Комусь заважала? Чим відома активістка Катерина Гандзюк, на яку вилили кислоту (фото)

Катерина Гандзюк — херсонська громадська діячка, відома антикорупційною діяльністю та активною позицією в регіоні. Вона померла від наслідків нападу 2018 року, коли на неї вилили концентровану хімічну речовину.

У цій справі знайшли винних, однак вирок довго не набирав чинності. "Телеграф" вирішив розповісти про життя цієї жінки.

"Хто замовив Катю Гандзюк?": історія української правозахисниці, яка загинула через політичну діяльність

У вівторок, 4 листопада, минуло сім років від загибелі херсонської активістки Катерини Гандзюк, на яку у 2018 році вилили літр сірчаної кислоти. Попри 14 операцій, вона померла через три місяці після нападу.

Вирок щодо обвинувачених досі не набрав законної сили, оскільки їхні адвокати подають апеляції. У 2019 році команда "Слідства.Інфо" випустила фільм-розслідування про напад, а слідчі СБУ допитали журналістів і долучили матеріали до справи.

Яким було життя громадської активістки

Катерина Гандзюк народилася 17 червня 1985 року в Херсоні. Вона здобула освіту у Херсонському державному університеті (2002–2006), Київському національному економічному університеті (2008) та Національній академії державного управління при Президентові України (2016).

З 2003 року Гандзюк активно займалася громадською і політичною діяльністю. Вона була активісткою партії "Батьківщина", очолювала обласну молодіжну організацію "Батьківщина молода", брала участь у Помаранчевій революції 2004 року, а 2006 року стала депутаткою Херсонської обласної ради. У 2012 році Катерина співзаснувала Агенцію громадянської журналістики "МОСТ" та сайт most.ks.ua, який висвітлював проблеми місцевої політики, моніторив державні закупівлі та публічні фінанси.

Активістка брала участь у Євромайдані в Херсоні та активно протидіяла спробам розпочати "російську весну" в регіоні. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі Гандзюк допомагала вимушеним переселенцям і працювала волонтеркою у проєкті ООН, організовуючи збір коштів для дітей переселенців.

У 2014 році вона була обрана депутаткою Херсонської міської ради за списком політичної партії "Батьківщина". Проте через рік її виключили з партії. Причиною стало те, що Гандзюк оголосила про свій вихід з парторганізації на знак підтримки мера Херсона Володимира Миколаєнка, якого відсторонили з посади керівника Херсонської обласної організації "Батьківщина". У партії звинуватили Миколаєнка в нібито відмові проводити люстрацію та у розкраданні міського бюджету.

Катерина активно критикувала проросійські сили та місцевих чиновників, зокрема організацію "Український вибір", депутата Кирила Стремоусова та начальника Управління захисту економіки Артема Антощука, звинувачуючи їх у корупції та зловживаннях. Її активна позиція неодноразово спричиняла медійні скандали, але також призводила до відставок чиновників.

В останні роки свого життя Катерина поєднувала громадську діяльність із роботою радниці мера Херсона та виконуючої обов’язки керуючої справами виконавчого комітету Херсонської міськради.

Крім політичної та антикорупційної діяльності, Гандзюк займалася розвитком спорту у Херсонській області, працювала з молодіжними проєктами та сприяла відродженню футбольного клубу "Кристал".

Гучні скандали

В "Українській правді" зібрали усі гучні справи, якими займала Катерина. У вересні 2017 року Катерина Гандзюк публічно звинуватила начальника Управління захисту економіки в Херсонській області Артема Антощука у вимаганні хабаря від працівників міської ради. Вона заявила, що посадовець наполегливо вимагав "свої 3%" із бюджетних коштів, при цьому не цікавлячись фактичними розкраданнями. Після цього Антощук подав на неї позов про захист честі та гідності, частково вигравши його — суд зобов’язав Гандзюк спростувати свої заяви.

У листопаді того ж року активістка критикувала заступницю тодішнього міністра МНС Анастасію Дєєву за низьку ефективність та відсутність реформ у відомстві.

Навесні 2018 року Гандзюк оприлюднила список із понад 200 осіб, які отримали дозволи на травматичну та газову зброю, нібито як журналісти, назвавши це "кльовим бізнесом у поліції".

Незадовго до нападу вона також критикувала правоохоронців за неефективне розслідування нападів на херсонських журналістів та активістів, а також у цілому за бездіяльність у боротьбі з проросійським сепаратизмом.

28 липня 2018 року Гандзюк опублікувала інформацію про створення в Херсоні проросійських органів самоврядування, підкресливши, що правоохоронці ігнорують ці факти. За її словами, за цими структурами стояли люди, які в 2014 році організовували проросійські мітинги, вербували бойовиків для "ДНР" і "ЛНР" та видавали платні адміністративні послуги.

Гандзюк також мала конфлікти з покійним політичним діячем Кирилом Стремоусовим. У мережі є відео, на якому він ображає чиновницю й називає її "злодійкою". Після нападу на Катерину її адвокат Масі Найєм припустив, що замовником злочину може бути саме Стремоусов.

Напад та смерть Катерини Гандзюк

Напад на Катерину Гандзюк стався вранці 31 липня 2018 року в Херсоні. Чоловік, який чекав її біля під’їзду, вилив на голову активістки концентровану сірчану кислоту, спричинивши близько 35% опіків тіла. Протягом наступних місяців Катерина перенесла понад десять операцій і перебувала у реанімації. Померла 4 листопада 2018 року.

Розслідування нападу на Катерину Гандзюк тривало кілька років. 26 червня 2023 року суд визнав винними у замовленні та організації нападу Владислава Мангерa та Олексія Левіна, засудивши обох до 10 років ув’язнення. Генпрокуратура зазначила, що напад було здійснено за попередньою змовою групою осіб, у спосіб, що мав характер особливого мучення, що і спричинило смерть активістки.

Катерина Гандзюк похована на Херсонському міському кладовищі.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про українця, який став архітектором американського Капітолія. Ми розповіли, чим ще відомий Олекса Повстенко.