Тут їли морозиво, знімали кіно і програвали цілі статки: яким було легендарне кафе "Сніжинка" в Запоріжжі

В історії кожного міста є заклади, які давно зникли, але викликають усмішку та теплі спогади. У Запоріжжі одним із таких було кафе "Сніжинка" або "Замети", як його ще називали городяни. Воно запам’яталося не лише дешевим пломбіром, а і яскравою мозаїкою на фасаді, літнім майданчиком і навіть зйомками відомих фільмів.

"Телеграф" пропонує згадати, яким був цей заклад.

Кафе "Сніжинка" відкрили у 60-ті роки у жвавому районі Запоріжжя — поруч із готелем "Театральний", на перетині проспекту Соборного та вулиці Троїцької. Потік людей тут не вщухав ні вдень, ні ввечері, тому в кафе завжди було багатолюдно

Літній майданчик на першому поверсі мав особливу популярність. Мешканці міста згадують, що їм доводилося навіть стояти в черзі, щоб потрапити всередину. Пізніше одноповерхову будівлю надбудували другим поверхом, додавши простору терасу, де часто пили вино з бутербродами.

Фасад першого поверху прикрашала барвиста мозаїка із зображенням дівчат в українському вбранні, козака на коні та оленя. Це яскраве панно стало одним із символів "Сніжинки".

Меню "Сніжинки" було простим. Тут продавали молочні коктейлі, лимонад, тістечка та морозиво, яке подавали в металевих креманках на пластмасових ніжках. Пломбір, вершкове або шоколадне морозиво прикрашали малиновим чи абрикосовим варенням, горіхами й тертим шоколадом. Коштувало воно 20–30 копійок залежно від наповнювача. Запорожці досі називають його "смаком дитинства". Для дорослих у барі пропонували "Трійку" та лікер "Золота куля", а каву готували на справжній кавомашині, іноді заварюючи напій кілька разів на тому самому макуху.

"Сніжинка" залишила слід не лише у спогадах городян, а й у кіно. У 1975 році тут знімали сцени фільму "Єдина" з Валерієм Золотухіним та Оленою Прокловою. У стрічці кафе фігурує як "Уют", і вивіску після зйомок навіть не стали знімати. А терасу другого поверху можна побачити у фільмі "Канікули Кроша", знятому в Запоріжжі у 1980 році.

Наприкінці 70-х та у 80-ті "Сніжинка" стала негласним центром азартних ігор. За спогадами городян тут збиралися торговці, фарцівники, таксисти, колишні спортсмени. Вони грали у карти на великі суми. Іноді ставки сягали десятків тисяч рублів. Програвали квартири, машини, дачі, і борг картки вважався обов’язком честі. Кафе на той час заповнювала специфічна публіка, і звичайні городяни все частіше оминали його.

З початку 2000-х у приміщенні "Сніжинки" змінилося кілька закладів. Під час реконструкції кафе у 2013 році панно було знищено. У будівлі відкрився фаст-фуд McFoxy. Пізніше на його місці працював фітнес-клуб, а тепер приміщення використовуються під офіси та магазини.

Раніше "Телеграф" розповідав про міський басейн "Спартак" в Ужгороді. У ньому можна було купатися просто неба навіть взимку.