Там замурували монаха: історія Олеського замку в Україні, якому вже 700 років (відео)

У селищі на Львівщині майже 700 років тому збудували Олеський замок. Спочатку він був фортецею, пізніше став шляхетською резиденцією, палацом, школою та навіть складом для боєприпасів. Нині там діє музей-заповідник.

Однак, як і майже кожен інший замок, ця історична будівля має свої цікаві та моторошні легенди. "Телеграф" вирішив детально розповісти історію величного замку.

Цей замок побачив як мінімум 7 поколінь

Кажуть, що місце для Олеського замку було обране не випадково. Вчені визначили, що споруда постала приблизно у XIII столітті — у часи, коли українські землі переживали спустошливі напади монголо-татар. Стародавнє місто Пліснеське тоді було знищене, а його мешканці, шукаючи безпечнішого прихистку, оселилися поблизу сучасного селища Олесько. Саме тут, на високому пагорбі серед боліт, вони звели нову фортецю, яка мала стати захистом від ворогів.

У письмових джерелах Олеський замок уперше згадується 1327 року, за князя Юрія Львовича. Ймовірно, його сини Лев або Андрій спорудили кам’яну твердиню, яка згодом визнана найдавнішою оборонною спорудою на території Західної України.

Надалі замок неодноразово переходив з рук у руки: у XIV столітті ним володіли литовський князь Любарт, а потім польський король Казимир Великий. З того часу Олеський замок поступово втрачає військове значення і перетворюється на шляхетську резиденцію.

У наступні століття він належав різним знатним родам — Жолкевським, Даниловичам, Жевуським, Гербуртам та іншим. Кожен власник залишав після себе щось нове, змінюючи вигляд замку. Останній напад ворогів стався у 1512 році, після чого навколишнє поселення почало розвиватися як торгове і ремісниче містечко.

Справжній розквіт Олеський замок пережив у XVII столітті. Тодішній господар Іван Данилович у 1605 році запросив італійського архітектора, який перетворив середньовічну фортецю на розкішний палац у стилі Ренесансу. Саме тут у 1629 році народився майбутній польський король Ян ІІІ Собеський. Із цими стінами пов’язано й трагічну історію: донька Даниловича не змогла вийти заміж за бідного шляхтича, який наклав на себе руки через нерозділене кохання.

Після смерті Даниловича маєток успадкував Якуб Собеський, батько майбутнього монарха. За правління Яна ІІІ замок перетворився на одну з його резиденцій. Дружина короля, Марія Казимира де Аркуйон, власноруч займалася облаштуванням палацу. Згодом споруда перейшла у власність родини Жевуських, які зробили її ще розкішнішою. Кажуть, що над оздобленням працював французький скульптор Леблан. Та після смерті власників замок занепав, був розграбований і частково зруйнований.

У XIX столітті почався період справжнього занепаду. Землетрус 1838 року залишив глибокі тріщини в стінах, і будівля довго стояла пусткою. У радянські часи в ній розмістили сільськогосподарську школу, а під час Другої Світової війни замок слугував складом боєприпасів. У 1951 році блискавка спричинила пожежу, що майже повністю знищила старовинну споруду.

Новий етап життя замку розпочався у 1965 році, коли його передали Львівській картинній галереї. Під керівництвом Бориса Возницького пам’ятку почали відновлювати буквально по цеглині. Через кілька років Олеський замок знову постав у всій своїй величі. Сьогодні тут діє музей-заповідник із понад півтори тисячі експонатів — від картин і меблів до гобеленів, скульптур і творів Іоана Георгія Пінзеля.

Замок має овальну форму і складається з двох крил, що з’єднуються триярусною вежею. В’їзну браму прикрашають барельєфи королів і химер, а навколо простягається мальовничий парк, який нині використовується як музей сучасної скульптури.

Які легенди живуть в тих стінах

Олеський замок має кілька легенд, пов’язаних із його історією та мешканцями. Найвідоміша розповідає про народження Яна ІІІ Собеського: коли дружина Якуба Собеського народжувала, замок оточували ворожі війська, а в цей час на величезному мармуровому столі, куди повитуха поклала дитину, пролунало тріскання — стіл розколовся навпіл. Це передбачало велике майбутнє хлопчика.

Друга легенда пов’язана зі страшним культом кістяка. Монахи залишили в монастирі тіло померлого побратима до повного розкладу, забравши його лише тоді, коли залишався один скелет. У замку також існує привид: за однією версією, це монах, який потонув у глибокому колодязі, за іншою — його замурували живцем у стіні за надмірну любов до жінок. Він досі блукає замком, шукаючи спокою.

Ще одна легенда пояснює походження назви замку від імені Олеся. За однією версією, Олеся була донькою захисника фортеці й надихала захисників на подвиги, за іншою — тендітна дівчина, яка тікала від татар, плакала, і на місцях її сліз з’являлися джерельця чарівної води.

Як туди дібратися

Олеський замок розташований у селищі Олесько, Буського району Львівщини, на вулиці Замковій, 34. Сюди можна дістатися автобусом із Львова (маршрут Львів–Броди) або автомобілем трасою М06.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в Одесі є довгі занедбані льохи, в яких можна знімати фільми жахів.