке надихає закоханих вже понад століття.