Був фортецею, а пізніше на території побудували винокурню з пивоварнею: чому з цим замком в Україні пов'язані яйця (фото)

На Львівщині стоїть одна з найвідоміших фортець Галичини — Старосільський замок. Колись він служив оборонним центром, а згодом на його території діяли львівський арсенал, броварня та винокурня.

Старосільський замок, розташований у селі Старе Село поблизу Львова, є однією з найвизначніших архітектурних пам’яток Галичини. Ця велична споруда XV–XVII століть вважається найбільшим замком Львівщини, адже його площа сягає майже двох гектарів. "Телеграф" вирішив розповісти про історію пам'ятки архітектури, взявши дані зі "Funtime".

Історія Старосільського замку сягає ще часів Київської Русі, коли на цій території проходив так званий Волоський шлях — важливий торговий маршрут, яким купці прямували до Львова. Проте цей шлях був небезпечним: на торговців часто нападали татарські загони, які грабували й спалювали навколишні поселення.

У XV столітті Ян Завіш із Любліна, котрий отримав ці землі у спадок, вирішив укріпити територію. Саме тоді тут з’явився перший дерев’яний замок, який, на жаль, не проіснував довго — татари швидко його зруйнували. Лише у 1584 році, коли землі перейшли у власність родини Острозьких, розпочалося зведення кам’яної фортеці. Роботи велися під керівництвом архітектора Амвросія Благосхильного (Амброзія Прихильного), і вже у 1589 році замок набув своєї монументальної форми.

У 1642 році за ініціативи князя Владислава Домініка Острозького-Заславського фортецю суттєво перебудували. Вона отримала риси пізнього ренесансу: високі, до восьми метрів, мури, оздоблені аттиком, та шість могутніх веж, фронтони яких прикрашали барокові різьблення.

Однак історія замку не була спокійною. У 1648 році під час визвольної війни фортеця зазнала серйозних руйнувань від військ Богдана Хмельницького. Попри це, князь Владислав не залишив свою мрію створити у Старому Селі резиденцію — вже наступного року будівництво було відновлено. Згодом замок став настільки міцним, що у 1654 році витримав облогу козаків, а у 1672-му — натиск турецького війська.

На території замку колись діяли каплиця, палац, господарські приміщення, а оборону забезпечували бастіони, рови з водою та галереї для гарнізону. У XVII столітті фортеця мала 8 гармат, 13 мортир, численні рушниці та шаблі.

З початком XVIII століття замок утратив своє військове значення. Новим власником став Адам Микола Сенявський, який навіть планував перенести сюди свій львівський арсенал. Після його смерті у 1726 році фортеця перейшла у спадок дочці Марії Софії, яка вийшла заміж за князя Августа Олександра Чарторийського. З того часу замок поступово занепадав — Чарторийські не приділяли йому належної уваги.

У 1809 році Старосільський замок перейшов до родини Потоцьких. На його території облаштували броварню, винокурню та склади зерна. Частину споруд розібрали, а камінь використали для інших будівель. До 1939 року замок залишався у володінні графа Альфреда Потоцького, після чого був занедбаний.

Сьогодні замок зберігся у вигляді мальовничих руїн, але навіть у такому стані він вражає своєю монументальністю. У 2023 році споруда повернулася у державну власність — тепер розглядаються можливості реставрації та створення історико-туристичного комплексу.

Замок зберігає легенди

Як і більшість стародавніх фортець, Старосільський замок оповитий оповідями, що передаються з покоління в покоління. За переказами, під час його зведення до вапняного розчину додавали курячі яйця, які привозили з навколишніх сіл, аби стіни були міцнішими.

Також існує легенда про вельможу, якого засудили до страти, але дали шанс врятувати життя: він мав привезти два вози яєць, не розбивши жодного. Чоловік виконав завдання — та коли виявилося, що всі яйця були зварені, його все одно стратили за обман.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в Україні можна побачити унікальний "замок-календар".