Риба не клює? Не чекайте дарма: досвідчений рибалка назвав головні помилки та розкрив лайфхаки

— Коли мене запитують, яка моя улюблена риба, відповідаю: "Короп на мангалі!" — жартома говорить 39-річний блогер, ведучий, гуморист і рибалка з Полтави Руслан Цвіркун.

У першій частині інтерв’ю Руслан ділився з "Телеграфом" своїми секретами успішної риболовлі на коропа — найпопулярнішої риби українських водойм. У продовженні розмови на цю тему він розповідає про те, як краще розставляти вудки та підсікати коропа, а також, як погода впливає на улов.

Щоб підсікти, треба сильно ляснути

— Для того, щоб короп опинився на мангалі, його треба обдурити, — усміхається Руслан. — Статево незрілі "підлітки", ті, що на кілограм-два, ще дурні, можуть клюнути заради інтересу. А зрілого коропа треба перехитрити. Бажано спіймати його після статевого дозрівання, коли він хоча б один раз нерестився й набрав жиру. Великий, гарний, офігенний, такий 3—5—7 кілограмів — оце короп!

— У чому полягає хитрість?

— Дехто користується вже готовими бойлами — приманками і насадками, що продаються в спеціалізованих магазинах у вигляді хлібних кульок. Вони є різні, навіть з невеликими вкрутками, якими роблять отвір у твердій кульці перед насаджуванням на гачок. Я роблю простіше. Беру звичайну жовту нитку, затягую її в голку й прошиваю відварену горошину. Зав’язавши два вузлики, чіпляю до гачка. І все! У чому тут секрет? Якщо просто причепити горох, відсоток підсікання не перевищуватиме п’ятдесяти відсотків. Така собі лотерея. Бо рибина може клюнути, але не пробити горошину. А якщо горошина на ниточці, тоді практично у 100 відсотках короп засічеться. Дуже рідко буває, що гачок потрапляє у м’які тканини, які банально рвуться.

— Як правильно підсікати рибу?

— Її треба сильно ляснути, аби гачок пробив тверді тканини. А якщо слабо підсікти, вона може зійти. Це своєрідна гра, боротьба.

Годівниці можуть зіграти злий жарт

— Зараз багато рибалок ловлять рибу на методні годівниці (або флет-методи), на якісь пружинки тощо. А ви досі користуєтесь дідівськими снастями?

— Мої друзі давно вже перейшли на класичний карпфішинг, тобто на флет-методи. Це такі годівниці, в які втрамбовуються бойли або інші наживки й відвозяться або закидаються на плесо у пошуках коропа.

А я до цього ніяк ментально не дійду, тому віддаю перевагу стародавній снасті "Інлайн", яку давним-давно вигадали наші діди. Там лише підводне грузило, "топорик" і гачки через пів метра… Годівниць я не люблю, бо вони часто або за дно зачіпляються, або за брівку, й тоді все обривається, і це може зіграти з рибалкою злий жарт.

Зате без коропового род-поду нікуди не вирушаю. Це універсальна стійка-підставка для одночасного розміщення кількох коропових вудилищ, яка дозволяє надійно встановити снасті на будь-якій поверхні, включаючи бетонні дамби, дерев'яні помости або кам'янисті береги. Зазвичай вставляю в нього максимально чотири вудлища-карповики. Вудки закидаю в різні місця: одну під кущик, іншу — під дерево тощо. Через кожні 5-10 метрів.

Головне, щоб поряд було тихо, щоб ніхто не галасував.

— Знаю, однак, ви користуєтесь сучасними човниками для доставлення прикормки подалі від берега…

— І не тільки. Щоб закинути горох якомога далі, використовую також кобру або спомб. Скажімо, під очерет чи під якесь деревце на протилежному боці, чи на тверде дно, про яке знаю. Це на великій водоймі, коли хочу знайти коропа на відстані сто й більше метрів від берега. Вкинув у бункер наживку, туди ж завантажив ще пару жменяків гороху й відправив у "дальнє плавання", скажімо, до протилежного берега.

Щоб відсікти дрібноту, їй треба дати велику наживку

— Що робити, якщо на точку впевнено стала дрібна риба й не дає підійти великій? Як відсікти дрібноту?

— Змінити наживку! Якщо на опариша чи на черв’яка клює дріб’язок, варто спробувати потужнішу наживку — перловку чи кукурудзу. Карасики, плотва, краснопірки, густери, підлящики її не візьмуть. Я часто відсікаю дрібноту великим бойлом, розміром з грушу. Не кожній рибі те у рот влізе.

— А якщо зовсім не клює?

— Треба змінювати місце! Якщо неподалік при цьому хтось тягає одну рибу за іншою, варто спробувати перекинути туди снасті чи перейти на те місце, дізнатися, на що та людина ловить й, можливо, знову ж таки, змінити наживку. Загалом раджу частіше перезакидати вудки.

Одне слово, треба діяти. Бо якщо до риболовлі ставитися бездіяльно, результату не буде. Тут не можна зупинятись. Тут слід постійно працювати, експериментувати.

Скажімо, на водойми, в яких у великих кількостях водяться раки, я другий раз не поїду рибалити, бо рак — це таке створіння, яке жує все підряд. І прикормку, і наживку він з’їдає раніше, аніж її побачить риба. Хоча в те місце короп усе одно припливе, однак "водні санітари", як називають раків, заважатимуть комфорту рибалки.

— До речі, де раки зимують? Тобто у яких водоймах вони водяться?

— Що ракові потрібно? Твердий ґрунт, кам'янисте дно, а ще краще глинисте. І джерела, щоб постійно вода змінювалася.

Іноді їх можна зустріти… в полі чи в лісі. Ну, це коли гербіциди, буває, потечуть у водойму. Тоді риба гине, а раки вилазять на сушу, і, як солдати, йдуть у сусідню водойму.

— Ваші улюблені місця для риболовлі?

— На жаль, мій улюблений Маріїнський ставок на Донеччині давно під окупацією. Його розбомбили. Свого часу там проводили чемпіонат світу з риболовлі. Там стільки риби було, що капець!

А на Полтавщині люблю узбережжя Кременчуцького водосховища. Максимівку, Пронозівку, Святилівку, Бугаївку, сам Кременчук. Я там усе пішки пройшов і навіть частину Кіровоградської та Черкаської областей.

Дощ пішов — тиск упав. Значить, пора за рибою

— Чи поїдете ви на рибалку, якщо атмосферний тиск перевищує норму?

— Ідеальний тиск для риболовлі в нашій Лісостеповій зоні — 746 міліметрів ртутного стовпа, а не базова норма 760, як дехто вважає. Адже ми живемо не на рівні моря, правильно? Звісно, це треба обов’язково враховувати. Причому, риба краще клює у період, коли починається антициклон і тиск знижується. Погодьтесь, коли повітря на нас тисне зі страшною силою, нам від того мало радості. Риба теж від цього страждає. Тому під час циклону вона може клювати хіба що в нічний і вечірньо-ранковий період, коли спадає спека й трохи атмосферний тиск.

— Які ще природні фактори слід враховувати?

— Загалом їх багато. Дощ пішов — тиск упав. Значить, треба їхати на рибалку.

Не можна ігнорувати силу Коріоліса, тобто силу місячного тяжіння, яке теж дуже сильно впливає на рибу. Вона позитивно реагує на Місяць, що росте, а на той, що спадає, — негативно, бо що ближче ця планета до Землі, тим більша її сила тяжіння. Для риболова ж ідеально підходить повня — тоді вночі добре видно.

— Ваш найбільший улов?

— Якось я цілу добу чекав на покльовку. Був упевнений, що вона станеться, бо зробив усе правильно, закинувши вудку на твердий ґрунт, а не в муляку. І він клюнув! Короп, якого я витягнув, важив 7 кілограмів 300 грамів!

А минулого року ми з малолітнім сином і його другом наловили понад сто кілограмів коропів. Це було на Харківщині. Всю ніч тоді періщив дощ і літали дрони, а риба клювала, як скажена. Правда, коропи були невеликими, від кілограма до трьох. Я виставив про це відеоролик під назвою "Риболовля з дітьми: ночівля, дощ, дрони і шалений кльов" на своєму YouTubе-каналі, який зібрав понад 50 тисяч переглядів.

— Отож, підсумовуючи розмову, назвіть основні складники вашого успішного улову коропа, про які я вас не запитала.

— Я вам скажу словами свого діда: рибу ловити потрібно там, де вона є. Але чомусь буває так, що там, де я ловлю рибу, інші не бачать жодної покльовки протягом доби чи й двох.

Мої лайфхаки — це не універсальна формула й не аксіома, яка працюватиме всюди. Бо кожна водойма — це окремий унікальний біоценоз. На одній працює щось одне, а на водоймі поруч воно абсолютно не працює, там потрібне щось інше. Наприклад, річка від ставка відрізняється на всі 100 відсотків. Також одне може працювати в певний період року, інше — в інший. Або на іншій глибині. Загалом існує дуже багато факторів, які впливають на те, будеш ти з рибою чи ні. Тут треба володіти цілим комплексом знань.

Головне ж — експериментувати. З тими ж вудками. Можна пару закинути на велику глибину, пару — на середню, а три — під берег. Так само з наживками, з прикормками.

А ще, коли я приїжджаю на рибалку, в мені включається… плебей донеолітичної доби. Тобто людина, яка не перейшла до відтворювального господарства й досі займається збиранням ягід, рибальством, полюванням. Мені треба принести додому здобич!

Це ж нормально, коли чоловік несе щось у хату, а не з хати. Мене захоплює оцей рибальський вайб.

Фото надані Русланом Цвіркуном