До батьків відомого криптовалютника прийшли кредитори: що з "імперією" Кості Кудо після його смерті

Після смерті Костянтина Ганіча, відомого у криптоспільноті як Kostya Kudo, його родина отримала у спадок не лише майно, кошти в банках та дорогі автомобілі. Разом із ними прийшли кредитори, які намагаються повернути через суд гроші, нібито передані трейдеру у довірче управління.

Наразі відомо про щонайменше чотири позови, за двома з яких сума претензій сягає 400 тисяч доларів. Щоб майно не зникло до завершення розгляду, суд наклав арешт на частку квартири, банківські рахунки, Lamborghini Urus і Ferrari 296 GTB, що входять до спадщини.

Це важливий фінал історії людини, яка продавала публіці образ успішного трейдера і наставника. Але боргова драма навколо Kostya Kudo — лише найпомітніший фрагмент більшої картини. Поруч із приватними інвестиціями існувала школа Cryptology Key, яка заробляла на дорогих курсах, просувала власні токени, будувала міжнародний "фасад" у Лондоні й опинилася у полі зору одразу кількох державних органів.

Ця історія демонструє, чому інфобізнес стає небезпечним, коли харизма підмінює ліцензію, демонстрація розкоші — звітність, а особиста довіра до гуру — правові гарантії. Докладніше – в матеріалі "Телеграфу".

Кредитори приходять по спадщину

У соцмережах Ганіч поставав людиною, яка розуміє ринок краще за інших: трейдинг, дорогі авто, впевнені прогнози та доступ до нібито особливого знання. Частина клієнтів не обмежувалася навчанням чи консультаціями, а й передавала Костянтину реальні кошти або стейблкоїни (від англ. stablecoin – стабільна монета – загальна назва типу криптовалюти, курс якої прив’язаний до звичайних грошей) для торгівлі на біржах.

З судових матеріалів випливає, що відносини оформлювали як "інвестиційні договори". За ними Ганіч зобов’язувався проводити спекулятивні операції на біржових ринках і ділитися прибутком. Проблема такої моделі очевидна: вкладник фактично віддає гроші конкретній людині, а замість банківського нагляду, страхування ризиків чи прозорої звітності отримує договір, підкріплений хіба що репутацією трейдера.

Після самогубства Ганіча, що сталася на тлі масштабного обвалу крипторинку і як наслідок одномоментної втрати інвесторських коштів, ця конструкція розсипалася. Деякі "партнери" пішли до суду, намагаючись отримати втрачені кошти зі спадкоємців – батьків Костянтина, Галини і Тараса Ганічів, а також його колишньої дружини Анастасії Клімової.

На цей час у судовому реєстрі наявні щонайменше чотири цивільні позови кредиторів:

• Тетяна Чємічєва вимагає повернути 296 874 USDT (в еквіваленті майже 300 тис. доларів США) за двома інвестугодами;
• Іван-Владислав Кіркач судиться за 100 тис. доларів;
• Ще два позови про стягнення боргу подали Микола Хатмуллін та Олександр Лисенко, однак суми їхніх вимог невідомі.

Цивільні позови не доводять шахрайства самі по собі, а спадкоємці за Цивільним кодексом України відповідають за боргами померлого виключно в межах вартості отриманого майна. З судових документів випливає, що офіційна спадщина Ганича виявилася досить обмеженою: оцінюється приблизно у 600 тис. доларів США. В ній 1/5 частки квартири у звичайній дев’ятиповерхівці по вул. Північній у Києві, незначні грошові вклади в АТ "Універсал Банк" та два суперкари Lamborgini Urus та Ferrari 296 GTB. Тож цих коштів заледве вистачить аби розрахуватися з кредиторами, які пішли до суду.

Проте, медіа припускали, що реальні зобов’язання загиблого гуру інвестицій можуть сягати 30-60 млн доларів (!). Як повертатимуть вкладники ці кошти – питання відкрите. Можливо, відповідь містилася у заявах самого Ганіча про нібито викрадення невідомими доступу до його основного криптогаманця. Де насправді опинилися ці мільйони і чи існували вони на момент смерті Kostya Kudo – залишається загадкою.

Школа, що продавала не лише знання

На противагу схемі з інвестдоговорами інша справа Костянтина Ганіча криптошкола – Cryptology Key – продовжує набір студентів. Проєкт, заснований у 2022 році, і сьогодні активно продає курси вартістю від 700 до 1500 USDT (фактично 700-1500 доларів США, або в еквіваленті в гривні 29-62 тис. грн). За ці суми новачків обіцяють навчити "читати" ринок, бачити рух великих гравців, знаходити ліквідність і використовувати технічні інструменти для прогнозування ціни.

З одного боку, школа працювала без освітньої ліцензії та прикривалася вигаданим партнерством із Західноукраїнським нацуніверситетом, про що йдеться у судових документах. У навчальному закладі у відповіді на запит "Телеграфу" офіційно повідомили, що не мають жодного стосунку до школи трейдингу.

З іншого, сам по собі продаж курсів із трейдингу не є порушенням. Проблема починається там, де навчальний продукт створює ілюзію майже гарантованого доступу до прибутку, а авторитет викладача поступово перетворюється на підставу довірити йому гроші або купити актив, який він сам просуває. Тобто людині продають не стільки знання, скільки скорочений шлях до успіху.

І в цьому основна небезпека інфоциганства – ризики ховаються за професійною лексикою, нікнеймами менторів, історіями випускників і фотографіями дорогих автомобілів. Якщо учень починає заробляти – це доказ сили методики. Якщо втрачає вкладені кошти – йому пояснюють, що він недостатньо дисциплінований або неправильно виконав рекомендації. У такій системі школа завжди у виграші, адже отримує кошти за курс, незалежно від подальших успіхів чи втрат слухачів.

А якщо керівництво проєкту знає, як використати закон на свою користь – воно опиняється у подвійному плюсі. Це наочно демонструють матеріали справи БЕБ. До речі, відповідне кримінальне провадження за ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) було розпочате ще за життя Ганіча – у травні 2025 року.

Під час аналітичного дослідження детективи дійшли висновку: мільйонні прибутки від продажу курсів дробили і "розкидали" на 29 підконтрольних ФОПів. Це давало можливість приховувати реальний масштаб інфобізнесу, уникати сплати 20% ПДВ та 18% податку на прибуток, а також не оформлювати реальних працівників.

Попередньо БЕБ оцінило можливі несплачені податки за 2023-2024 роки у 70,1 млн грн: 36,8 млн грн ПДВ і 33,3 млн грн податку на прибуток. Це не борг, остаточно встановлений вироком суду, а розрахунок у матеріалах досудового розслідування, який має бути перевірений судово-економічною експертизою. А суд на підставі цих даних — визначити, хто відповідальний за порушення.

П’ять токенів успіху і майже нульова ціна

Окремий епізод у матеріалах Бюро економічної безпеки стосується випуску токенів – Furmula, Emoji, Water, Rafpaf та Popcorn, появу яких пов’язують з оточенням Cryptology Key. Ці монети не стали повноцінними проєктами з помітним використанням чи стійким попитом, а торгувалися переважно на децентралізованих майданчиках, де створити токен і пул ліквідності можна без перевірки бізнес-моделі емітента.

За версією слідства, аудиторію курсів могли спонукати купувати ці активи як перспективні. Щоб створити ілюзію попиту, організатори ганяли кошти через мережу підконтрольних транзитних гаманців, штучно купуючи токени самі у себе й малюючи космічні графіки зростання ціни.

Коли довірливі студенти купували монети на піку вартості, творці схеми раптово виводили ліквідність (забезпечувальний капітал). Тобто забирали з біржі реальні гроші (накопичені там SOL та USDT), залишивши покупців із нікому не потрібними цифровим "фантиками". Ця механіка відома як Pump&Dump ("накачай і скинь").

Детективи БЕБ припускають, що творці монет могли непогано заробити на випуску і продажу "повітряних" токенів. Отримані кошти вони нібито вкладали в нерухомість преміумкласу й придбання елітного автотранспорту. Як конкретні приклади такої "легалізації" слідство наводить елітні суперкари Lamborgini Urus та Ferrari 296 GTB, які, як відомо, належали Ганічу.

Однак для остаточного висновку щодо цих токенів необхідно встановити їхніх емітентів, проаналізувати гаманці та підтвердити рух коштів експертизою. І саме ці докази мають згодом бути використані БЕБ як аргументи на суді.

До речі, сьогодні згадані токени й досі можна знайти та придбати на децентралізованих обмінниках. Коштують вони частки цента, а обсяги торгів за добу становлять кілька доларів. Це означає, що реальних покупців немає, проєкти мертві, а активи студентів знецінилися на 100%.

Еволюція платформи: від анонімного сайту до лондонської прописки

Освітній проєкт Cryptology Key не мав в Україні окремої юридичної особи з тотожною назвою. Платформа функціонувала суто як бренд, а офіційні права на торгову марку "CryptologyKey" (свідоцтво № 335729, зареєстроване 26.07.2023, хоча заявка подана ще у 2021 році) на папері належала в рівних частках трьом ключовим фігурам: Костянтину Ганічу (нині покійному Kostya Kudo), Вадиму Волошину та Аллану Курбан-Магомедову.

Якщо Ганіч виступав публічним обличчям та головним спікером школи, а Аллан Курбан-Магомедов і зараз активно підтримує публічний образ у соцмережах, то їхній третій партнер та інші учасники проєкту воліли залишатися в тіні.

При цьому кожен мав зареєстровані фірми, ГО, фонди та був одночасно ФОПом. Наприклад, у Ганіча він мав КВЕД у сфері консультування з питань інформатизації та освіти, у Волошина – основою діяльністю були – "рекламні агентства" та "допоміжна діяльність у сфері освіти", у Курбан-Магомедова – "консультування з питань комерційної діяльності та керування".

Отже, Аллан на відміну від Вадима активний в соцмережах, він, як і колись Ганіч, постить дорогі автівки та фотозвіти з закритих зустрічей криптоспільноти. Рідні Курбан-Магомедова – батьки та сестра – також фізособи-підприємці зі схожими консалтинговими та IT-КВЕДами.

Паралельно з подачею заявки на патент – у серпні 2021-го – було зареєстровано й домен сайту cryptology.school. Технічне обслуговування ресурсу здійснює український реєстратор, хоча анкетні дані власника анонімізовано, а мережевий трафік спрямовується через американську систему Cloudflare. При цьому термін реєстрації домену продовжений до 15 серпня 2027 року.

Очевидно, аби додати проєкту солідності, підвищити чеки на навчання та продавати курси під соусом "міжнародної кваліфікації", 13 серпня 2024 року організатори зареєстрували у Лондоні компанію CRYPTOLOGY KEY LABS LTD (Company number 15893692).

Проте, за даними британського реєстру Companies House, номінальним керівником та мажоритарним власником 50% акцій (50 шт.) стає такий собі Артем Яценко (Artem Yatsenko). Решту акцій "тримали" власники ТМ в Україні Вадим Волошин (13%), Аллан Курбан-Магомедов (13%), Костянтин Ганіч (12%) та ще одна "темна конячка" Владислав Бичков (12%).

Якщо Бичков має опосередкований зв’язок з українською частиною команди (зареєстрований за однією адресою чи то з родичем, чи то з однофамильцем В’ячеславом Бичковим – партнером Волошина по ТОВ "Группіровка Фудз"). То знайти сліди Яценка в Україні наразі не вдалося. Під час реєстрації фірми в Британії як сервісну адресу він зазначив лише місцеву адресу фірми. А це вказує на роль номінального власника.

До речі, згодом компанія CRYPTOLOGY KEY LABS LTD "переїхала" на 86-90 Paul Street, London — відому локацію масової реєстрації віртуальних офісів, де зареєстровані тисячі фірм-оболонок з усього світу. А у серпні 2025 року Вадим Волошин повністю обнулив свою частку, переписавши на партнерів. Дивним чином цей юридичний "вихід із гри" збігся в часі з моментом, коли аналітики Бюро економічної безпеки (БЕБ) завершували формування матеріалів про несплату компанією 70 млн грн податків, а до трагічного пострілу в Lamborghini Ганіча залишалися лічені тижні.

Наразі CRYPTOLOGY KEY LABS LTD перебуває у статусі злісного порушника британського корпоративного права. На сайті британського реєстру світиться відмітка про прострочення обов’язкової річної звітності та запуск процедури примусового закриття фірми.

Регулятор назвав проєкт сумнівним, власники оскаржили

Ще один удар проєкт "Cryptology Key" отримав від регулятора. Ще 18 листопада 2025 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) занесла його до чорного списку потенційно небезпечних SCAM-проєктів через наявність ознак шахрайства та відсутність будь-яких державних ліцензій.

Очевидно, не бажаючи втратити розкручений бренд, співвласники торгової марки CryptologyKey – Вадим Волошин та Аллан Курбан-Магомедов – подали на Нацкомісію спільний позов до Київського окружного адміністративного суду. Ухвала про відкриття провадження датована 10 червня 2026 року.

Що цікаво, Волошин виступив повноцінним позивачем, попри те, що ще у серпні 2025 року повністю скинув свої 13% акцій у лондонській CRYPTOLOGY KEY LABS LTD та юридично дистанціювався від британського контуру фірми. Втім, в Україні за ним і надалі офіційно зберігається 1/3 частки у свідоцтві на торгову марку "CryptologyKey".

Тож тепер сторони мають довести свої позиції в суді: Комісія — обґрунтованість застереження, позивачі — його незаконність.

Парадокс у тому, що бренд продовжує жити у звичайному режимі. Сайт працює, менеджери продають нові програми, а потенційний клієнт може навіть не знати ані про перелік НКЦПФР, ані про податкове розслідування, ані про претензії кредиторів до спадщини одного зі співзасновників.

Це і є слабке місце державного захисту від криптоінфобізнесу. Регулятор може оприлюднити попередження, правоохоронці — розпочати розслідування, суд — роками розглядати позови. Але між першим сигналом небезпеки та реальним припиненням ризикової практики можуть пройти місяці або роки. Увесь цей час проєкт продовжує продавати довіру.

Чому інфоциганство не буває нешкідливим

Інфоциганство часто сприймають як різновид настирливої реклами: мовляв, доросла людина сама вирішує, чи платити за курс. У фінансовій сфері така поблажливість небезпечна. Тут клієнт ризикує не лише вартістю навчання. Після курсу його можуть підвести до наступного кроку — передати гроші наставнику, купити рекомендований токен або торгувати з кредитним плечем.

Виникає замкнений ланцюг. Спочатку гуру демонструє успіх і продає знання. Потім знання створює довіру до гуру. Довіра перетворюється на інвестицію. А коли гроші зникають, відповідальність розчиняється між ризиком ринку, анонімними гаманцями, ФОПами, закордонними компаніями та договорами, які не забезпечують реального захисту.

Саме тому шкода від такого бізнесу вимірюється не лише сумами у кримінальному провадженні. Вона охоплює знецінені заощадження, борги, конфлікти у сім’ях, недовіру до легального фінансового ринку і переконання, що достатньо знайти правильного наставника, аби скасувати закони ризику.

Історія Cryptology Key поки не має остаточного юридичного фіналу. Немає вироку у податковому провадженні, позов до НКЦПФР ще має бути розглянутий, а вимоги кредиторів до спадкоємців Ганича лише проходять судовий шлях. Проте вже зараз вона демонструє ціну моделі, в якій освітній бренд, особистий культ і непрозорі фінансові операції зростаються в одну екосистему.

Після смерті головного публічного героя цієї системи рахунок отримала його родина. Студенти залишилися з курсами й токенами, кредитори — з позовами, держава — з імовірно несплаченими податками. А сайт, який продавав шлях до фінансової свободи, продовжує приймати нових клієнтів.

Редакція "Телеграфу" звернулася до представників платформи Cryptology Key щодо претензій з боку БЕБ та регулятора, але на момент публікації не отримала відповіді.

Окрім цього видання надіслало запити до Бюро економічної безпеки, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку та Департаменту кіберполіції НПУ, аби з'ясувати, наскільки правомірним є подальше функціонування платформи cryptology.school за наявності кримінальних проваджень та внесення до "чорного" списку SCAM-ресурсів.

Наразі в Департаменті кіберполіції НПУ тільки повідомили, що за дорученням БЕБ супроводжують кримінальне провадження за ч. 3 ст. 212 КК України. Справа стосується "схеми незаконного збагачення та ухилення від сплати податків під виглядом навчання криптотрейдингу". Проте деталі розслідування правоохоронці не розголошують. Відповіді інших структур будуть опубліковані згодом.

"Телеграф" продовжить стежити за судовими процесами, в яких фігурує криптошкола. Далі буде, не перемикайтеся…