Тут хотіли виховувати дітей, а тепер крізь дах проростають дерева: що сталося із замком Вальмана в Запоріжжі

Замок Вальмана — одна з найнезвичайніших споруд Запоріжжя і, можливо, унікальна в усій Україні. Він розташований на території однієї з колишніх менонітських колоній, на вулиці Розенталь, 7. Попри назву, це не справжній замок, а споруда, зведена в стилі німецького модерну — югендстилю. Але через незвичний зовнішній вигляд, шпиль і аркові вікна назва "замок" закріпилася за ним на довгі роки.

"Телеграф" розповідає історію цієї незвичайної будівлі.

Точна дата будівництва замку Вальмана невідома. У деяких джерелах датою заснування вказується 1896 рік. Ініціаторкою будівництва була дружина відомого промисловця Андреаса Вальмана — Катарина Вальман. Після навчання в Німеччині вона надихнулася ідеєю створення дитячих садків, яких тоді ще не було в Російській імперії. Катарина задумала створити заклад нового типу — просторий, світлий і естетичний. Але втілити плани в життя їй не вдалося: почалася революція 1917 року, і будівництво затягнулося. Завершили будівлю вже після революції, приблизно до 1930 року, після смерті подружжя Вальманів.

Архітектура замку Вальмана вражає. Це триповерхова будівля з великою кількістю аркових вікон, балконів і шпиля, кожна сторона якої має свій унікальний вигляд. З першого погляду неможливо визначити головний фасад — кожен із чотирьох виглядає як парадний.

Внутрішнє планування було продумане не менш уважно: просторий хол, двомаршева сходова клітка, квадратні пропорції приміщень.

Доля будівлі склалася інакше, ніж задумувала Катарина Вальман. У радянський період замок увійшов до комплексу Педагогічного училища, де розміщувалося гуртожиток, а з 1980-х років у ньому розташувався районний відділ освіти. Будівля продовжує використовуватися й досі.

Замок Вальмана внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Але навіть попри це, споруда перебуває у занедбаному стані. Стіни замку вкриті тріщинами, пошкоджена декоративна кладка, віконні та дверні обрамлення, балкони й огорожі частково зруйновані, багато віконних прорізів замуровані цеглою, а на даху вже кілька років росте дерево.

Раніше "Телеграф" розповідав про будинок Пітри у Харкові. Архітектор Володимир Покровський будував його для себе, але продав на останньому етапі будівництва.